Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тра 84 тра над Дніпром (Тич.)]; лікарські ^>ви лекарственные травы [На білій стіні — червоний перець, золоті початки кукурудзи й пучки старих лікарських трав (Довж.)]; молочна «^ва см. молочний 2; морська ~ва см. морський; про доєне хоч ~ва не рости разг. по мне хоть трава не растй; тихше (т й х пі и й) води, нижче (нижчий) «-^вй см. тихіше 2; я к «^>ва (при сравнении — о чём-либо пресном) разг. как трава; (о совершенно безвкусном разг. — ещё) трава травой [Погана в тебе й яєшня! Як трава! (Мирн.)]. травень, -вня май [В травні трави молоді, Ніби хвилі на воді, Розливаються широко (Рил.)]; Перше ~ня Первое мая [Вийшла молодість на площі Перше травня зустрічать (Сос.)]; свято Першого ~ня праздник Первого мая. траверз см. траверс1. траверзний см. траверсний1. траверс1, -су, траверз« -зу 1) (только траверс: насыпь, дамбау воен. и пр. траверс [І там, де за годину ще красувалися чітко окресленими лініями ворожі траверси, бруствери, бійниці й самі окопи, тепер залишилась, як шашелем сточена, як чорною віспою побита, до нутра розвернута земля (Панч)]; 2) (направление) мор., ав. траверс, траверз [Корабель вийшов майже на траверс маяка (Ткач)]; 3) техн. траверс, траверз, траверса, траверза. Т[*аверс2, -су (переход) спорт, траверс. траверса техн. траверса, траверза, траверс, траверз [Він [злиток] був такий величезний, що ледве вміщувався між траверсами преса, майже торкався його колон (Собко)]. траверсний1, траверзний траверсный, траверзний. Ср. траверс1 3. траверсний2 траверсный. Ср. траверс2. травертин, -ну геол. травертин [Значна частина вуглекислих джерел, в місцях їх виходу на денну поверхню, відкладає вапняні туфи -— травертини (Геол. ж., 1956, XVI, 2)]. травесті нескл. сущ. ср. р. лит., театр. траьестй. травестійний лит., театр, травести (в значении неизм. прил.) [У травестійному стилі «Енеїду» Вергілія переробляли французький письменник XVII ст. Скаррон, німецький письменник XVIII ст. Блюмауер та ін. (Іст. укр. літ.)]. травестія лит., театр, травести (нескл.) [Як і в кожній талановитій травестії, Остап Вишня, перелицьовуючи персонажів, творить оригінальні образи (Рад. літер., 1957, 5)]. _ травестований лит. редк. травестйрованный. травестування лит. редк. травестйрование [В основі цього жанру [бурлескної поеми] лежало жартівливе травестування (переробка, «перелицювання») якогось епічного твору або міфу давнини (Іст. укр. літ.)]. травестувати, -тую, -туєш лит. редк. травес- тйровать. травильний спец. травильный [По цеху холодної прокатки передбачається капітально реконструювати травильні лінії (Наука і життя, 1956, 5)]. травильник спец. травильщик. травильниця спец, травйльщица. травина разг. травина [Туман тоненькими ниточками піднімався з кожної травини, з кожної билини (Мирн.)]. травинка уменьш. разг. травинка [Миша собі ще влітку нірку вирила, наносила тоненьких травинок і сухого моху (Коп.)]. травистий редк. 1) (поросший густой травой) травянистый [Знов треба було їй розказувати.., як була огороджена частка травистого зеленого поля (Вовч.)]; 2) (имеющий вид травинок) арх. травчатый. травити1, -влю, -виш 1) (уничтожать потравой) травить; (только о посевах — ещё) вытравливать, вытравлять, стравливать, стравлять; 2) спец. травить; (только о химической обработке пятен, узоров и т. п. — ещё) вытравливать, вытравлять [В цеху, де травили дріт, він домігся, щоб зробили вентиляцію (Бойч.); Доки травили причалок, доки спускали сходні.., ми мали досить часу, щоб спокійно дійти до берега (Кул.)]; 0 [баланду] ~ти (в языке моряков — врать) шутл. [баланду] травить [Чого ж ти баланду травиш? Кажи прямо, що злякався труднощів і втік з свого села, та й нас на це підбиваєш (Куч.)]. травити2, -влю, -виш (о пищеварении) переваривать, варить [Іскія у спокої травила свою вечерю (Коцюб.)]. травитися1, -виться 1) травиться; вытравливаться, вытравляться; ср. травити1 2; 2) страд, з. травиться; вытравливаться, вытравляться; стравливаться, стравляться; травиться; вытравливаться, вытравляться; ср. травити1 1—2. травитися2, -виться перевариваться, вариться [Ще чує [щука] решту вчорашньої плотиці [в шлунку], а в холодній воді вона не травиться так швидко (Фр-)]- Ср. травити2. травиця уменьш., ласк, травка [Земля покрилася травицею зеленою (Мирн.)]. травиченька ласк, травушка (фольк.) [Росла, росла травиченька Та й посихать стала, Ждала мати з війська сина Та й плакати стала (народна пісня)]. травичка уменьш., ласк, травка [Білі гуси щипали травичку (Панч)]. травка уменьш., ласк, травка [Отак, буває, в темну яму святеє сонечко загляне, І в темній ямі, як на те, зелена травка норосте (Шевч.)]. травлений1 1) травленный; вытравленный; стравленный; 2) травленный; вытравленный; (об узоре um. п. — ещё) травленый (прил.). Ср. травити1 1—2. травлений2 переваренный. Ср. травити2. травлення1 1) вытравливание; стравливание; 2) травление, травка; вытравливание. Ср. травити1 1—2. травлення2 пищеварение; (только о действии — ещё) переваривание [Дуже корисні кислі плоди та овочі.. Вони поліпшують травлення, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)