Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ріж 60 лав за Улянкою ріжнаті санки, в які було запряжено високого білого коня (Донч.)]. ^ ріжок, -жка 1) уменъш. рожок; (обычно мн. ч.: ріжки, -ків) рожки [Бичок товсто загув, мов сердито гримнув: не лізь! — і наставив молоді ріжки (Мирн.); Павлуша вдарив по ріжках телефону (Бат); Дві темні коротенькі кіски з туго вплетеними в них зеленими кісничками стирчали біля вух, мов м'які ріжки (Коп.)]; ~кп равлика рожки улитки; 2) (в прочих значениях) рожок; (мн. ч. ріжки, -ків) рожки [Автоматні ріжки, набиті патронами, буденно виглядали у Воронцова з-за обох халяв (Гонч.); Тихо... Вечір сходить... Десь заграв ріжок (Граб.); В майстерні батька оволоділа Павлина мистецтвом формування на гопчарному колі та розпису ріжком (Нар. творч. та етн., 1957, 1)]; <-^к*й канделябра рожкй канделябра; 3) (место пересечения плоскостей, сторон предмета и т. п.) угол, уголок; (об узкой крайней полоске чего-либо) разг. краешек [Збоку, за ріжком станційного двору, дзвеніли веселі дівчачі голоси (Вас.); Таия м'яла ріжок хустинки (Смол.); Незабаром сонце повернуло ще дужче, ріжок його захопив частину город- ничівського вуха (Мирн.)]; ~к сто- л а уголок стола [Христя.. зачіпалася об ріжки столів, билася і, не почуваючи болю, мерщій неслася далі (Мирн.)]; ^к сторінки угол страницы [Котрогось дня потрапила Бронкові до рук розтріпана, засмальцьована, заяложена на ріжках сторінок книжка М. Островського «Как закалялась сталь» (Вільде)]; 4) (в рубанке) стол, гусёк. ріжочок, -чка уменъш., ласк. разг. рожочек. Ср. ріжок 2. ріжучий режущий [Більшість пластин використовувалась як ріжучі знаряддя (ножі) (Архл., 1954, IX)]; ~чий біль режущая боль; г^че лёзо режущее лезвие; см. ещё різальний 1. різа уст. отмежёванный участок [поля]; пе- рен. полоса [Широке, розлоге поле, та не людське воно, а панське. Люди не мають ланів, у них все різи (Коцюб.)]. різак, -ка 1) спец. резак [Частково затверділий метал у кристалізаторі витягується, а потім з допомогою автогенного різака розрізується (Наука і життя, 1957, 1)]; 2) бот. (Falcaria Bernh.) резак; ^к водяний (Stratiotes L.) телорез [В непроглядну сітку Сплелись кушир, різак, кропивка, осока (Рил.)]; см. ещё тілоріз. різалка разг. резалка [Механізована., різал- ка січе яблука для сушіння. Це на компоти (Минко)]. різальний спец. 1) резальный, резочный; (только предназначенный для резки) резательный, режущий [При збиранні низькорослого хліба різальний апарат зрізує колоски з короткими частинами стебла (Колг. село, 1954, VII)]; ~ниії ніж (інструмент и т. п.) резальный (режущий) нож (инструмент um. п.) [При обробці чавуну різальним інструментом графіт викришується (Вісник АН УРСР, 1957, 5)]; ^ний стіл резательный стол; 2) (употребляющийся при резьбе) резьбовой. різальник спец. резальщик, резчик [Рота різальників дротяних загороджень., штурмувала юшунські позиції (Веч. Київ, 1957, X)]. різальниця спец. резальщица, резчица [Різальниці винограду у великих солом'яних брилях та ковпаках з виноградного листя, в білих і рожевих майках і кофточках снували в міжряддях (перекл. з Павленка)]. різальницький резчицкий. різаний 1) прич. резанный [Серед ясного дня в церкві було темнувато, тілько гарячий промінь прорвався у віконце., і впав на іконостас, на старинні, різані квітками та виноградом, рами (Н.-Лев.)]; 2) прил. резаный; (сделанный путём вырезывания — обычно) резной [Мати справила дочці червоні чоботи, купила шість разків доброго різаного намиста з срібним дукачем (Н.-Лев.)]; ^иий м 'я ч спорт, резаный мяч; ~нші папір резаная бумага; ^на рана резаная рана; «-^ний удар спорт, резаный удар. різанина резня; (только о драке с ножами) разг. поножовщина [Люлька в роті зашквар- чала, Шабля в ножнах забряжчала; Шабля різанину чує, Люлька пожари віщує (Боров.); — Різанини буде, — хитнув головою Мусій. — Як тільки до землі діло дійде (Головко)]. різання резание, резка [У колгоспі організували різання і запарювання січки (Рад. Укр., 1954, І)]. різати (ріжу, ріжеш) 1) резать; (на полосы техн. —ещё) полосовать; (перен.: пересекать во многих местах — изредка) изрезывать; (умергцвлять птицу, скот — ещё) бить [Дівчата, розстеливши газети, різали булки (Трубл.); І трактор гордою ходою у полі чорну ріже путь (Сос); Дужими вимахами різала вона воду, щосили простуючи туди, до скель (Смол.); Коло млина, млина вода фосу ріже (Чуб.); Багато діла: той овець ріже, той білу є,той жир обдира і кида у здоровенний казан (Мирн.)]; ріже в животі (в шлун- к у) безл. разг. режет в животе (в желудке) ; <^>ти виноград (соняшник и т. п.) (срезая, собирать) резать виноград (подсолнечник и т. п.) [X р о- мець: ..Я різав виноград і до збанка складав, А що не з'їли ми, купцеві я продав (Фр.)]; г^тп кого (губить, ставить в затруднительное положение) разг. резать кого [Горлов: ..Ти все автомобілями займаєшся? Мирон: Перестав давно. Авіацією. Директором цілого велетня. Гор л о в: Виходить, тебе лаяти слід. Літаки нас ріжуть. Мало даете, мало (Корн.)]; ^ти правду в очі (говорить не стесняясь) резать правду в глаза [Хвалили Павла — смілий хлопець, правду в очі ріже (Горд.)]; ~ти пупа разг. перерезать пуповину [— Яка ж я |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)