ріш 69 роб наша партія рішуче виступає проти розв'язування війни (Матер. XX з. КПРС); Рішуче не можна було в цій бідно, хоч чисто зодягненій людині признати колишнього салонового панича (Коцюб.)]; г^че нічого не вміти (не знати и т. п.) разг. решительно ничего не уметь (не знать и т. п.), положительно ничего не уметь (не знать и т. п.). рішучий решительный; (окончательный, ясный — изредка) определённый [Диктатура пролетаріату є найбільш рішуча і революційна форма класової боротьби пролетаріату з буржуазією (Ленін); Засвітили світло. Зінька ще ніколи не бачила Параски такої блідої, такої рішучої.. Вона вся тремтіла, а очі, як жар, горіли (Мирн.); Люба мамочко! Ото я тепер знов задумалась над своїми подорожами, та ще якось і нічого рішучого не видумала (Л. Укр.)]; ~ча хвилина решительная минута [— Справа ж не в тому, силач він там чи ні, — терпляче пояснював Брянський зміст подвигу. — Головне, що він не розгубився в рішучу хвилину (Гонч.)]. рішучість, -чості решительность; (смелость— ещё) решимость [Рішучість і навальність були головними рисами дій Щорса (Десн.); Незламна рішучість гострою лінією залягла у прямих, насуплених і пройнятих суворістю бровах (Грим.)]. ріща уст. см. хмиз. РКП (б) [Російська комуністична партія (більшовиків)] ист. РКП(б) [Российская коммунистическая партия (большевиков)]. РНГ (Рада народного господарства) CHX (Совет народного хозяйства). РНК (Рада Народних Коміса- р і в) ист. СНК (Совет Народных Комиссаров). роб: своїм (його и т. п.) <^бом робити уст. делать по своему (по его um. п.) способу [Така думка, що нехай люди його робом роблять, то усе добре буде (Вовч.)]; таким <^>бом уст. так, таким образом; разг. таким манером [Таким робом, літературна праця Франка починається для нас 1874 роком (Коцюб.)]; см. ещё чин 3: таким чином; ходити лихим ^ «-^бом уст. поступать не по справедливости, поступать дурно; ходити правим ^бом уст. поступать по справедливости. роба1 (одежда) спец. роба [На місток вискочив у засмальцьованій робі другий механік Торба (Трубл.)]. роба2 (о женщине) разг. уст. работящая, трудолюбивая [Найміть цю жінку, вона., така роба, що нема вже що й казати (Могил, у. — Сл. Гр.)]. робак, -ка червь, червяк [Хоч як би там пишно не розцвілась рожа, — Зів'яне і зсохне, як робак підточить (Коцюб.); Той робак, Хто лізе до нори од страху (перекл. Рильського)]. робаковий червяковый. І робачок, -чка уменьш. червячок [Землею пересипається [Василько].., розкопує щось — робачка вигребе або метелика вловить, — дивиться, думає... (Вовч.)]. робер, -бера карт, роббер; уст. роберт [Перший робер закінчувався, коли одна з дівчат, найметкіша, підлетіла до Лопухова (перекл. з Чернишевського)]. робити, -блю, -биш 1) делать; (о каком- нибудь деле — ещё) совершать, свершать (книжн.); (о поступках — ещё) действовать, творить, учинять, чинить (книжн.); (без прямого дополнения — о поведении — ещё) поступать; (создавать, организовывать — ещё) устраивать; (обращаться как к средству, источнику помощи — ещё) прибегать; (вызывать какое-нибудь явление — ещё) производить; (в сочетании со словами помощь, услуга um. п. — ещё) оказывать; (приступать к осуществлению чего- нибудь — ещё) предпринимать [Голена борода й чорний вус робили його повним молодечих сил (Ле); О р е с т: Вір і ти! Любо, молодість робить дива, я видужаю, я се чую, і ти не думай про лихе (Л. Укр.); Так роби, як я: Ти живи, поки живеться, А журбу забудь, — минеться! (перекл. Л. Українки); Здається, ти й позаторік тут був Та капості мені робив?.. (Гл.); Спочатку о. Василь байдужно приймав це піклування, та врешті воно почало йому докучати, особливо коли Раїса робила йому сцени за те, що він не бережеться (Коцюб.); Дайте мені порадоньку, Що будем робити? (Шевч.)]; 2) (изготовлять) делать, производить; обл. работать; (только из отдельных частей—изредка) составлять; (обрабатывать) спец. разделывать [А поборовши ворогів, ми робим в мирну пору багато тракторів, плугів, верстати та мотори (Заб.); Робили гуцули тарілки, кубки, різні коробки (Риб.)]; см. ещё виробляти 1; 3) (трудиться) работать [Плакала, що робить на чужих, що сохне, втрачає силу і ніхто не сватає її (Коцюб.); Мама в мене робить за майстра, Краще всіх верстат вона знає! (Мур.)]; 0 ~ти абияк см. абияк; ~ти борги делать долги; входить в долги; уст. должать; «-->ти в й- г л я д см. вигляд; <-~ти висновок см. висновок; ^ти вівісекцію над ким делать вивисекцию над кем, подвергать вивисекции кого; ^ти вплив оказывать влияние [П'єси його [I. К. Карпен- ка-Карого], хоча по змісту і по ідеї хороші, не роблять того впливу, що ранні (по- битові) робили (Мирн.)]; ~ти в р а ж є н я см. враження; ^ти допит кому допрашивать кого, делать (производить) допрос кому, подвергать допросу кого, снимать допрос с кого; ~ти дурня з кого разг. строить дурака из кого; ~ти замах см. замах 1; ~ти застереже н я см. застереження 2; ~ти звіт кому, чому см. звіт; «^>ти з мухи слона (вола) см. муха; ~ти іспит кому испытывать кого, подвергать испытанию кого; ~ти казн а-щ о см. казна- що; ~ти кого ким делать кого кем;
|