Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 80 роз валися об берег хвилі (Трубл.); Думки про щастя., розбивались об гострі пороги остогидлого життя та утрат, нужди та недостачі (Мирн.); Дружба всіх братніх народів Радянського Союзу — це величезна сила, об яку, як об скелю, розбились фашистські загарбники (Тич.)]; вбилися надії разбились надежды; поїзд вбився поезд разбился, поезд потерпел крушение; О я к вухо ввірветься, то й дзбан розіб'ється поел, коготок увяз — всей птичке пропасть; я розіб'юсь, а зроблюит. п. (о максимуме усилий в достижении чего- либо) разг. я разобьюсь (расшибусь) в лепёшку, а сделаю um. п.; 2) разбиваться, разбиться; разделяться, делиться, разделиться [Дівчата розбиваються на два гуртки (Коч.)\ Ми розбилися на ланки і розсипалися скрізь — Хто у поле, хто у ліс (Мур.); Самий будиночок розбивається на чотири кімнатки: дві — для гостей, а дві — для начальника станції (перекл. з Фурманова)]. Ср. розбивати 1—2; 3) (только несоверш.: печалиться) разг. убиваться [Чумакова жінка за чумаком розбивається (Чуб.); Вночі знов бушував в хаті Бадовський. Розбивається за тобою (Козл.)]; зватися над ким, над чим редк. сокрушаться о ком, о чём [Як не розбивалася пані над своєю дитиною, але все-таки сама її не плекала (Кобр.)]; 4) страд, з. (несоверш.) разбиваться; расшибаться; расколачиваться; раздробляться; разноситься; разбиваться; разделяться, делиться; разбиваться; планироваться; разбиваться; поражаться; опрокидываться ; размениваться; разбиваться; разряжаться; ср. розбивати 1—4, 6—7. розбивка 1) разбивка, разбивание; книжн. уст. разбитие; 2) разбивка; планировка; книжн. уст. разбитие [Він узявся робити розбивку майбутнього приміщення (Чорн.); Будівництво каналів починають з розбивки їх на місцевості (Колг. вироби, енцикл.)]; 3) разрядка. Ср. розбивати 2—3, 7. розбинтовування разбинтовывание. розбинтовувати, -товую, -товуєш, розбинтувати, -тую, -туєш разбинтовывать, разбинтовать [Вона спиртом із слоїка помила руки.., відкотила розрізаний рукав гім- настьорки і стала розбинтовувати руку (Головко)]. розбинтовуватися, -товуюся, -товуєшся, розбинтуватися, -туюся, -туєшся разбинтовываться, разбинтоваться. розбинтувати см. розбинтовувати. розбинтуватися см. розбинтовуватися. розбирання 1) разбор, разборка; разнимание; разламывание; растаскивание [Конструкції критих токів повинні бути прості й економічні, допускати швидке розбирання і перенесення після закінчення обмолоту в інше місце (Колг. вироби, енцикл.); Полковник Чайка вислухав лікаря і віддав наказ зібрати все населення міста для розбирання руїн і поховання трупів (Соб- ко)]; 2) разбор; рассматривание, рассмотрение; 3) улавливание; 4) разборка; раз- | дёлка, разделывание [М. К. Гудзій.. на протязі ряду років провів справді колосальну роботу по розбиранню величезної кількості рукописів письменника [Л М. Толстого] (Рад. літер., 1957, 3)]. Ср. розбирати 1—4. розбирати, -раю, -раєш, розібрати (розберу, і розбереш) 1) разбирать, разобрать; (на части механизм, машину и т. п. спец. — ещё) разнимать, разнять; (разрушать — ещё) разламывать, ломать, .разломать; (разносить, разрушая — изредка) растаскивать, растащить, разг растаскать [Купив [Гриць- ко] пару биків., за останні гроші, які заробив, плоти розбираючи (Мирн.); Геть же від лавки, не мішай людям в мене товар розбирати (Квітка); Що тут вдіяти..? Вже я й об'єктив здіймав, і апарат розбирав, показував, що він не стріляє, як запевняли баби, — ніщо не помогло (Коцюб.); І от, знищили все, розібрали хату по брусові (Коцюб.); Зараз мої хлопці кинулися, розібрали одно перил о паркана, прикотили віз з бочкою (Фр.)]; Обрати, не обираючи брать без разбору (разбора), брать, не разбирая; 2) (давать оценку, анализировать) разбирать, разобрать; (выяснять — ещё) рассматривать, рассмотреть [Ми розбираєм учинок Стася, ведем суперечки, сміємось разом (Коцюб.); Комісія розібрала діло вербівських селян і звеліла наділити їх кращою землею (Н.-Лев.); Історія колись розбере і розкаже непохибну правду, що Ви зробили на сьому новому полі і яку значну постать займали (Мирн.)]; г^ти речення грам, разбирать, разобрать предложение; 3) (постигать) разг. разбирать, разобрать; (воспринимать слухом, зрением um. п. — изредка) улавливать, уловить [— Я не розберу, що воно той, хто книжку писав, хоче сказати. — А я все розбираю, — одказує Марта (Мирн.); Майорові, видно, було вже нелегко розбирати дрібний почерк (Гонч.); Піднявся такий галас, що вже не можна було розібрати, де співають, а де грають (Н.-Лев.); Він став щось висловлювати по- якутськи швидко та палко, але що — я не міг розібрати (Граб.)]; Q не вбравши броду, не лізь у воду посл. не зная броду, не суйся в воду; 4) (приводить в порядок; рассортировывать) разбирать, разобрать; (бумаги, письма и т. п. — ещё) перебирать, перебрать; (только о туше животного) спец. разделывать, разделать; (свежевать — обычно) обряжать, обрядить [Посаде [свекор] іноді Івася собі на коліна, і коли дитина почне розбирати рученятками його білу бороду, він розказує йому різні приповістки (Мирн.); І заспокоївшись, що ніхто йому не перешкодить, князь сів, щоб на дозвіллі розібрати численні рахунки своїх кредиторів (Л. Укр.); Піймав ту свиню, заколов та й ну розбирати (Манж.)]; 5) (снимать одежду, наряд) разг. раздевать, раздеть [— Швидше мене розбирай! Швидше: я спать хочу! — Я розбираю, а вона все покрикує на мене: —Та хутче ж бо, хутче! (Вовч.); Розібрали І Масю, а вона насилу з татом привіталась |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)