Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 78 ро& розбалакування разг. разглагольствование; уст. разглагольствие [Дядьки, слухаючи розбалакування Кулика, поглядають на Дьяконова все з більшою повагою (Гонч.)]. розбалакувати, -кую, -куєш разг. разглагольствовать [От оддав цар за нього [чабана] дочку.. А інші царі і почали розбалакувати, що як-таки свою рідну дочку та оддати за чабана! (народна казка)]. розбалакуватися, -куюся, -куєшся (ред'к.), розбалакатися, -каюся, -каєшся разг. начинать болтать, разг. разболтаться; (со- еерш. — ещё) разговориться; (беседуя с кем- нибудь соверш. разг. — ещё) растолковаться, фам. раскалякаться [Отже, потроху вона розбалакувалась (Смол.); Дід згадав про літа давні, минувші й розбалакався (Н.-Лев.); Ми мали час розбалакатися, а Крицький оповідав невтомимо (Фр.)]. розбалуваний разг. разбалованный, избалованный. розбалувати, -лую, -луєш разг. разбаловать, избаловать [Розбалували так [дочку], що вона орудувала батьком та матір'ю неначе наймитами (Стор.)]. розбалуватися, -луюся, -луєшся разг. разбаловаться, избаловаться [Ними [руками] він з дитинства заробляв хліб., і на диво ніжно, навіть соромливо, пестив жінку, а зрідка й дітей — щоб не розбалувались та мали страх перед батьком (Ст.)]. розбасуватися, -суюся, -суєшся разг. разрезвиться [— Я був баский і замолоду, баский я на старості літ, не такий, як ти. Як розбасуюся отут в пасіці, то й тебе вбрикну і улики поперекидаю, — сміявся Грицай (Н.-Лев.)]. розбатовувати, -товую, -товуєш, розбатувати, -тую, -туєш разг. разрезать, разрёзы- вать, разрезать [на большие куски]; (небрежно) разг. кромсать, раскромсать [Ідуть вони до телиці, Вогонь розкладають, Розбатовують телицю, Стегна запікають (Руд.)]. розбентежениіі взволнованный; встревоженный; растревоженный [Таня з подругою теж стояли на березі в натовпі розбен- тежених горожан (Гонч.); Вона чула себе незначною порошинкою, одним атомом серед того розбентеженого моря (Фр.)]. Ср. розбентёжувати. розбентёжено нар. взволнованно; встревожен- но; растре воженно [Туча темнішає, росте. Степове птаство, передчуваючи бурю, розбентёжено шугає в повітрі (Гонч.)]. Ср. розбентёжувати. розбентёжувати, -жую, -жуєш, розбентёжи- ти, -жу, -жиш редк. волновать, взволновать; (внушать беспокойство — ещё) тревожить, , встревожить, (сильнее) растревоживать, растревожить [І щасливий я, поки гублюся Без доріжки в гущаві рясній— Та людей я спіткати боюся, Люди рай роз- бентежують мій (Фр.)]. розбесідуватися, -дуюся, -дуєшся увлечься разговором, разговориться [Панна Марія розбесідувалася так живо з професором Л орденом, що було би нечемно переривати їм бесідуі (Коб.)]. розбестити см. розбещувати. розбеститися см. розбещуватися. розбешкетуватися, -туюся, -туєшся разг. разбуяниться; (о заносчивом поведении) разг. раскуражиться. розбещений 1) распущенный; избалованный, разбалованный; разнузданный [Була це в основі добра дитина, тільки вкрай розбещена батьками (Вільде)]; 2) развращённый, извращённый; совращенный; растлённый (прич.), растлённый (прил.); (безнравственный—изредка) порочный (прил.) [Хіба він не бачить, що вона гзиться з парубками, мов дівка розбещена? (Коцюб.); Мов павук уп'явся пристав у свою жертву — розбещеними руками паскудить дівчину (Ле); Це був дикий шабаш розбещеної похітливості (Тулуб); — Я вас питаю, була революція чи не була? Була. А що виходить? Маршировка, кандьор, — розводив демагогію вертлявий розбещений Рогов (Довж.)]. Ср. розбещувати 1—2. розбещеність, -ності 1) распущенность; избалованность, разбалбванность (редк.); разнузданность; 2) развращённость, извращённость; .растление; (о противоречащем требованиям нравственности, морали) порочность [Буржуазна критика не шкодує сил, енергії і фальшивого пафосу для того, щоб ідеологічно підтримати безустанно проваджувану в буржуазному мистецтві пропаганду моральної розбещеності (Мист., 1955, 2); Беранже малює розбещеність святих отців церкви (Літ. газ., 1939, її)]. Ср. розбещувати 1—2. розбещення развращение, извращение; совращение; растление [..реформізм, навіть тоді, коли він цілком щирий, перетворюється на ділі в знаряддя буржуазного розбещення і знесилення робітників (Ленін)]. Ср. розбещувати 2. розбещування 1) распускание; 2) развращение, извращение; совращение; растление. Ср. розбещувати 1—2. розбещувати, -щую, -щуєш, розбестити, -бе- щу, -бёстиш 1) распускать, распустить; (балуя— ещё) избаловывать, избаловать, разбаловать (соверш.); (освобождать от всяких сдерживающих начал) перен. разг. разнуздывать, разнуздать [До речі, про твоїх дітей. Розбестив їх так, що вони тільки шкоду людям роблять (Шиян)]; 2) (приучать к чему-либо безнравственному, портит,ъ) развращать, развратить, извращать, извратить; (сбивать с правильного пути — ещё) совращать, совратить; (нравственно — ещё) растлевать, растлить [Утопія лібералів розбещує демократичну свідомість мас (Ленін); Американці своїми грішми і справді встигли розбестити німців (Собко)]. розбещуватися, -щуюся, -щуєшся, розбеститися, -бещуся, -бёстишся 1) распускаться, распуститься; избаловываться, избаловаться, разбаловаться; разнуздываться, разнуздаться [Це що мені за манера — хворіти? Ти тут, бачу, розбестився без нас, певно, бігаєш роздягнутий? (Збан.)]; 2) развращаться, развратиться, извращаться, извратиться; совращаться, совратиться; рас- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)