Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ріп 67 річ ріповий реповый, репный. ріпчастий репчатый; <^та цибуля репчатый лук [Серед вирощуваних видів цибулі головне місце займає звичайна, або ріпчаста, цибуля (Коле, вироби, енцикл.)]. ріска, рісочка росинка; (мизерное количество чего-либо — изредка) крошечка, разг. крохотка [На столі не зосталось ні рісочки; пляшки стояли порожні (Н.-Лев.)]; ~ки в роті не було погов. маковой росинки во рту не было или ни росинки во рту не было [Я хоч шматок хліба візьму, бо як поснідав, то й досі ріски в роті не було (Мирн.)]; хліба — ні ~ки разг. хлеба — ни крошки (ни крошечки) [Виручи. Сам же бачиш, який я тепер. Діти голодують... Хліба — ні рисочки (Шиян)]. ріст (род. росту) 1) рост [Посухи, нестача тепла та інші подібні явища затримують ріст дерева (Наука і життя, 1956, 12)]', піти (потягнутися) в <-~т пойтй в рост [В степу хліба пішли в ріст — наливатися стали, і на городах зілля зазеленіло, як рута (Головко); Обігріта теплом, вона [пшениця] потягнеться в ріст (Вологи.)]; 2) (размер) рост [Вона ростом невеличка, Ще й літами молода (народна пісня)]. річ1 (род. речі) 1) вещь, предмет; (только как составная часть целого) принадлежность [От уже й речі спаковано, вже й підводи заїхали. Готово! Можна рушати (Коцюб.); Повстання — прекрасна річ, коли повстають передові елементи проти реакційних (Ленін); Я спав — не спав: залізна річ мені на серце надавила (Тич.)]; речі першої необхідності предметы первой необходимости; речі туалету принадлежности туалета: «-^ч у собі филос. вещь в себе; без речей без вещей, налегке (пар.); важка ~ч тяжёлый предмет, тяжесть; говорити про високі ~чі говорить о высоких материях; п о- с т і л ь н і речі постельные принадлежности; 2) (разг.: обстоятельство) дело; <^ч у тому, щ о... дело втом, что... [Річ у тому, що наша революція відбувається в такий час, коли пролетаріат уже почав усвідомлювати себе як окремий клас і об'єднуватися в самостійну класову організацію (Ленін)]; видима (ясна) ~ч см. видимий; відома г~ч см. відомий; в чому г~ч? в чём дело?; дивна ^>ч см. дивний 1; дозволенна ~ч см. дозволенний; до речі а) нар."кстати, уместно, к месту (разг.); (своевременно — ещё) вовремя; (удачно) впопад [На море лягав туман, і це було дуже до речі: під покровом туману ялику легше буде непомітно пройти (Смол.); Був собі одважний лицар, Нам його згадать до речі (Л. Укр.)]; б) (в значении вводного слова) кстати, да; (между прочим — ещё) случайно [Наташа: До речі, Харитоне Харитоновичу, ось вам ще одна бетонниця (Баш)]; д о речі к а ж у- ч и кстати сказать, к слову сказать; з а й- в а г~ч см. зайвий; з якої речі? разг. с какой стати? [З якої речі їй іти до нього, коли гроші до волості прислані? (Мирн.)]; це інша ~ч см. інший; мудра ~ч см. мудрий 2; небезпечна «--'Ч см.. небезпечний; не дивна ~ч, щ о смг дивний 1; не до речі некстати, неуместно; (неудачно — ещё) невпопад [Чоловік дослухав, потім позіхнув і сказав: «Все оце дуже чуло сказано, але не до речі» (Л. Укр.); Він мало їв і на питання давав не до речі відповідь (Коцюб.)]; незрозуміла ~ч см. незрозумілий; немудра <~ч см. немудрий 1; певна ~ч см. певний 3; по ходу речей редк. по ходу дела [По ходу речей має скластися либонь так, що ту посаду [секретаря] буде запропоновано Вам (Коцюб.)]; природна ^>ч см. природний; світова «-~ч см. світовий1 3; стан речей положение вещей, положение дел [I дійсно, коли в Петроград приїжджали численні делегації з фронту і коли ми їм роз'яснювали стан речей, вони всі переходили на наш бік (Ленін)]; ч у д- н а г^ч см. чудний. річ2 (род. речі) (говор; разговор) речь, рассуждение, беседа; (иногда — ещё) слова (мн. ч.) [На майдані пил спадає. Замовкає річ... (Тич.); В селі довго говорили Дечого багато, Та не чули вже тих речей Ні батько, ні мати... (Шевч.); Вір своїм очамг а не чужим речам (прислів'я)]; ~ч в і д- няло (відтяло) кому (у кого) разг. язык отнялся у кого [— Іди собі! — гукнув голова, бачачи, що в неї й річ відтяло (Мирн.)]; ~ч іде про що разг. речь идёт о чём [Прочанин: Та тут же річ іде не про товар (Л. Укр.)]; вести <^ч д о чого вести разговор (речь) к чему, клонить разговор (речь) к чему; держати ~ч держать речь [— Дозвольте, панове, річ держать! — Тут обізвалася Лисиця (Гл.)]; з а- ходити в речі вступать в разговор [Вже скільки сіл минула, і козачих, і панських, не забаряюсь і не дуже в речі заходжу: розпитуюсь дороги в Дем'янів- ку, подякую за хліб-сіль, та й далі (Вовч.)]; зняти ~ч про що разг. завести (затеять) разговор (речь) о чём [Князь повів з Софією розмову: він зняв річ про міські зимові забави, концерти, театри і таке інше (Л. Укр.)]; мов не до нього (не ї) г^ч разг. будто не к нему (к ней) обращаются [— Куди ти, Мот- ре? — питає баба. Ні слова Мотря — пішла, зігнувшись, мов не до неї річ (Мирн.)]; н а речах бути (з ким) уст. иметь разговор (с кем). річенька ласк, фольк. реченька, речушка [Під гаєм в'ється річенька, Як скло вода блищить (Гл.)]. річечка уменьш., ласк. разг. рёчечка, речушка (прен.), речушка (ласк.) [Дорога простяглась поміж болотами, між ріками та річечками (Ільч.)]. річище русло; книжн. ложе; спец, постель [Колись це, мабуть, був якийсь рукав або старе річище Дінця (Собко); Слова замполіта скерували думки Хаєцького в зовсім несподіване річище (Гонч.)]. річка река, речка [Під горою лисніла, як блакитна емаль, широка річка (Панч); Ось і друга п'ятирічка Вже підходить до |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)