Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 82 роз ж і я така стану, як мати?.. Це ж, видно, і мені не краща доля судилася: розбишацька дочка, розбишацька й жінка! (Мири.)]. розбіг, -гу разбег [Відгули сніговії. Перші весняні грози викресали у синяві ламаний розбіг громовиць (Риб.); Могутній розбіг взяло народне господарство Радянської України (Рад. Укр., 1948, XI)]; з ~гу с разбегу (разбега) [Вітер лютий налетів з розбігу І, втомившись, під дверима ліг (Шер.)]. розбігатися, -гаюся, -гаєшся разг. разбегаться [Розбігалась, як курка з яйцем, — не дала гаразд і виспатись (Н.-Лев.)]. розбігатися, -гаюся, -гаєшся, розбігтися, -біжуся, -біжйшся 1) разбегаться, разбежаться [— Ххе!.. Ще не біда! Води небагато — і перестрибнути можна! — гукнув Кирило, розбігаючися, щоб перескочити ту течію (Мирн.); Ладигін коротко розбігся, рвучко махнув рукою, і граната засвистіла в повітрі (Ткач)]; 2) (о многих или многом: быстро двигаться в разные стороны) разбегаться, разбежаться; (перен. — изредка) рассеиваться, рассеяться [Вартовий націлився автоматом, і люди, боячись кулі, розбігалися по хатах (Турч.); Праворуч пішла низина, ..лісовий молодняк розбігся від просіки (Янов.); Туман розбігається, вода синішає (Л. Укр.); Хмари від ляку розбіглися з неба, І сонце братів двох зустріч осяло (Коцюб.)]; ~галися, г^/глися очі разбегались, разбежались глаза [Коли Антон побачив коней, вгодованих, як лини, в нього розбіглися очі (Чорн.)]; 3) (перен.: не совпадать) расходиться, разойтись [Коли ваш аналіз роз- бігатиметься з стандартом, ви повинні знати, чому так сталося (Шовк.)]. розбіжка разг. разбежка. розбіжний расходящийся; (обнаруживающий несоответствие) несовпадающий; (лишённый сходства — ещё) несходный; (противоречивый — обычно) разноречивый, уст. раз- ногласный [Так і ти, поете, слухай Голоси життя людського, Нові ритми уловляй І розбіжні, вільні хвилі (Рил.); Відомості були далеко не повні, розбіжні (Донч.)]. розбіжність, -ності расхождение; несовпадение; несходство; разноречивость; (во мнениях, взглядах um. п. — ещё) разногласие, несогласие [Іван мовчав, подивляючись то на брата, то на сестру. Ця повна розбіжність думок потішала його (Собко)]. Ср. розбіжний. розбіжно нар. разноречиво. розбій, -бою разбой; разг. разбойство [А чи чули ви, що коло Чорного гаю розбої? Ані перейти ..тудою, ..ані переїхати (Вовч.)]; чинити rw66'i заниматься разбоем (грабежами), разбойничать [А то скажуть, що на шляху Чинимо розбої (Шевч.)]. розбійний разбойный (уст.), разбойничий, разбойнический; разг. разбойницкий [На землі, між камінням кров і розвіяне пір'я — покидьки від сніданку.. Якусь мить він постояв на місці розбійного бенкету, потім тихо рушив далі (Донч.)]. розбійник разбойник [Он розбійник катований Зубами скрегоче (Шевч.); Німецько- фашистські розбійники дуже боялися лісу (Шер.); Рудий яструб, степовий розбійник, знявся вгору і закружляв над полем (Донч.)]. розбійників, -кова, -кове разбойничий, разбойнический; разбойника (род. п. от разбойник); разг. разбойницкий. розбійництво разбойничество [То, синку, війна, в якій треба більше дотепу, хитрості, безоглядності і обережності, як у розбійництві (фр.)]. розбійниця разбойница [Розбійницю таку не так судить годиться: Щоб більше жаху їй завдать І щоб усяк боявся так робити, — У річці вражу Щуку утопити! (Гл.)]. розбійницький, уст. розбійничий разбойничий» разбойнический; разг. разбойницкий; уст. разбойный [Ще тінь розбійницьких загонів Тремтіла в Харкові, слизька, Та вже ладнався мужній Конєв Вести вперед свої війська (Рил.); З високого берега лунає розбійницький свист (Ст.); Щодня., розбійнича зграя в Чорному лісі прибільшалась (Вовч.)]. розбійничати, -чаю, -чаєш разбойничать [Повели [молодиці] своїх дітей так, що мов розбишаки ті розбійничають серед улиці (Мирн.)]. розбійничий см. розбійницький. розбійничок, -чка ласк. разг. разббйничек [Із-за того зеленого гаю Розбійнички виглядають... (народна пісня)]. розбійський редк. разбойничий, разбойнический; разбойницкий; уст. разбойный [Тепер в аулі Розбійські вже не свищуть кулі (Вирг.)]. розбір, -бору 1) разбор; 2) разбор; рассмотрение [Чекаю од Лілі описання маскараду, того розбору веселощів, на який ми з тобою «чуть-чуть» не попали (Л. Укр.)]; граматичний ~р грамматический разбор. Ср. розбирати 1—2; 3) (редк.: качество, разряд, а также перен.) разбор; (реже) сорт [Там, в Жаб "їм, у Коржин- ських, бачили ми людей такого розбору, яких хтось ще зроду не бачив (Л. Укр.)]; без г^бору не разбираясь, без разбору (разбора) [Микола Демидів був цікавий до книжок. Читав усе без розбору, що попадало під руки (Мак.)]; з сбором с разбором [До нас засилають таку силу [віршів], що доводиться з великим розбором відбирати до часопису (Мирн.)]. розбірливий 1) (легко разбираемый) разборчивый; (о видимости, слышимости um. n. — ещё) отчётливый, ясный; (о звуках — ещё) внятный; (только о речи — ещё) членораздельный; і^вий почерк разборчивый почерк; 2) (требовательный, взыскательный) разборчивый; ~вий смак разборчивый вкус; г^вин суддя (проницательный) разборчивый судья. розбірливість, -вості 1) разборчивость; отчётливость; внятность; членораздельность; 2) разборчивость. Ср. розбірливий 1—2. розбірливо нар. 1) разборчиво; отчётливо, ясно; внятно; членораздельно; 2) разборчиво. Ср. розбірливий 1—2. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)