Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
род 76 рож То був родовід графів Русанівських (Риб.); На кожного плідника видається племінне свідоцтво, де вказується родовід (походження) (Колг. вироби, енцикл.)]; см. ещё родовідний: і^не дерево. родовідна 1) прил. см. родовідний; 2) (род. родовідної) сущ. родословная [Походження коня оцінюють по родовідній, записаній до племінної книги або взятій з інших офіційних документів (Конярство)]. родовідний родословный; поколенный; ~ие дерево (уст. древо) родословное дерево (уст. древо). рододендрон бот. (Rhododendron) рододендрон [Кине дівча на воду снопик гірської ожини чи рододендрона: — Пливи! (Гонч.)]. рододендроновий бот. рододендроновый, рододендровый. родоначальний редк. родоначальний. родоначальник родоначальник [Дарвін довів, що родоначальником усіх порід свійських голубів є дикий скелястий голуб (Наука і життя, 1959, 1); Він [Максим Горький] став родоначальником літератури соціалістичного реалізму (Літ. газ., 1951, VI)]. родоначальниця родоначальница [Усна поезія трудового народу, як висловлювався Максим Горький, була родоначальницею книжної літератури (lern. Укр. РСР)]. родоніт, -ту мин. родонит. родоплемінний ист. родоплеменной [3 виникненням патріархального родового ладу всередині суспільства почався поступовий процес концентрації суспільних багатств., в руках родової і племінної знаті. З часом ці багатства зосереджуються в руках окремих сімей, а потім і в руках окремих осіб на правах приватної власності. Так виникла спочатку родоплемінна, а потім і майнова знать (Іст. Укр. РСР)]. родопоміч, -мочі родовспоможение. родопомічний родовспомогательный. Родос, -су Родос. родословець, -вця уст. родословец; (о списке — ещё) родословная книга [Ю р'є в: За родословцем, великим воєводою в степ їхати князеві Івану Федоровичу Мстислав- ському (перекл. з О. Толстого)]. родословна редк. 1) прил. см. родословний; 2) (род. родословної) сущ. родословная, родословие [Він навіть докопався до моєї родословної і відкрив мені, що дід мій був українець (Риб.)]. родословний редк. родословный [Він листувався з якимось складачем українських родословних списків (Сміл.)]; ~не дерево (уст. древо) родословное дерево (уст. древо) [Той кінь, що Магомета Носив колись.., — То кінь їх древо родословие Розпочина (Рил.)]. родоський родосский [На середину зали вийшло чоловік п'ять студентів і між ними, як колос родоський, Воздвиженський (Н.-Лев.)]. родючий плодородный; плодоносный; (много- плодный — ещё) плодовитый; (богатый ела- ками) злачный (уст.); спец. плодоносящий; плодный [Навкруги була земля, така чорна, пухка, родюча (Коцюб.);, У тієї самої яблуні можуть бути більш і менш родючі гілки (Вологи.)]. родючість, -чості плодородие, плодородность; плодоносность; плодовитость [Перехресне запилення викликає у рослин великі життєві сили, примножує їх родючість (Вологи.)]. Ср. родючий. роєчок, -чка уменьш. разг. роёк. рожа бот. 1) (Malva L.) мальва, штокроза [А зразу ж за тином буйно цвіли рожі червоними квітами (Головко); Буває, що й на полі рожа виростає (Ном.); Рожа і в терні гожа (приказка)]; собача (дика, польова) ^жа (Lavatera L.) хать- ма [Л у ч и ц ь к а: ..Он на грядках., собача рожа як вигналася високо, — пишається! (Стар.)]; 2) разг. роза [У вікна знадвору заглядають квіти: чорнобривці, королевий цвіт, мальва, рожа (Л. Укр.)]. рожа їсти й редк. плодоносный; многоплодный; (перен.: с раскинувшимися нависшими ветвями — изредка) развесистый [І кучерявляться рожаїсті садки, Гілля схиляючи од золотого плоду (перекл. Рильського); Он над водою рожаїста верба стоїть, гілки свої аж на саму воду поклала (Мирн.)]. рожати, -жаю, -жаєш обл. см. родити. рожевенький ласк. разг. розовенький [Оксана поправила рожевенькі стрічки на віконних завісах і підійшла до столика (Баш)]. рожевий розовый; (перен. — ещё) радужный; (только об оттенке) розоватый [Ром був настояний на рожевому листі (Н.-Лев.); Сонце тим часом зайшло, малинові й рожеві тремтіли на заході хмари (Янов.); Ти спи спокійно, мій синок, Рожеві сни тобі хай сняться! (Hex.)]; г^ві мрії (наді ї) радужные (розовые) мечты (надежды) [Мрії рожеві, тепер я розстануся з вами (Л. Укр.)]; О бачити (уявляти um. п.) все в г^вому світлі вйдеть (представлять um. п.) всё в розовом свете (цвете), вйдеть (представлять um. п.) всё в радужном свете, смотреть на всё сквозь розовые очки (стёкла). рожевість, -вості розовость; радужность; розоватость [Уже при землі негуста рожевість проміння спліталася з голубим., од- світом надвечірнього снігу (Ст.)]. Ср. рожевий. рожевіти, -вію, -вієш розоветь [Едіт здавалася трохи збентеженою, щоки її то рожевіли, то ставали майже восково-прозорими (Собко); На сході рожевіло небо (Шиян)]. рожевіючий розовеющий [Голосно, міцно позіхнула [жінка], дивлячись на рожевіючий схід (Гонч.)]. рожёво нар. радужно [Ви помітили, як рожево світиться на сонці зерно? (Донч.)]. рожёво-жовтий розовато-жёлтый. рожёво-золотий розовато-золотой [То не рибки, то хвильки від сонця зробилися рожево- золоті (Іван.)]. рожёво-ліловий розовато-лиловый [Далі в рожево-ліловій гамі виступає панорама будівництва у Новій Каховці, малюється вона узагальнено, майже силуетно, зм'якшена відстанню (Волош.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)