Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
точ 83 тра арифметика стоїть на мертвій точці, але ж я на се не маю ради (Л. Укр.)]; ставити, поставити «-^ки а а д «і» перен. fiedn. ставить, поставить точки над «и» Ніхто до пуття цього не пояснив, і лише наш друг поставив нарешті точки над «і» (Минко)]; торговельна ~*ка см. торговельний; у [саму] ^ку [попасти и т. п.] разг. в [самую] точку [попасть и т. п.]; уст. попасть в жилку [Цей удар трапив у саму точку (Фр.)]. точковий редк. точечный [Високі якості мають контактні електрозварювальні машини і точкова автоматична машина типу ВР-120 (Наука і життя, 1956, 5)]. точний точный; (установившийся, ясный—еще) определённый, определительный (уст.); (не допускающий отступления от чего-либо) книжн. неукоснительный [Що ти мені голову морочиш. Ти на безмені важив, а це німецька вагівниця... На фунт тобі не збреше, така точна (Шиян); Ми вдумувались пильно й гарячково В її чітке і точне кожне слово (Бажан); Критика повинна бути в нас пряма, точна, глибока й немилосердна (Тич.)]; ~не машинобудування спец. точное машиностроение [Москва і Ленінград визначились як провідні центри точного машинобудування (Рад. Укр., 1957, III)]; ~на м є х а н і к а спец, точная механика; ~ні науки точные науки [Гармата знову ожила. Комісар садив із неї сам, як професор точних наук (Янов.)]; в ~му значенні цього слова см. значення; педантично ~нпіі см. педантично, точнісінький разг. точнёхонький, точяёшень- кий; (о сходстве — совершенно такой же разг. — ещё) ни дать ни взять [А ще було як намалює що-небудь та підпише — бо й письменний був собі, що се не кавун, а слива, так-таки точнісінька слива (Квітка)]. точнісінько нар. точнёхонько, точнёшенько, точь-в-точь; (реже) точка в точку; ни дать ни взять [Комірчина Микифора Петровича була точнісінько така, як і до війни (Смол.); Дві здорові сльозини ще не встигли впасти на землю й висіли на широкому веселому виду. Точнісінько квітка уранці: не встигне впасти роса, як вона вже сміється до червоного сонця (Коцюб.)]. Ср. точнісінький, точність, -пості точность; определённость [В перекладі додержано якнайближчої точності щодо тексту (Л. Укр.); Від кожного партійного і радянського працівника Ленін вимагав бездоганної точності у виконанні своїх обов'язків, дисциплінованості, високої відповідальності за доручену роботу (Ком. Укр., 1960, 4)]; з ~ністю ДО мат. с точностью до [Вчені можуть тепер на тисячі років наперед і з точністю до кількох секунд розрахувати час початку і закінчення сонячних і місячних затемнень (Наука і життя, 1958, 2)]; п є д а н т й ч- н а ~ть см. педантичний. Ср. точний, точно 1) нар. точно; определённо; неукоснительно; (в соединении со словами исполнить, выполнить и т. п. разг. — изредка) в точности [Місце точно виміряне й визначене для нової будівлі (Коп.); Точно через п'ятнадцять хвилин Валя повернула машину назад (Собко); — Твоя квартира і барахло, — похмуро відрубав Князьковський, — реквізиції не підляга- . ють, це точно (Смол.)]; <^ло кажучи строго говоря; ср. точний; 2) част. разг. точно; так ^но см. так 4. точок, -чка 1) точок [Бджолині сім'ї розміщують на пасічних точках (Колг. вироби, енцикл.)]; 2) разг. уст. толчок, толкучка, толкучий рынок [Увійшла в базар, сей-таки точок Подольський (Вовч.); — Голубчику! Степане Івановичу! І де це ви її [книжку] достали?.. — Купив на точку! Мабуть, її продав той, хто вкрав у вас (Н.-Лев.)]. тонший разг. тошный; (перен. — изредка) тяжёлый, тягостный [Ой на горі сосна, на долині сосна, Чогось моя головочка, чогось вона тошна (Чуб.)]. тошно предик, разг. тошно; (о физиологическом состоянии безл. — ещё) мутит (кого), перен. тяжело, тягостно; (об ожидании, тоске и т. п.) томительно [Не хилися, сосно, Бо й так мені тошно! Не хилися, вільхо, Бо й так мені гірко! (народна пісня); Щоб я поїхала на човні та ще під вітрилами?.. Мене захитає зараз. Та я й взагалі не люблю вашого «прекрасного» моря; як дивлюсь на те коливання, то якось тошно робиться (Л. Укр.); — Мені усе нудно та тошно,— сказала Галочка та й здихнула важко (Квітка)]. тощий разг. редк. тощий [А другі хлопці, звісно, як млілі та тощі, не дуже хватались за роботу (Квітка); Жнива, сівбу Харитоненкові вправив, приробив грошей, надії на свою тощу, забур'янену землю нема (Горд.)]. тощо неизм. и тому подобное, (сокращённо) и т. п. [Більша частина кімнати зайнята шкільними лавами, кафедрою, дошкою тощо (Л. Укр.)]. тоя бот. (Aconitum L.) аконит [Під самими вікнами., синіли квітки тої (Н.-Лев.); Зірчасто ясніє між травами пахуча тоя (Турч.)]. тпру межд. тпру, тпрр [— Тпру! — спинили коней під порогом (Мирн.); — Тпру-тпру! Тпру-тпру! — озивався [Оиисько] до коней, але втихомирити їх не зміг (Ле)]; О ні тпру ніну разг. ни тпру пи ну. тпрукання разг. тпруканье. тпрукати, -каю, -каєш, тпрукнути, -ну, -неш разг. тпрукать, тпрукнуть [Тягну за віжки, тпрукаю, — нічого не вдію (Стор.); Йон не встиг навіть тпрукнути на копі (Коцюб.)]. тпрусь межд. брысь. тпруськати, -каю, -каєш разг. говорить «брысь» [Вона чистить біля порога рибу, тпруськаючи на кішку (Донч.)]. тпрутьки межд. обл. дудки [Ну що їм [панам] кобза? Кому вона мішає? Так ні. на скрипці грай скільки хоч, а на кобзі — тпрутьки... (Бурл.)]. тра см. треба1. трава трава [Вітер колише трави шовкові, аіч кругом... Глянь, моя мила: зорі повисли |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)