Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
річ 68 ріш кінця, І нового щастя річка Заливає нам серця (народна пісня)]] ^ка Дніпро река Днепр; поганенька (злиденна, жалюгідна и т. п.) <^ка прен. речонка, речушка; ^кою (в значении нар.) рекой, рекою [Тут сльози аж до серця підступили [у Оксани] ... як побіжать річкою з очей (Квітка)]. річковий, (реже) річний речной [При наявності в нашій країні 500 тисяч кілометрів річкових шляхів, придатних для судноплавства і сплаву, річкові перевозки повинні набрати великого поширення і бути найдешевшими (Матер. XX з. КПРС)] Чорніли двері й вікна, немов входи до печер, а разом все те нагадувало нори річних ластівок на крутому березі річки (Коцюб.)]] ~вйй трамвай речной трамвай [На Дніпрі почалися регулярні рейси річкових трамваїв {Рад. Укр., 1957, V)]. річковик, -ка, (реже) річник речник [Річковики Дніпра обслуговують міста і села, промислові центри України та Білорусії (Рад. Укр., 1953, XII)] Він щасливий від того, що я пливу по рідній річці, а я щасливий, що пливе по ній він, і гурток дівчат, ..і річники красиві, і замислені колгоспники (Довж.)]. річний1 годовой, годичный; (производимый ежегодно — обычно) погодный [Багато підприємств достроково виконали річні плани (Рад. Укр., 1952, XI)] Щодо посади в Чернігові, то я охоче взяв би її на умовах 800—900 крб. річної платні (Коцюб.)]. річний2 см. річковий. річник1 редк. ежегодник [А хто хоче просто йти до раю.., Той повинен прочитати пильно Цілий річник «Руського Сіона» (Л. Укр.)]. річник2 см. річковик. річниця годовщина [Сьомого й восьмого листопада ми стояли в Лоєві і святкували двадцять п'яту річницю Жовтневої революції (Верш.)]. річно (ежегодно) нар. погодно [За ті ж таки сто карбованців річно вчитель учив дітей грати на фортепіанах (Полт.)]. річняк, -ка (о животных) разг. годовик, однолеток [Щоб забезпечити цілковите зарибнення всієї площі нагульних ставів, які є в колгоспах республіки, потрібно.. 100 мільйонів річняків коропа стандартною вагою 25—ЗО грамів кожний (Наука і життя, 1956, 10)]. річнячок, -чка уменыи., ласк. разг. годовичок [Глянув панотець на паніматку і каже, хитаючи головою:— Пару бичків купив би, річнячків! (Свидн.)]. рішати, -шаю, -шаєш, рішити, -шу, -шйш 1) разг. решать, решить; (приходить к выводу — ещё) принимать решение, принять решение [І тут він помітив, що уперто рішає настирне питання і не може рішити (Коцюб.)] — Бастуймо і край, — рішає Півтора Лиха (Коцюб.)] Довбня плавко, без запинки рішив одну задачу, потім другу, третю (Мирні)] Всі люди радянські рішили для себе — Боротися з ворогом (Hex.)]] см. ещё вирішувати 1; 2) (только соверги.) перен. уничтожить; (убить разг.— ещё) решить, порешить, прикончить, уложить, пристукнуть, фам. ухлопать, прихлопнуть, прикокнуть, шлёпнуть [Підвелась важка шевцева голова з червоними від горілки та сліз очима. — Рішу її зараз! (Шиян)]] «-wuiHTH життя (убить) разг. решить жизни; [у с ё] ^шйти разг. ' потратить [всё], израсходовать; (использовать — ещё) потребить [Химка: ..За два місяці сотню рублів, що панич на весіллі подарував, рішив до копієчки... (Мирн.)] Скоро увесь [хліб] рішить; тогді кинуться і купувати та нігде більш як у нас (Квітка)]] 3) (оставлять кого-либо без чего-либо) разг. лишать, лишить; разг. решать, решить [А жінка і діти твої? Адже ти і їх усього рішив? (Квітка)]. рішатися, -шаюся, -шаєш ся, рішитися, -шуся, -шйшся 1) разг. решаться, решиться; решать, решить (с неопр. ф.) [Грицько стояв з грудкою, не рішаючись кинути (Мирн.)] Вийшовши з канцелярії, капітан рішився йти додому (Фр.)] — Хай йому цур! — сплюнув Семен і рішився відкараскатись від дурних думок (Коцюб.)]] 2) (получать то или иное завершение, исход) редк. решаться, решиться, разрешаться, разрешиться; (соверш. — ещё) вырешиться [Старий, запущений став зеленів за городом. Коли він весною ламав кайдани — моя доля рішалась (Коцюб.)] Якщо справа твоя рішиться 9-го, то ти будеш тут, певне, не раніше 11 — 12-го (Л. Укр.)]] 3) (терять что) разг. лишаться чего, лишиться чего; разг. решаться чего, решиться чего [Усяк бачив, що він рішився і грошей, і скотини, і усієї худоби (Квітка)] Цей Павло ума рішився: от сам на себе і зводить лихо — чуєте? (Вовч.)]] вшитися ж и т я (умереть) разг. решиться жизни. рішзяешь, -нця уст. решение; приговор [Нова доля снується Мишуні, і не треба їй перешкоджати, нехай малий сам викує свій рішенець (Янов.); Аж ось читають рішенець, і Гнат дізнається, що його засуджено на заслання в Сибір... (Коцюб.)]] тут тобі й ~ць! уст. тут тебе и конец!, тут тебе и капут!, тут тебе и крышка! рішення решение [Ганна: Товариші, рішення уряду про відбудову сіл усі читали. Зараз поговоримо, як це рішення в життя запровадити {Корн.)] Комісар хутко прийняв рішення (Янов.)]. рішимість, -моеті редк. решимость; разг. решительность [Диктатура пролетаріату означає усвідомлення необхідності придушити насильством опір експлуататорів, готовність, уміння, рішимість зробити це (Ленін)]. рішити см. рішати. рішитися см. рішатися. рішуче нар. решительно, категорически, категорично; (безоговорочно — ещё) наотрез; (безусловно — ещё) определённо; (без сомнений и колебаний разг. — ещё) накрепко; (окончательно) начисто; (при усилении: совсем) положительно [Діяти треба було рішуче (Донч.)] Керуючи в своїй країні будівництвом комуністичного суспільства, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)