Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
різ 61 різ баба? Хіба я вам пупа різала? — сказала зобиджена Ярина (Н.-Лев.)]; ~ти серце (душу) редк. терзать сердце (душу), резать сердце (душу) [Суперечні думки різали Денисову душу (Дм. Бедз.)]; <-~ти слух (вухо, очі) (в третьем лице и безл.) резать слух (уши, глаза) [Слухати [Зоя] мусить усе, навіть те, що ріже її дівочий слух (Гонч.); Било сухим снігом, різало очі (Гонч.)]; без ножа ^ти разг. без ножа резать [— Ти мене без ножа ріжеш! Прямо по серцю пиляєш! — гірко одказала Пріська (Мирн.)]; 2) (при образной передаче азартно выполняемого действия) фам. резать; жарить; (преим. о музыке, танцах) шутл. наяривать [Музика різала, пиляла, аж струни лопались (Мирн.); Я такого гопака з святими різав, аж небо вгиналось (Корн.)]; 3) спорт., карт, резать. різатися (ріжуся, ріжешся) 1) резаться [Став різати, сюди-туди — не ріжеться (Стор.); За що ж ми різались з ордами? (Шевч.)]; ріжуться зуби режутся зубы; ~тися снігом обл. пробиваться в снегу [Він од неї тікає, по пояс снігом ріжеться, а вона за ним — навперейми (Мирн.)]; 2) резаться; (преим. в карты разг. — ещё) дуться [Столи знову загули, і гості, розбившись на невеличкі купки, розсілися різатись у карти (Мирн.)]; ер. різати 1—2; 3) страд, з. резаться; изрезываться; ср. різати 1. різачка разг. резь [в животе]; (о сильном расстройстве деятельности кишечника — обычно) понос [У колисці ще напала його різачка, день і ніч кричала дитина (Мирн.)]. різачок, -чка ласк, резачок [Мій автомат ріже шрубки. Проте якби мені добрих різачків та гарних терпужків, то таку шрубку я б і руками нарізав (Смол.)]. Ср. різак 1. різвий редк. резвый. різвість, -вості редк. резвость. різво нар. редк. резво. різдвб рел. рождество [Різдво з хати, а старости в хату, та нічого з того не вийшло (Коцюб.)]; о б ~ві уст. на рождество [Пріська усміхаючись: ..Не цвісти калині об різдві у лузі (Мирн.)]. різдвяний рел. рождественский [Сумно минали празникові дні, важко тяглися різдвяні ночі, приносячи і приносячи неод- радні думки (Мирн.)]; ~ні свята рождество, рождественские праздники [Коло різдвяних свят о. Василь трохи занедужав (Коцюб.)]. різець, -зця 1) резец; (о мастере) резчик [Під час бесіди в одному з цехів виникла розмова про звичайний різець {Рад. Укр., 1948, XI); Сафаров нахмурив брови, зморшка на його лобі зробилася різкою, наче вирізьбив її суворий, невмолимий різець (Донч.)]; г-^цъ скульптора резец скульптора; 2) (передний зуб) резец [Наприкінці першого року життя у дитини, яка нормально розвивається, є 8 зубів (усі різці) (Шкільна гігієна)]. різка І) розга, прут; уст. лоза [Пук різок лежав серед хати. Василь боявся на їх і глянути (Мирн.)]; 2) (рубленая солома для скота) обл. сечка. різкий резкий; (о звуке* ветре, холоде — ещё) пронзительный; (бросающийся в глаза разг.— изредка) броский [Л і д а: ..Я людина різка, і це ви сьогодні відчуєте (Корн.); Чутно різкий свисток (Коцюб.); Ну та й вітер же різкий, мов ножем ріже (Канев. у. — Сл. Г р.); Потім почала спокійніше розмальовувати все обличчя., з різкими рисами брів, з чорними обвідками навколо очей (Л. Укр.)]; ~кйй біль резкая боль, острая боль; <^ка відповідь резкий ответ; <^>кйй голос резкий голос; (более визгливо звучащий — ещё) пронзительный голос [— Пий, Василино!— сказав Хшановський. — Я од вас зроду-віку не візьму чарки, — сказала Василина різким голосом. Всі засміялись (Н.-Лев.); «ТУРУ-ТУРУ-.. та!., туру-туру... та!..» — гриміла сурма, ..і лиш інколи в хвилину віддишки вихоплювалось з-під гніту її тонке тел ікання скрипки або різкий, верескливий голос кларнета (Коцюб.)]; ~ка зміна погоди резкое изменение погоды; ~ка осока острая осока [I вітер замовкне сумний, об різку осоку розітнеться... (Л. Укр.)]; ~кё світло резкий свет; ~кё слово резкое слово; (язвительное — обычно) острое слово; ~кйй смак резкий вкус; (сильнее действующий на вкусовые органы — ещё) острый вкус; «¦^кйй холод резкий холод, пронизывающий холод. різкість, -кості резкость [Свіжа, студена, гостра на смак, вона [мінеральна вода] забивала дух своєю міцною приємною різкістю, і сльози виступали офіцерам на очах, коли вони пили (Гонч.); Викликаний у контору, він, несподівано для всіх, наговорив різкостей адміністрації і підписав відставку (перекл. з О. Толстого)]. різкіше прил., нар., (реже) різкіш нар. 1) прил. см. різкіший; 2) нар. резче. різкіший более резкий; (в качестве сказуемого) резче [Блякнув і схилявся до заходу ущерблений місяць, різкішими ставали контури дерев, ясніло небо світанням (Шиян)]. різко нар. резко; пронзительно [В обличчя ударив вітер, жбурнув жменю гострих сніжинок і різко шмагонув по колінах (Риб.); Обидві царівни стоять який час нерухомо, їх чорні постаті різко виділяються в місячному світлі (Л. Укр.); Земельна політика уряду після 1905 року різко змінила свій попередній характер (Ленін); Практика показує, що затрати праці на одиницю прсмукції різко відмін мі по зонах республіки [УРСР] (Наука і життя, 1956, 8); Ольга відповідала коротко, майже різко (Собко); Годинник в столовій пробив другу. Голосно, різко (Коцюб.)]. Ср. різкий. різкуватий резковатый, довольно резкий [I різкуватий далекий голос співає весільну пісню (Янов.); —Я добре знаю твій характер, Маріє Іванівно, — відповів Ля- шенко, — тому й дозволяю собі сказати ці, може, трохи різкуваті слова (Собко)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)