Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роб 70 роб (возводить в какой-нибудь чин) производить кого во что; ^ти лад наводить порядок; (между людьми — ещё) устанавливать порядок [Скрізь сам доглядав, скрізь робив лад (Коцюб.)]] г~ти ласку <к о м у) см. ласка1; rwrn обшук (трус) у кого делать (производить) обыск у кого, подвергать обыску кого; ~ти огляд см. огляд 7; «-^ти операцію кому Делать операцию кому, подвергать операции кого; <-~ти перешкоди создавать (чинить) препятствия; ^ти петлі см. петля; г~ти під себе (о больном) разг. делать под себя, ходить под себя; ~ти пільгу кому см. пільга 2; г^ти погоду делать погоду [іМогутній на силу, Красивий на вроду, У всяку ¦погоду чудовий Дніпро, Бо нині він сам уже Робить погоду Своєму народу на щастя й добро! (Ол.)]; ~ти подвиг совершать (делать) подвиг; ~ти п 6 м й л- к у делать (допускать, совершать) ошибку, Бїіадать в ошибку; ~ти послаб л е н- и я см. послаблення; ~ти послугу кому делать (оказывать) услугу кому, услуживать кому; уст. одолжать кого; разг. ирон. разодолжать кого; <^ти потачку делать (оказывать) снисхождение; ^ги приємність см. приємність; «-^ти признання в коханні (в любові) делать признание (признаваться) в любви; объясняться в любви; «^ти припущення см. припущення; ~ти ремонт делать (производить) ремонт; ^ти старим (о человеке) старить; ^ти сумнівним (непевним) що ставить иод вопрос что; ~ти успіхи делать (уст. оказывать) успехи, успевать; ~ти фокуси (о причудах) разг. выкидывать фокусы; rwrn хліб обл. редк. обрабатывать землю [Чіпка перестав хліба робити, став по ярмарках їздити (Мирн.)]; ~тп чари колдовать [А Параска бреше, що я коло криниці набираю землі, нашіптую та роблю чари (Н.-Лев.)]; ~ги чёсно поступать честно; «-wth честь кому делать (оказывать) честь кому; (быть, являться заслугой — ещё) служить к чести чьей; ^ти ш к оду делать (причинять, наносить) вред, причинять (наносить) ущерб; ^ти, як велить совість (серце) см. веліти; з нічого ~ти см. з 1 ж; нічого ~ти (так и быть) разг. делать нечего; щ о (я к) [йог 6] ~ти? что делать (предпринять)?, как поступить? [— Боже мій!., що його робити на світі?! — плаче Ориш- ш (Мирн.)]; що ти [його] будеш ~ти! см. бути 2. робитися, -блюся, -бишся 1) делаться, твориться (разг.)', (о явлениях, событиях — ещё) происходить, ниижн. совершаться, свершаться [Любов: ..Всі оці наші заходи, метушіння, все це робиться, аби тільки не сидіти склавши руки (Л. Укр.)\ Вона помічала, що щось робиться незвичайне (Коцюб.)]; з ним щось губиться безл. с ним что-то делается (происходит); о т (о с ь) бачиш, щ о сбиться! вот видишь, что происходит!; разг. подй-ка вот, что делается!; скоро казка мовиться, т[а не скоро д і л|огубиться погов. скоро сказка сказывается, да не скоро дело делается; що [тут и т. п.\ ~ться? что [тут, здесь um. п.] делается (происходит)? [— А що, Марусе, голубко, — було, кажу їй, — що се у світі робиться? Вона осміхнеться мені (Вовч.)]', 2) (в сочетании с другими частями речи — как связка) делаться, становиться; уст. ставать [Від спогадів про рідне село й сім'ю Кармелюк робився похмурий і мовчазний (Куч.); Вранці підіймається з-за лісу сонечко, і тоді робиться в селі гамірно (Коал.)]; «-^тися непридатним становиться непригодным, приходить в негодность; 3) безл. разг. работаться [Раз, край дороги, Влас копиці волочив. Вродило сіно—весело й робилось... (Гл.)]; 4) страд, з. делаться; совершаться; свершаться; твориться; устраиваться; производиться; предприниматься; делаться; производиться; работаться; составляться; разделываться; ср. робити 1—2. робінзонада лит. и пр. робинзонада. робітка редк. работка; прен. работёшка, работишка, работёнка [Стер напис, змив його з паркана — і сліду не зосталось. — Пропала твоя робітка, Сашко, — сказав Тимко Квасоля (Донч.)]. робітком, -му (робітничий комітет) рабочком (рабочий комитет) [3 поваленням гетьманату було створено в Аска- нії новий робітком (Гонч.)]. робітний уст. работный (уст.), рабочий; (только об усердном человеке — ещё) работящий (разг), трудолюбивый [Із сходу йшов новий робітний день (Риб.); Лукин сам був робітний і хвалив за це Маланку (Кобр.)]; г^т люди ист. работные люди [Особливою активністю і непримиренністю серед повстанців [України XVII ст.] відзначалась найбільш гноблена частина селян і міська біднота, так звані робітні люди: будники, гуральники, броварники, пастухи Aст. Укр. РСР)]. робітник, -ка рабочий; работник [Ідуть, ідуть робітники веселою ходою. Над ними стрічки і квітки, Немов над молодою (Тич.); Всі мали його за чесного чоловіка та доброго робітника (Коцюб.)]; індустріальний ~к индустриальный рабочий. робітництво собир. рабочие [В обідню пору сипнуло робітництво з депо (Ле)]. робітниця рабочая; работница [Близько 600 робітниць заводу систематично перевиконують виробничі завдання (Рад. Укр., 1951, II); Ти в нас робітниця на все село (Барв.)]; домашня (хатня) г~ця домашняя работница [Твій критик., ніколи не має свого хліба... Що я йому, хатня робітниця, бігати по хліб? (Кач.)]. робітницький уст. работничий, работнический; рабочего (род. п. от рабочий) [Довелось- таки нам Над тим Доном стати, Робітницькими валками Байдаки таскати (Фр.)\ |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)