Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 79 роз тлеваться, растлиться [Він ось уже кілька місяців майже не буває тверезим, вкрай розбестився, втратив людську подобу (Козач.)]; 3) страд, з. (несоверш.) распускаться; избаловываться; разнуздываться; развращаться, извращаться; совращаться; растлеваться. Ср. розбещувати 1—2. розбещувач развратитель; растлитель. розбещувачка развратительница; растлйтель- ница. розбивання 1) разбивка, разбивание; книжн. уст. разбитие; расшибание; расколачи- вание; раздробление; разворачивание; разнос; 2) разбивка; разделение; <~ня н а групи разбивка на группы; 3) разбивка; планировка; 4) поражение; опрокидывание; 5) размен; 6) разрядка. Ср. розбивати 1—4, 6—7. розбивати, -ваю, -ваєш, розбити (розіб'ю, розіб'єш) 1) разбивать, разбить, разг. расшибать, расшибить; (ударами на части, на куски разг. — ещё) расколачивать, расколотить; (мельче — ещё) раздроблять, раздробить; (разламывая — обычно) разворачивать, разворотить; (сильным ударом — ещё) рассаживать, рассадить; (разрывать разг. — ещё) разносить, разнести; (бить что-либо хрупкое, ударяя обо что-либо) фам. кокать, кокнуть [Бере [Куць] грудку землі, кидає в вікно і розбиває шибку (Л. Укр.); Татари гули. Усіх тих родичів, що ще вчора розбивали один одному голови у сварці за воду, єднало тепер почуття образи (Коцюб.)', Вісімнадцять літаків ворожих розбила об землю тверда й ласкава рука Лавейкіна (Трипіл.)', Раз по раз чоловічі голоси, розбиваючи жіночий дрібний спів на рівні частки, вигукували «сам п'ю, сам гуляю...» (Л. Укр.); Воно прийде, те нове життя, прийде у світ нове добро, треба тільки розбити тверду скалу неправди і пробитись до світла (Коцюб.); Хтось чарку впустив і розбив, там тарілку звалили з столу, і вона з грюком полетіла додолу (Мирн.)]; 0 ~бйти глек з ким разг. поссориться с кем, повздорить с кем [— Овва! — думаю, — розбили глек, а воно недобре, бо тесть таки частенько запомагав Карпа. Прийде колись коза до воза (Коцюб.)]; см. ещё глек; ^ти доводи (докази, твердження и т. п.) разбивать, разбить доводы (доказательства, утверждения um. п.) [Наявність решток стійбищ найдавніших людей в ряді районів СРСР.. ро биває твердження реакційних буржуазних вчених Європи і Америки про нібито пізню появу на ній [території СРСР] людини (lern. Укр. РСР)]; ^ти душу (життя, сёрце и m. n.) (причинять горе, боль) разг. разбивать, разбить душу (жизнь, сердце um. п.) [Не жаль мені, хай серце розіб'є Загублена любов! (Л. Укр.); Чи то недоля та неволя, Чи то літа ті летячи Розбили душу? (Шевч.)]; губити кайдани (пута) рит. разбить оковы (путы) [Настя: ..Вставай, сину! Розбий кайдани! Вилітайте, орли, на волю! (Н.-Лев.)]; ~бйти л ід см. лід: ~->лы тишу нарушать, нарушить тишину [Часами тільки бомба огнева Могильну тишу розбивала гучно І всіх навколо ранила скалками (Л. Укр.)]; <^ти тугу (смуток, горе и т. п.) развеивать, развеять тоску (грусть, горе и т. п.), рассеивать, рассеять тоску (грусть, горе um. п.) [Та коли вже надто тяжко Туга серце обгортала, То співці співали пісню, Пісня тугу розбивала (Л. Укр.)]; г^тп хвилі (повітря) рассекать, рассечь волны (воздух) [Не плаває — літає Семен Дніпром, тільки човен синю хвилю розбиває (Вовч.); Розбиваючи срібну хвилю хлібів, навпростець скакав., начальник четвертої кав- дивізії (Панч)]; ~ти хмари (разгонять) рассеивать, рассеять тучи [Вітер розбив, розігнав чорні хмари, небо очистилось — синє, аж темне (Мирн.); Бий, дзвоне, бий, Хмару розбий (Шевч.)]; г^ти чари (уничтожать) редк. рассеивать, рассеять чары, развеивать, развеять чары [Галя: ..Так от воно що: тебе причарували чорні очі... Я зараз приведу Зіньку-шептуху, то вона скропить тебе водицею й розіб'є ті чари (Стор.)]; його ~бйв параліч его разбил (поразил) паралич [Параліч розбив мою ліву руку. Тепер я не можу ні зігнути її, ні підняти вгору (Гур.)]; 2) (распределять) разбивать, разбить; (на части — ещё) разделять, делить, разделить [Розбив Шевченко бригаду на кілька ланок і велів одночасно будувати не одну, а п'ять хат (Янов.)]; 3) (планируя, устраивать, располагать что-нибудь) разбивать, разбить; геод. планировать, спланировать [Дуб був тоді ще молодим, та вже крислатим, і не випадково під його густою тінню розбив свій намет великий гетьман (Цюпа); У кожному дворі Сад розбили школярі! (Мур.)]; ~ти дільницю землі під городи разбивать, разбить участок земли под огороды; планировать, спланировать участок земли под огороды; 4) (побеждать) разбивать, разбить, книжн. поражать, поразить; (сбивать с позиций — ещё) опрокидывать, опрокинуть [Савченко з передовими робітниками розбив охорону князя Кохана (Ст.); А р к а д і й: Ти блискуче розбивала опонентів, з чуттям великої гідності (Корн.)]; ^бйти наголову разбить наголову; 5) (разбойничать) разг. уст. грабить, ограбить; разг. разбивать, разбить [Та чутно — розбивають тепер і ріжуть. Чутно, недавненько багатий козак вбитий у яру... (Вовч.); Розбив же він та того купця (Чуб.)]; 6) (о деньгах) разг. разменивать, разменять; разг. разбивать, разбить; 7) тип. разряжать, разрядить. розбиватися, -ваюся, -ваєшся, розбитися (розіб'юся, розіб'єшся) 1) разбиваться, разбиться; расшибаться, расшибиться; расколачиваться, расколотиться; раздробляться, раздробиться [Хрьопнув [Кайдаш] дверима так, що з полиці полетіло горня й розбилось на шматочки (Н.-Лев.); Скільки- то вже разів йому снилося, ..що падає він і розбивається! (Вовч.); Важко розби- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)