Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роб 71 роб В курені люди вже давно спали міцним робітницьким сном (Н.-Лев.)]. робітничий рабочий [На мітинг зібралась юрба робітнича (Бажан); Ото й почне [Хведь] розповідати — про місто, про завод, про життя робітниче... (Головко)]', г^ча влада рабочая власть; ^>чий клас рабочий класс [Робітничий клас в Росії зумів завоювати владу.. (Ленін)]; г^чий рух рабочее движение [Тільки спираючись на теорію революційного марксизму, на досвід міжнародної соціал-демократії, можемо ми злити наш революційний рух з робітничим рухом.. (Ленін)]. Робітничо-Селянська Червона Армія ист. Ра- боче-Крестьянская Красная Армия. робітничо-селянський рабоче-крестьянский [Шляхетська Польща напала на радянську робітничо-селянську Україну і Росію (Коал.)]. робітня обл. мастерская [Вся хата має вигляд не то скульпторської студії, не то робітні гончара (Л. Укр.)]. робітфак, -ку, разг. робфак (робітничий факультет) ист. рабфак (рабочий факультет) [Сергій Руденко взяв у райкомі командировку і поїхав вчитися на робітфак (Козач.)\ її послали на робфак.. А я лишивсь, аби кувать республіку залізну (Сос.I робітфаківець, -вця, разг. робфаківець рабфаковец. Ср. робітфак. робітфаківка, разг. робфак івка рабфаковка [Вона сиділа поруч з Батуллі, що ввесь час говорив з тією красунею робіт- факівкою (Ле)]. Ср. робітфак. робітфаківський, разг. робфаківський рабфаковский [Тепер вона отут перед ним — в пристойному одязі, з робітфаківським квитком у кишені, — ця квола білява дівчина... (Сміл.)]. Ср. робітфак. робкооп, -пу (робітничий кооператив) разг. уст. рабкооп (рабочий кооператив). робкор, -ра (робітничий кореспондент) рабкор (рабочий корреспондент) [Робкори заводу «Укркабель» переконливо довели, що боротьба за ритмічність повинна починатися з майстра, з виробничої дільниці (Рад. Укр., 1957, Ш)}. робкорівський рабкоровский [Влітку цього року був проведений робкорівський рейд перевірки стану обслуговування пасажирів на залізницях республіки (Рад. Укр., 1946, XII)]. Ср. робкор. роблений 1) (изготовлявшийся) прич. деланный [Вже й на «достойно» передзвонили, а Данило Харитонович божився, що чобітки роблені «на замовлення», і божився, аж доки розійшовся базар (Панч)]; 2) (прил.: ненастоящий) деланный, искусственный; (притворный — о смехе, улыбке um. п. — ещё) принуждённый; (неискренний — ещё) наигранный [Саранчук слухав з робленою байдужістю (Донч.)]; г~ні квіти (к в і т- к й) искусственные цветы [Ціле море роблених квіток, як живі, вабили носа понюхати (Мирн.)]; ~ний сміх, -—>на посмішка искусственный (деланный, принуждённый) смех, искусственная (деланная, принуждённая) улыбка [Побачивши Сергія, Кульчицький підвівся з стільця і посміхнувся., млявою, лінивою і, як здалося Сергієві, робленою посмішкою (Козач.)]. робленість, -ності деланность, искусственность; принуждённость; найгранность [Винувато, але артистично приховуючи робленість увічливістю, Любка Прохорівна звернулася: — Ох, яка ж я нечемна! (Ле)]. Ср. роблений 2. роблення 1) делание; совершение, свершение; 2) делание; составление; разделка [Тепер уже ніяка забобонна тривога не спиняла його від роблення обрахунку (Фр.)]. Ср. робити 1—2. роблено нар. деланно, искусственно; принуждённо; наигранно [Ватя набрала собі в тарілку узвару і їла ніби з великим смаком, але це в неї виходило дуже роблено (Н.-Лев.)', Мальований роблено посміхнувся: — Краще в руках синиця, ніж журавель у небі... (Гур.)]. Ср. роблений 2. робот робот [Французький психолог Жак Женеве сконструював отоматофон. Це — вдосконалений магнітофон, де вмонтовано електронний робот, з допомогою якого наперед визначають режим роботи апарата (Наука і життя, 1958, 5)]. робота 1) работа; (об умственной деятельности — ещё) занятие [Десь дівчата з роботи ідуть, в небі пісня стоїть, як зоря... (Сос); Наукова робота вимагає від людини всіх її думок і почуттів (Шовк.); Скінчивши роботу, Шевченко взявся писати листи до рідної Кирилівки та ще в Москву (Ільч.)\ Тільки дві речі стояли в хаті чужі і навіть наче ворожі: біла дубова шафа., і довга незграбна скриня, застелена зверху сільським, домашньої роботи килимком (Коцюб.); По роботі пізнати майстра (Ном.)]; брати, взяти в ~ту кого фам. брать, взять в работу кого, брать, взять в оборот кого [А вам треба брати його в роботу. Бо через нього на вас тінь падає (Руденко)]; братися до «-^ти приниматься (браться) за работу; громадська ^>та общественная работа [А є ц і й П а н с а до Руфіна: Не подоба громадської роботи оминати (Л. Укр.)]; збиральні (зрошувальні, польові, сільськогосподарські um. п.) г^ти уборочные (оросительные, полевые, сельскохозяйственные) работы; охочий (падкий, гарячий) до ~ти усердный в работе, падкий (падок) на работу (до работы); уст. падкий (падок) к работе [То ж бригада жіноча, до роботи охоча, — рано встать і зорать, ще й пісень заспівать! (Тич.)]; розпочато ~ту над ч и м (к о л о чого) начата работа над чем; упоратися з «-^тою управиться с работой; разг. отработать, отработаться; 2) (продукт деятельности) работа; (о большом произведении — изредка) тоуд [Ця невеличка робота носитиме назву «День у дорозі» (Мирн.); За два дні Ва- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)