Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 607):
Попередня 
Наступна

рід 58 рід
угол [Рука судорожно стискала ріг
нічного столика (Фр.)\ Човен повернув за
гострий ріг піскуватої коси (Н.-Лев.);
Київ, Київ, од дум не засну я, бо люблю
тебе серцем усім, бо дихання історії чую
я на кожному розі твоїм (Сос.)]; з-за
рогу из-за угла; н а розі вулиці на
углу улицы [На розі вулиці одинокий
ліхтар одбивався в калюжі сумною жовтою
плямою (Л. Укр.)].
рід (род. роду) 1) род; (о происхождении —
ещё) фамилия, уст. племя; (о
принадлежности к определённой группе по
социальному признаку увт. — ещё) порода [В
другій половині XI ст. Вишгородом
правив боярин Чудін, що належав до одного
з дуже впливових і відомих
аристократичних родів Київської Русі (Вісник АН УРСР,
1949у 8); Вона була доброго рибальського
роду, доброї степової крові (Янов.);
Обідала, чи й не обідала, аби рід відвідала
(приказка); Без мене і батько і мати
померли; без мене рід увесь перевівся (Вовн.)];
~д людський см. людський2 1;
родом українець (француз
um. п.) по происхождению украинец
(француз и т. /г.), родом украинец
(француз и т. /г.); без роду і [б є з]
племені (о человеке неизвестного
происхождения) разг. без роду и племени, или без
роду, без племени, или без роду-племени
[Я був без імені, роду й без племені
(Коцюб.)]; в роду [бути] в роду [быть]
[Молодиця: ..Не було і в роду нашому
злодія (Мирн.)]; давнього роду
дворянин ист. столбовой дворянин; з
роду в ^д из рода в род; н а роду
написано погов. на роду написано [Що
написано на роду, того не обійдеш на льоду
(Ном.)); нема роду без вйроду
см. вйрід; н і роду ні племені и
н і роду ні приплоду (одинокий,
без родни) погов. ни роду ни племени [Ні
роду у мене, значить, ні племені? (Янов.);
Може і в його, як у мене, ні роду ні
приплоду, та ніхто не пригорне, не привітає...
(Мирн.)]; 2) (о систематике, научной
классификации понятий, явлений, видов
организмов um. п.) род; ~д і вид росли-
я и бот. род и вид растения; 3) (о сфере
деятельности) род; порядок [Звичайно,
кравецька праця, яка створює сюртук, є
конкретна праця іншого роду, ніж праця
ткача, яка робить полотно (Маркс);
Напишіть, якого роду місце хотіли б Ви
знайти, а я попробую пошукать (Л. Укр.);
Буржуазія позбавила священного ореолу
всі роди діяльності, які до того часу
вважалися почесними і на які дивилися
з побожним трепетом (Комун, ман.)]; ~д
запять род занятий; О в своему
роді в своём роде; всякого роду л ю-
д и разного рода люди; міркування
такт й^ч ного роду соображения
тактического порядка; свого роду своего
рода [А з'єднання з легальними
марксистами було свого роду першим дійсно
політичним союзом російської
соціал-демократії (Ленін)]; того самого роду
одного [и того же] порядка; 4) грам. род.
ріденький уменьшу ласк, реденький,
редковатый; жиденький, жидковатый [Далі у дворі
повз будинки в'яне ріденька травиця
(Вовч.); Пролунали ріденькі оплески
(Войн.)]. Ср. рідкий 1.
ріденько нар. реденько; жиденько [От вона
взяла, ріденько вчинила, ріденько підбила,
ріденько н замісила (народна казка)]. Ср.
ріденький.
рідина жидкость; (текучая смесь) жижа
[Слинько мовчки простяг до інженера
склянку, наполовину наповнену рудою, майже
чорною рідиною (Шовк.); Соломія
спробувала викопати руками ямку і справді
докопалась до води. Була це густа, гнила й
тягуча рідина (Коцюб.)].
рідинний жидкостный [В зимовий період бетон
готується в суміші з водними розчинами
солей хлористого кальцію і хлористого
натрію, які створюють., незамерзаючу
«рідинну фазу» (Наука і життя, 1957, 2)].
рідіти, -діє редеть [Фашистський полк он
відступао;— і рідіє, тане на очах (Тич.)].
рідішати см. рідшати.
рідкий 1) редкий; (недостаточно густой —
ещё) негустой; (разбросанный, не направлен-'
ныи в одіїо место — изредка) рассеянный;
(способный течь) жидкий, текучий [Бачить
вона гору високу, покриту рідким лісом
(Мирн.); Сніп рідкого світла раз за разом
б'є у причільне вікно (Кундз.); Рідкий
аміак — найбільш концентроване азотне
добриво — містить до 82 процентів азоту;
(Наука і життя, 1956, 7)]; >^кйй голос
разг. жидкий голос [Потім [агент]
переморгується з Лукашем, той виходить з-за
шинквасу, штабою зачиняє двері зсередини
і рідким голосом наказує дядькам (Ст.)]\
~кі зуби редкие зубы; >~кё
населення рассеянное население; ^ка
озимина редкие озими; ~кё п а-
л и в о жидкое топливо; ^кё п о-
в і т р я редкий воздух; <-~кі тіла
текучие тела; ~ка тканина редкая
ткань; ~кі угноєння с.-х. жидкие
удобрения; ~кё яйце яйцо всмятку
[Разом з чаєм подали нам котлети, рідкі яйця,
масло, мед, сир тощо (пер'екл. з
Тургенева)]; 2) (нечасто встречающийся,
исключительный) редкий, редкостный [Мирний
розвиток якої б то не було революції взагалі
річ надзвичайно рідка і важка, бо
революція є найбільше загострення найгостріших
класових суперечностей.. (Ленін); Брехня
часта, але пуста, а правда рідка, зате —
як квітка (приказка)]; ~хті гість разг.
редкий гость [От нежданий Гість рідкий і
дорогий! Чей недаром в мою хату Ти
приходиш раз, другий (Фр.)]; ~ка к н й ж к а
(книга) редкая книга, редкостная книга.
рідкісний редкостный, редкий [Надзвичайно
важливим завданням є всемірне збільшення
виробництва кольорових і рідкісних
металів, випуску нержавіючих і жароміцних
сталей і сплавів (Матер. XX з. КПРС)];
г^на книжка (книга) (являющаяся
раритетом) редкая книга, редкостная
книга [—А є у вас така рідкісна книжка, як

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)