рів 56 рів становиться более гладким [Дорога рівнішала, навіть сліду не було тих гір, які оточували Дориау (Собко)]. Ср. рівний2 1. рівно1 нар. разг. равно; поровну [Батько наш був дуже добрий; жалував нас обох рівно, і брата й мене (Вовч.)]; всі одержали rwHo все получили поровну; Овсе ~но (одинаково) разг. всё равно [Хоч управитель і збрехав, надававши таких обіцянок, та хіба не все рівно Прісьці робити? (Мирн.)]. Ср. рівний1. рівно12 нар. 1) ровно; гладко [Я хочу побачити обіцяні гори! Та їх немає, скрізь рівно (Коцюб.)]; 2) ровно; гладко [Сніг падав безшелесно й рівно (Рил.)', Човен плив рівно і скоро, ніс його так і розрізував воду (Мирн.)]', 0 ^но нічого (нікого) разг. редк. ровно ничего (никого) [Другий знов говорив: «В мене рівно дома нема нічого. Аби тут годували мене, то й спасибі!» (Воєн.)]. Ср. рівний2 1 — 2; 3) (какраз, точно) ровно [Рівно о иів до сьомої панна Аиеля пройде через столову у кухню (Коцюб.)]] «~но зі сходом сонця разг. точно с восходом солнца; бути ~ио з... разг. редк. быть на одном уровне с...; стояти и т. п. г^яо стоять и т. п. прямо [Сонце стояло рівно над головою (Риб.)]. рівнобедрений мат. равнобедренный. рівнобедреник мат. равнобёдренник. рівнобедреність, -ності мат. равнобедренность. рівнобіжний параллельный [В околиці Руської Молдовиці зійшлися два пасма рівнобіжних гір (Коцюб.)]. рівнобіжність, -ності параллельность. рівнобіжно нар. параллельно [Рівнобіжно з потоком тягнулася вузька сільська дорога, перекидалась через нього невеличким мостом і пнулась далеко вгору (Кобр.); Таращанський полк мав завдання йти рівнобіжно, щоб зайти до Городні зі сходу (Скляр.)]. рівновага равновесие [Чубенко не злазив з коня, він боровся з тифом та боявся втратити на землі рівновагу (Янов.)\ Але пора цілковитої душевної рівноваги і спокою, яку переживав Андрій, тривала недовго (Гур.)]; ^>га сил равновесие сил; надати ~ги чому см. надавати2 3; вивести з ~ги вывести из равновесия [Але диякона це [поцілунок в руку] вивело з рівноваги, він похитнувся і, щоб не впасти, мусив вхопитися другою рукою за одежу на вішалці (Смол.)]. рівновагий равновесомый. рівноваження уравновешение. рівноважний физ. равновесный. рівновеликий спец. равновеликий [Через те, що величина вартості товару виражає лише кількість вміщеної в ньому праці, то взяті в певній пропорції товари завжди повинні бути рівновеликими вартостями (Маркс)]. рівновіддалений мат., физ. равноотстоящий. рівноденний астр, равноденственный. рівнодення астр, равноденствие [Такі [два- надцятибальні] шторми трапляються рік у рік, лише пізньої осені та навесні — в пору рівнодення (Смол.)]. рівнодійова 1) прил. см. рівнодійовий; 2) (род. рівнодійової) сущ. физ. равнодействующая. рівнодійовий равнодействующий. рівнодіюча 1) прил, см. рівнодіючий; 2) (род. рівнодіючої) суш. фи.ї. равнодействующая. рівнодіючий равнодействующий; ^ча сила физ. равнодействующая сила. рівнозначний равнозначный, книжн. равнозначащий, равнозначимый; (тождественный — еще) однозначный, однозначащий; (о последствиях чего-либо — ещё) равносильный [Під час революції зволікання рівнозначне іноді цілковитій її зраді (Ленін)]. рівнозначність, -ності равнозначность; однозначность. Ср. рівнозначний. рівнозначно нар. равнозначно; однозначно. Ср. рівнозначний. рівнокрилі, -лих сущ. энт.. равнокрылые. рівнокутний мат. равноугольный. рівнокутник мат. равноугольник. рівіюмір, -ра спец. уровень, ватерпас [А ось новий чудовий прилад — так званий радіоактивний рівномір, який дає змогу виміряти рівень рідини без проникнення в бак чи цистерну (Наука / життя, 1956, 12)]. рівномірний равномерный [Крізь рівномірне гудіння машини Іван чув окремі слова (Чорн.)]; ~ний рух равномерное движение. рівномірність, -ності равномерность. рівномірно нар. равномерно [Міжнародний революційний рух пролетаріату не йде і не може йти рівномірно і в однакових формах у різних країнах (Ленін)]. рівномірно-уповільнений равномерно-замедленный. рівноплечий физ., техн. равноплечий. рівноподільний равноразделймый. рівнопотенціальний физ. равнопотенциаль- ный. рівноправний равноправный [Обидві палати Верховної Ради CPGP: Рада Союзу і Рада Національностей — рівноправні (Конст. СРСР)]. рівноправність, -ності равноправие; уст. равноправность [Рівноправність громадян Української РСР, незалежно від їх національності і раси, в усіх галузях господарського, державного, культурного і громадсько- політичного життя є непорушним законом (Конст. УРСР)]. рівноправно нар. равноправно. рівноправ'я редк. равноправие [Основне положення декларації [Центрального народного комітету] — визнання прав селян на землю, оброблювану ними, і рівноправ'я народів, що населяють Польщу (Рил.)]. рівноприскбрений мех. равноускоренный. рівнораменний уст. см. рівноплечий. рівносильний равносильный. рівноскладовий грам, равносложный. рівносторонній мат. равносторонний. рівноцінний равноценный [Кроляче м'ясо дуже поживне і за кількістю білка та жиру рівноцінне курячому (Колг. вироби, єн- цикл.)]. рівноцінність, -ності равноценность.
|