Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
рід 58 рід угол [Рука судорожно стискала ріг нічного столика (Фр.)\ Човен повернув за гострий ріг піскуватої коси (Н.-Лев.); Київ, Київ, од дум не засну я, бо люблю тебе серцем усім, бо дихання історії чую я на кожному розі твоїм (Сос.)]; з-за рогу из-за угла; н а розі вулиці на углу улицы [На розі вулиці одинокий ліхтар одбивався в калюжі сумною жовтою плямою (Л. Укр.)]. рід (род. роду) 1) род; (о происхождении — ещё) фамилия, уст. племя; (о принадлежности к определённой группе по социальному признаку увт. — ещё) порода [В другій половині XI ст. Вишгородом правив боярин Чудін, що належав до одного з дуже впливових і відомих аристократичних родів Київської Русі (Вісник АН УРСР, 1949у 8); Вона була доброго рибальського роду, доброї степової крові (Янов.); Обідала, чи й не обідала, аби рід відвідала (приказка); Без мене і батько і мати померли; без мене рід увесь перевівся (Вовн.)]; ~д людський см. людський2 1; родом українець (француз um. п.) по происхождению украинец (француз и т. /г.), родом украинец (француз и т. /г.); без роду і [б є з] племені (о человеке неизвестного происхождения) разг. без роду и племени, или без роду, без племени, или без роду-племени [Я був без імені, роду й без племені (Коцюб.)]; в роду [бути] в роду [быть] [Молодиця: ..Не було і в роду нашому злодія (Мирн.)]; давнього роду дворянин ист. столбовой дворянин; з роду в ^д из рода в род; н а роду написано погов. на роду написано [Що написано на роду, того не обійдеш на льоду (Ном.)); нема роду без вйроду см. вйрід; н і роду ні племені и н і роду ні приплоду (одинокий, без родни) погов. ни роду ни племени [Ні роду у мене, значить, ні племені? (Янов.); Може і в його, як у мене, ні роду ні приплоду, та ніхто не пригорне, не привітає... (Мирн.)]; 2) (о систематике, научной классификации понятий, явлений, видов организмов um. п.) род; ~д і вид росли- я и бот. род и вид растения; 3) (о сфере деятельности) род; порядок [Звичайно, кравецька праця, яка створює сюртук, є конкретна праця іншого роду, ніж праця ткача, яка робить полотно (Маркс); Напишіть, якого роду місце хотіли б Ви знайти, а я попробую пошукать (Л. Укр.); Буржуазія позбавила священного ореолу всі роди діяльності, які до того часу вважалися почесними і на які дивилися з побожним трепетом (Комун, ман.)]; ~д запять род занятий; О в своему роді в своём роде; всякого роду л ю- д и разного рода люди; міркування такт й^ч ного роду соображения тактического порядка; свого роду своего рода [А з'єднання з легальними марксистами було свого роду першим дійсно політичним союзом російської соціал-демократії (Ленін)]; того самого роду одного [и того же] порядка; 4) грам. род. ріденький уменьшу ласк, реденький, редковатый; жиденький, жидковатый [Далі у дворі повз будинки в'яне ріденька травиця (Вовч.); Пролунали ріденькі оплески (Войн.)]. Ср. рідкий 1. ріденько нар. реденько; жиденько [От вона взяла, ріденько вчинила, ріденько підбила, ріденько н замісила (народна казка)]. Ср. ріденький. рідина жидкость; (текучая смесь) жижа [Слинько мовчки простяг до інженера склянку, наполовину наповнену рудою, майже чорною рідиною (Шовк.); Соломія спробувала викопати руками ямку і справді докопалась до води. Була це густа, гнила й тягуча рідина (Коцюб.)]. рідинний жидкостный [В зимовий період бетон готується в суміші з водними розчинами солей хлористого кальцію і хлористого натрію, які створюють., незамерзаючу «рідинну фазу» (Наука і життя, 1957, 2)]. рідіти, -діє редеть [Фашистський полк он відступао;— і рідіє, тане на очах (Тич.)]. рідішати см. рідшати. рідкий 1) редкий; (недостаточно густой — ещё) негустой; (разбросанный, не направлен-' ныи в одіїо место — изредка) рассеянный; (способный течь) жидкий, текучий [Бачить вона гору високу, покриту рідким лісом (Мирн.); Сніп рідкого світла раз за разом б'є у причільне вікно (Кундз.); Рідкий аміак — найбільш концентроване азотне добриво — містить до 82 процентів азоту; (Наука і життя, 1956, 7)]; >^кйй голос разг. жидкий голос [Потім [агент] переморгується з Лукашем, той виходить з-за шинквасу, штабою зачиняє двері зсередини і рідким голосом наказує дядькам (Ст.)]\ ~кі зуби редкие зубы; >~кё населення рассеянное население; ^ка озимина редкие озими; ~кё п а- л и в о жидкое топливо; ^кё п о- в і т р я редкий воздух; <-~кі тіла текучие тела; ~ка тканина редкая ткань; ~кі угноєння с.-х. жидкие удобрения; ~кё яйце яйцо всмятку [Разом з чаєм подали нам котлети, рідкі яйця, масло, мед, сир тощо (пер'екл. з Тургенева)]; 2) (нечасто встречающийся, исключительный) редкий, редкостный [Мирний розвиток якої б то не було революції взагалі річ надзвичайно рідка і важка, бо революція є найбільше загострення найгостріших класових суперечностей.. (Ленін); Брехня часта, але пуста, а правда рідка, зате — як квітка (приказка)]; ~хті гість разг. редкий гость [От нежданий Гість рідкий і дорогий! Чей недаром в мою хату Ти приходиш раз, другий (Фр.)]; ~ка к н й ж к а (книга) редкая книга, редкостная книга. рідкісний редкостный, редкий [Надзвичайно важливим завданням є всемірне збільшення виробництва кольорових і рідкісних металів, випуску нержавіючих і жароміцних сталей і сплавів (Матер. XX з. КПРС)]; г^на книжка (книга) (являющаяся раритетом) редкая книга, редкостная книга [—А є у вас така рідкісна книжка, як |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)