Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
рік 66 чергували 3 зорі до нової зорі. «А ми ще й досвіду не мали, Без року тиждень лікарі» (Мас.)]; з року в (на) ~к, редк. з року до року йз году в год, из года в год, год от года, год от году [3 року в рік одне покоління криничан за іншим топтало весняні стежки на південь (Гонч.); З року на рік, підростаючи та розумнішаючи, робилася Явдошка все хижішою та хижішою (Мирн.)\ Не раз, Україно, в жорстокім бою Ти кров проливала священну свою Та з року до року все вище росла, Бо партії правду у серце взяла (Рил.)]', йому двадцять два роки ему двадцать два года; майбутнього року, в майбутньому році в будущем году; минулого року, в минулому році в прошлом году; н а ---'К на год; (в значении нар. — ещё) погодно [Громада обрала головою одного багатого чоловіка й поклала йому плату на рік двісті карбованців (Н.-Лев.)]; на той ~к в будущем году; Новий ^к Новый год [Вибачай, папа, що я тебе на іменини не поздоровила.. Так все одно я тебе тепер поздоровляю тричі і з іменинами, і з різдвом, та вже і з Новим роком, що тут уже на цілий тиждень постаршав («77. Укр.)]; цього року, в цьому році, цей ^к в этом году, в текущем году [Пшениця у їх цього року гарно зійшла, і той рік теж усе поле в їх уродило (Вовч.)]\ 2): роки (род. років) мн. ч. годы, года; (о возрасте— ещё) лета; (пора, время, ознаменованное событиями) поэз. уст. година [Довгі роки самотнього життя серед розлогих просторів., навчили його розуміти таємну розмову вітру (Коцюб.)]', з (від) дитячих років с детских лет; (перен.: с младенчества разг. — ещё) с (от) пелёнок; уст. с (от) пелён; люди сорокових років люди сороковых годов. ріка река [І потечуть Веселі ріки, а озера Кругом гаями поростуть, Веселим птаством оживуть (Шевч.); З чорного неба капали зорі, й пливла по ньому білим шумом небесна ріка (Коцюб.)]; ~ка Дніпро река Днепр; ~ка забуття см. забуття 1; <^кн крові, редк. криваві ^ки реки крови [Чи на те лилися кривавії ріки, Щоб усе пропало й забулось навіки? (Л. Укр.)]', «^ки сліз реки слёз [Хмельницький: ..То не сніг розтанув і не крига, то ручаї і ріки сліз народу потекли в Дніпро (Корн.)]; г^кою (в значении нар.) рекой, рекою [Та припав співець до землі головою, Покотились слізки із очей рікою (Метл.)]. рілля с.-х. пашня, пахота; разг. »запашка, распашка; поэз., обл. нива [Не знаючи стежки, він ішов просто по ріллі, і кроків його зовсім не було чути (Сміл.)', За Прутом широкі колгоспні поля, Високими хвилями лине рілля (Воронько)]. рільнйіі с.-х. редк. пахотный [У багатьох місцях ці ліси по схилах були вже вирубані чи випалені й там всюди темніли рільні землі й людські оселі (Скляр.)]. рільник, -ка 1) с.-х. полевод [Наближалось якесь побутове свято. Заступник голови, він же рільник артілі, приурочив до нього вихідний день (Вологи.)]', 2) (о том, кто занимается земледелием; крестьянин) земледелец; (реже) землепашец; уст. хлебопашец [Дитина без школи, що рільник без поля (Федък.)]. рільництво 1) с.-х. полеводство [Проблему механізації найважливіших робіт у рільництві у нас розв'язано (Матер. XX з. КПРС)]', 2) (о возделывании, об обработке земли) земледелие; (реже) землепашество; уст. хлебопашество [..прогрес техніки в сільському господарстві виявляється по- різному, залежно від системи сільського господарства, залежно від системи рільництва (Ленін)]. рільничий, рільницький с.-х. полеводческий [Перша молодиця була Катерина, жінка Мирона Чалого, ланкова першої рільничої бригади (Kon.)]. рінистий см, рінявий. ріння см. рінь. рінявий, рінистий обл. усыпанный крупным песком; усыпанный гравием; (реже) усыпанный галькой [Переступивши рінявий струмок, Я опинився в дикорослім полі (Вирг.); Тим часом його брат бігав бистрими синіми очима по рінистій порічині, немов шукав чогось (Фр.)]. рінь, -ні, редк. ріння собир. крупный песок; гравий; (реже) галька [3 горішнього поверху вели двері на величезну веранду, чисто заасфальтовану і посилану рінню (Kon.)', Потерча: Нас матуся положила і м'якенько постелила, бо на ріння, на каміння настелила баговиння (Л. Укр.)]. Ріо-де-Жанейро нескл. сущ. Рйо-де-Жанёйро. ріоліт, -ту мин. риолйт. ріпа репа [Біля перелазу розрісся кущ ріпи (Донч.)]', волоська «-^па см. топінамбур; гичка ~пи репняк; кормо- в а ~па кормовая репа. ріпак, -ка бот. (Brassica napus L.) рапс [Жовтогарячий ріпак аж горить на сонці (Коцюб.)]. ріпаковий бот. рапсовый [Ріпакова олія використовується в металургійній, текстильній., і інших галузях промисловості (Колг. вироби, енцикл.)]. ріпачок, -чка разг. сурепка; см. ещё суріпок. ріпиця1 репица [Заєць., збігав до підбор- щика хутра, той йому вже на всі прорішки попідбирав густо-теплі шматочки, вичистив вуха й лапки і посадив на ріпицю білий помпон (Вишня)]. ріпиця2 бот. (Rapistrum D e s v.) репница. ріпка уменъги., ласк, репка [3 кишені вийнявши півкіпки, Шпурнув в народ дрібних, як ріпки, Щоб тямили його обід (Котл.)]. ріпний репный [Найбільш поширені з них [шкідників] хрестоцвіті клопи та капустяна попелиця, хрестоцвіті блохи, капустяний і ріпний білани (Шкідн. і хвор. с.-г. рослин)]. ріпник, -ка обл. редк. нефтяник [Ріпник — копач, що ропу добуває (Фр.)]. ріпницький обл. относящийся к нефтедобыче [Гуде ріпницьке коло, не спить гуцульська хата (Мал.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)