Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роб 72 рог силь Васильович повертав учням роботу по літературі (Донч.)]. роботйзна см. панщина. роботодавець, -вця работодатель [Ми живемо у безперервній війні з роботодавцями (Кол.)]. роботонька ласк, фолък. работушка [Хай би туга облогом лежала, а ти б собі пшениченьку жала. А в пшениці то мак, то волошки закрасили б роботоньку трошки (Л Укр.)]. роботуха разг. редк. работяга. роботяга разг. работяга [Всього надбав, роботяга, Та не придбав долі! (Шевч.); Майже все робила сама Одарка Іванівна — непосидяча роботяга... (Коп.)]. роботяжечка разг. ласк, от роботяга [Недоросток: Тільки й живете на вигадках та од роботи одриваєте. П р і с ь к а безсило регоче: Ох ти ж, мій роботяжечка (Вас.)]. роботящий работящий (разг.), трудолюбивый; (усердный разг. — изредка) рабочий [Роботящим рукам — Перелоги орать, Думать, сіять, не ждать І посіяне жать Роботящим рукам (Шевч.); Гарна, роботяща дівчина була Софія (Шиян)]. робочеділець, -льця полит, ист. рабочедё- лец. робочедїльство полит, ист. рабочедёльство. робочий 1) прил. рабочий; (трудолюбивый разг. — ещё) работящий [Перед ним встало його робоче життя (Коцюб.); Дядя Ваня застав своє робоче місце у взірцевому стані й міг лише здогадуватись, хто йому допоміг (Янов.); Про мене, коли б ти, сину, оженився й на Олені Підківні... Дівка тиха, робоча (Мирн.)]; ^ча б д ж о- л а рабочая пчела; ^ча гіпотеза рабочая гипотеза; <^>чий день рабочий день [Клопоти робочого дня вернули йому енергію (Коцюб.)]', г^чі руки рабочие руки [А машин він [Гальванеску] має стільки, що йому, мабуть, зовсім не потрібні робочі руки (Смол.)]; ~ча сила вк. а) рабочая сила [Але робоча сила здійснюється лише шляхом зовнішнього її прояву і реалізує себе тільки в праці (Маркс)]; б) (рабочие) рабочая сила; ~чий тиск [пари], «-^че тиснення [пари] см. тиск 1 и тиснення 3; «-^ча худоба см. худоба; <^>чий час рабочее время [А тут ще нікого й наймати: Робочий час пильнує всяк (Гл.)]; ~чі частини машини рабочие части машины; 2) (род. робочого) сущ. редк. рабочий [Ішли розкопки. Гурток робочих то нахилявся, то розгинався над купою грузу, і мірно здіймались кирки й ломи (Коцюб.); На охочого робочого діло найдеться (приказка)]. робполіклініка (робітнича поліклініка) редк. рабполиклйника (рабочая поликлиника). Робселін, -ну (Робітнйчо-селян- ська інспекція) ист. Рабкрйн (Рабоче-крестьянская инспекция). робсйла (робоча сила) редк. рабсила (рабочая сила). робсількори, -рів, ед. ч. робсількор, -ра (робітничий і сільський кореспондент) рабселькоры, рабселькор (рабочий и сельский корреспондент) [З робсількорів виросли теперішні визначні майстри радянської журналістики і письменники (Рад. Укр., 1957, V)]. робсількбрівський рабселькоровский [Масовий робсількорівський рух — одна з ознак тісного зв'язку радянської преси з масами (Рад. Укр., 1959, VIII)]. Ср. робсількори. робучий обл. трудолюбивый, (реже) прилежный; (усердный разг. — ещё) работящий» рабочий [Ти на пчіл поглянь: Є робучії, Але й трутні є Неминучії (Руд.); І порохом робучі руки пахнуть, І кров'ю засмер- дівсь ялозений кожух (Бажай)]. робучість, -чості трудолюбие; прилежание; работоспособность [Він оповідав йому про різні прикмети коней і іншої худоби, учив його, .. як пізнавати вік по зубах, хід, силу, швидкість, робучість (Фр.)]. Ср. робучий. робфак см. робітфак. робфак івець см. робітфаківець. робфак і вк а см. робітфаківка. робфаківський см. робітфаківський. Ровенська область Ровенская область. ровенський ровенский. ровесник ровесник, сверстник [Вони були одного року народження, ровесники (Соб- ко); Одеський порт має багату історію. Ровесник міста, він був свідком різних подій в його житті (Рад. Укр., 1946, IV)]. ровесниця ровесница, сверстница [За перелазом живуть Ілько і дві Аннички — ровесниці Юркові (Козл.)]. ровець (род. рівця), ровик уменьш. ровик [Вона перестрибнула придорожній ровець., і пішла на бурякове поле (Куч.)]. Ровно нескл. сущ. Ровно. рогалик кул. рогалик; разг. рогулька [З дріжджового тіста випікають такі вироби, як баби, папушники, пухкеники, плете- ники, мандрики, рогалики (Укр. страви)]. рогаль, -ля рогаль (обл.); (о всяком предмете с острыми торчащими краями) разг. рогуля [З тіста роблять рогалі, кладуть їх на змащений лист, дають їм підійти, змащують яйцем, посипають січеним мигдалем і випікають в духовці (Укр. страви)]. рогатйзна разг. уст. рогатый скот [На подвір'ї побрязкують ланцюгами вовкодави, а всі надвірні будівлі озиваються диханням рогатизни і ситим, задоволеним рохканням свиней (Ст.)]. рогатий 1) прил. рогатый; (только об имеющем большие рога разг. —ещё) рогастый; (с ветвистыми рогами) обл. сохатый [Сиві круторогі воли, помахуючи рогатими головами, поспішалися з гори в долину на спочинок (Коцюб.); Довга та біла стяга простяглася від білого сяйва В хаті моїй, надто ясно вже світач рогатий Ночі тієї світив (Л. Укр.); Ти., дуже радів, що в тебе немає дітей, ..що життя твоє родинне— суцільний медовий місяць, аж поки., жіночка не зробила тебе рогатим (Кол.)]; ~тий скот, ^та худоба рогатый |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)