Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
род 74 РОД (реже) поддерживать родственные связи [Чернявська.. родалась з ними завсігди (Н.-Лев.); Хто з нами родається, той і родич нам (Лебед. у. — С л. Г р.)]. родачка обл. родственница. Родезія Родезия. роджений обл. рождённый; родившийся [Я роджена на Буковині в малім містечку Гура-Гуморі року 1863, 27 падолиста в глибині гір Карпатських (Коб.)]. родзинки, -нок изюм [На другому столі убирали шишками та голубками здоровий та довгий коровай: обтикали його мигдалем та родзинками (Н.-Лев.); Стіл накритий білим обрусом, на ньому рум'яниться пахуча бабка з родзинками (Козл.)]. родзйночки, -чок уменьш. от родзинки [Так, тут нехай лишень ніс поткнуть [судді] оттуди! Згадаються їм і бублички, і са- харець, і родзйночки, і усе, усе (Квітка)}. роди, -дів, обл. родиво роды; уст. родины [Роди були тяжко трудні — ..два дні й дві ночі (Мирн.); Молодиця давно вже була вагітна, і в неї наставало родиво (Н.-Лее.)]. родильна 1) прил. елі. родильний; 2) (род. родильної) сущ. родильная комната, родильная палата; разг. родильная. родильний родильный; ~на гарячка мед. родильная лихорадка (горячка); ~на кімната родильная комната; разг. родильная. родимець, -мця разг. родимчик; обл. родимец [Уходжу, — коли дитина лежить на полу, та так в'ється, ..та кричить, немов на йому., родимець... (Мирн.); Щоб тебе родимець побив! (Ном.)}. родимий 1) разг. врождённый; прирождённый [На ярмарку ходило вже кілька версій вчорашньої події — Параскіца фігурувала як родима відьма (Коцюб.)]', ~ма пляма родимое пятно, родинка [За родиму милу пляму біля правого плеча загубив її, нетяма, загубив навіки... ах! {Сос.)]; 2) фолък. родимый, родной [їхав милий край Дунаю Та до родимого краю (Чуб.); Я пізнаю тебе, тебе я знаю, Мій невідомий, мій родимий краю! Радянська земле! Шана і привіт! (Рил.)]. родимка родинка, родимое пятно [Це був технік Салатов, людина з цілим прейскурантом родимок і вугрів на щоках (Донч.)]. родимчик разг. родимчик [Про такі [нервові] хвороби на селі не чули. Бешиха і родимчик були зрозумілішими (Донч.)]. родина 1) семья, семейство; (члены семьи разг. уст. — ещё) фамилия; (перен. —о близких людях, сообща ведущих хозяйство — изредка) дом [Іван був дев'ятнадцятою дитиною в гуцульській родині Палійчуків (Коцюб.)', Туман, туман долиною, Добре жити з родиною (Шевч.)', А тепер у праці мирній Помагають друзі вірні, Шлють верстати й трактори, Бо єдина ми родина, Бо Росія і Вкраїна — Нерозлучні дві сестри (Рил.)]; в ~ні не без виродка погое. в семье не без урода; п р и й ти в гості всією ^>ною прийти в гости всей семьёй (фамилией), прийти в гости всем семейством (домом); см. ещё рідня; 2) (родственники) собир. родня [Кайдашиха пустила невістку до родини, а сама таки не поїхала (Н.-Лев.); Братику мій коханий! Ти в мене один у світі: ти в мене й батько, і дитина, і родина (Вовч.)]; 3) биол. семейство; г^на, ріді вид рослин бот. семейство, род и вид растений. родини, -дин разг. родины (уст.)', (только о физиологии рождения разг. — изредка) роды [Риндичка: У вівторок я бабувала у Зіньки Тухленкової, старого Молочая невістки, і принесла вам попелясту курочку і прохала на родини (Крон.)', Через місяць після родин, без хліба і з нудьги, мати занедужала і в неї не стало покорму (Стор.)]; день ~дйн разг. день рождения [Досадно мені, що я не встиг поздоровити Юрка в день його родин (Коцюб.)]. родинний 1) семейный; (созданный родством; относящийся к родственникам) родственный; разг. уст. семейственный [Родинне коло діда оточило, Сини та дочки, й молоді онуки (Л. Укр.)\ Однополчани були йому кревною ріднею, зброя — ремеслом, прапор — родинною святинею (Гонч.)]; ~не життя семейная жизнь; «-~ні з в'я з к й (взаємини) родственные связи (отношения) [Племінник не дуже любив свого дядю, але мусив підтримувати., родинні взаємини (Іван.)]; ~на нарада семейный совет; г^ні обставини семейные обстоятельства [Нездорові родинні обставини, розлад між батьками, міщанський побут, надмірне потурання дитячим примхам негативно впливають на виховання дітей (Іст. укр. літ.)]; ~ні почуття родственные чувства; ~ний стан семейное положение; зв'язаний «-^ними з в'я з к а м и связанный узами родства (родственными отношениями); 2) обл. редк. родной [Щасливо і безжурно проводив Микола вільний час у родиннім селі (Федьк.)]. родинність, -ності родственность; семейственность [Чадачани, пізнавши Саїда, з почуття родинності стали на його бік (Ле)]. родинно нар. родственно; по-родственному [Мартинко озирнувся, почувши ці., оклики позаду себе. Його «дядько Хведір» родинно обнімається і чоломкається з тим вусатим поляком (Ле)]. родинно-близький родственный. родинонька фольк., разг. семёюшка [Гей! І визволила нас Армія Червоная 3 бусурманської каторги тяжкої німецької І повернула в рідну сторононьку, До батька- матері в родиноньку (народна пісня)]. родйтелі, -лів уст. родители [Господь милосердний, як є він на небесах, так замість себе дав нам на землі родителів (Квітка)]. родитель, -теля уст. родитель [Шануй учителя, наче родителя (Ном.)]. родйтелька уст. родительница [Не було ро- дительки навчати (Лебед. у. — Сл. Гр.)]. родйтельський уст. родительский [X р а п- к о: Гарно, гарно. Отак же то ви навчаєтесь змалку родительське добро пере- вочити! (Мирн.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)