Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
рож 77 роз рожевощокий розовощёкий [Данило помітив, що на порозі стоїть гарненька рожевощока дівчина (Ron.)]. рожевуватий разг. розоватый [По вулиці бігають діти, здіймаючи хмари рожевуватої куряви (перекл. з Горького)]. рожён, -жна уст. рожон; (только о металлическом пруте, на котором жарят мясо) вертел [Я знаю парубка двадцяти п'яти літ.. І полукіпка не зложить, рожна., не затеше (Барв.); Спис проржавілий на кухні За рожен вертівсь раз в тиждень, Бо раз в тиждень штуку м'яса Для господаря пекли (Фр.)]; О л ї з т и (пёрти мт.п.) на г^н разг. лезть (переть и т. п.) на рожон [Хлопець завжди ліз на рожен там, де це йому й не потрібно було (Еозач.)]; проти ~жна пёрти (йти um. п.) разг. против рожна переть (идти и т. п.). рожина разг. 1) цветок мальвы; 2) цветок розы [Мені цвіла розкішная рожина І світили зіроньки ясненькі (Манж.); Зацвів козак рожиною, дівка калиною... (Чуб.)]. Ср. рожа 1—2. рожнатий: <-~ті сани разг. сани с рожнами [Уже сонце сідало, коли виїхали на шосе. На рожнатих санях сиділа Гармашиха (Головко)]. роза 1) бот. (Rosa L.) роза; разг. розан [А сад який хороший був! гарний вишнячок, дві яблуні такі великі над самими сіньми, ..рози кущ (Барв.); А дівчина заходилася перев'язувати та підчищати рози (Ільч.)]; 2) архт. роза [Роза — кругле вікно в романській і готичній архітектурі (Архт. Рад. Укр., 1941, З)]. Роза (имя) Роза. Резал і я Розалия. розанілін, -ну хим. розанилин. розаніліновий хим. розанилиновый. розарій, сад. розарий, розариум [В.. дні осінніх посадок у парку імені Ленінського комсомолу закладено розарій (Веч. Київ, 1957, X)]. розаріум сад. розариум, розарий [У Харкові, біля пам'ятника Т. Г. Шевченку, є чудесний розаріум. Які ж там троянди викохали харків'яни! (Вишня)]. розасигнований фин. разассигнованный. розасигновувати, -новую, -новуєш, розасигну- вати, -ную, -нуєш фин. разассигновывать, разассигновать. розасигновуватися, -новується фин. разассигновываться. розасигнування фин. разассигнование. розасигнувати см. розасигновувати. розахатися, -хаюся, -хаешся и розахкатися, -каюся, -каєшся разг. разахаться. розбавити см. розбавляти. розбавитися см. розбавлятися. розбавлений разбавленный; разведённый [Постановив [він] нову корчму, навіз більше горілки та споював людей, підсипаючи до розбавленої водою горілки., тютюну, щоб міцнішою здавалась.. (Коцюб.)]. Ср. розбавляти. розбавлення разбавление, разбавка (разг.); разведение [Третій поширений спосіб застосування ізотопів в аналітичній хімії називається ізотопним розбавленням (Наука і життя, 1959, 5)]. Ср. розбавляти. розбавляння разбавление, разбавка (разг.); разведение. Ср. розбавляти. розбавляти, -ляю, -ляєш, розбавити, -влю, -виш разбавлять, разбавить; (растворять— ещё) разводить, развести [Не можна змішувати міцні розчини мідного купоросу і вина, а потім розбавляти водою, бо при ньому швидко з'являється шкідливий осад (Колг. вироби, енцикл.); Ми не розбавимо довгими тостами Нової зустрічі щире вино (Мас.)]. розбавлятися, -ляється, розбавитися, -виться разбавляться, разбавиться; разводиться, развестись [Кислота, насичена окисами азоту, безперервно розбавлягться без- нітрозною сірчаною кислотою в концентрації 79—94 проценти (Наука і життя, 1959, 6)]. Ср. розбавляти. розбагатілий разбогатевший [В ці [60— 90-і] роки [XVIII ст.] йшла конкуренція між кріпосною, яка належала поміщикам, і капіталістичною мануфактурою купецтва й розбагатілих селян (Іст. Укр. РСР)]. розбагатіти, -тію, -тієш разбогатеть [Розбагатієш, у Київ поїдеш з панами (Шевч.): Одним двигуном не обійдуться [колгоспники], другого доведеться ставити на господарському дворі — качати воду, крутити віялку, просорушку, соломорізку й іншу техніку, на яку розбагатіють (Янов.)]. розбагнений (о дороге, пути и т. п.) разг. ставший труднопроходимым, ставший труд- нопроёзжим [Коненята у добробутівського голови були не гірші, ніж в інших голів.. Вони охоче чалапали по розбагненій дорозі (Збан.)]. розбагнитися, -нйться разг. сделаться трудно- проезжим, стать труднопроёзжим; безл. разг. развезти [Дорога так розбагнилась, що не можна їхати (Сл. Г р.)]. розбазарений разг. разбазаренный. розбазарити см. розбазарювати. розбазарювання разг. разбазаривание [Кор- кіша не зупиняється перед розбазарюванням колгоспної власності (Жовт., 1956, 1)]. розбазарювати, -рюю, -рюєш, розбазарити, -рю, -риш разг. разбазаривать, разбазарить [— Брехня! — обурюється Гаврило.— Господарство розбазарював? Людей у старці пускав? Ідею колгоспного руху компрометував? (Янов.); Тарас: ..А друга ультрацінна для нас річ, як ви кажете,— це той самий ентузіазм, що його ми принесли сюди з фронтів і не розгубили тут, не розбазарили його, а підкували наукою, теорією Маркса і Леніна, що він став у нас матеріальною силою (Мик.)]. розбазікатися, -каюся, -каєшся фам. разболтаться (разг.); раскалякаться (разг.) [Мамай: Годі! Розбазікався, як п'яний! (Янов.); Перше сидів смутний, а далі як розбазікався, то аж нудно стало (Сл. Гр.)]. розбалагур йтися, -рюся, -ришся редк. раз- балагуриться [— Но, но, ти, оповідачу мій, знов розбалагуришся, — задріботала його жінка (Фр.)]. розбалакатися см. розбалакуватися. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)