Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
точ 82 (небылицы) (о ком) [Учитися б у його, руки цілувати, а ти на його почав брехню точити по всьому повіту... Ябедником називати (Мирн.)]; см. ещё брехни: ^»ню точити; «-^ти війну вести войну [Кажуть, запоріжці з турком війну точить прибралися (Панч)]; ~ти зуби (зуб) на кого, на що разг. точить зубы (зуб) на кого, на что; (только о желании причинить вред кому разг. — ещё) иметь зуб на (против) кого [— Що-о? — навіть зупинився Валика, налившись кров'ю. — Ми підемо шарпати кримські береги, коли Жолкевський точить зуби на нашу волю! (Тулуб)]; ^ти камінь під гору (передвигать) катить камень на гору [Скаже мені робити — під гору камінь точити: поточу я камінь на місто (Сл. Гр.)]; валом *^ти (массой двигаться) редк. валом валить [Ей, доню, доню, бач, з півночі Чорная хмара валом точить (Фр.)]. точити2, -чу, -чиш лить; (медленно или из узкого отверстия — обычно) цедить, книжн. уст. источать; (только в третьем лице — испускать из себя по каплям слёзы, кровь, смолу и т. п.) сочить, (чем — ещё) сочиться [Він одбив барильце, простелив серед хати свиту, сів сам, взяв горнятко та й давай точити горілку (Н.-Лев.); Тут з діда-пра- діда, із віку в вік, Збирали мед, з берез точили сік (Hex.); Очі [у Гільзе] позападали, точать сльози, як звичайне у ткачів (Л. Укр.)]; 0 г^тп зерно, горох ит.п. (очищать обмолоченное) разг. просеивать, проседать зерно, горох и т. п. [Порався [Давид] по господарству, з батьком у клуні зерно точили на решето (Головко); А як ходить [Химка], то наче решетом горох точить, такі викрутаси виробляє (Н.-Лев.)]. точитися1, -читься (о времени действия) длиться, тянуться, продолжаться; (протекать — о процессе свершения действия — обычно) проходить, течь [Гульба точилась до самого світу (Вовч.); Думка точилась спроквола — ниточкою, як хворий пульс (Смол.); Прощайте ж ви, ріднесенькі краї, Осяяні, оздоблені красою, Де •в боротьбі точились дні мої (Стар.); Життя точилось своєю чергою (Коцюб.)]; 0 вчиться війна, розмова и т. п. разг. ведётся война, разговор) и т. п. [Знову точиться війна. Не навчило панів лихо (Кач.); За столом уже точилася розмова (Собко)]; гатися вперёд, вбік и т. п. (о непроизвольном движении, потере равновесия) разг. клониться (валиться) вперёд, набок и т. п.; (образно—о быстром передвижении, беге и т. п. разг. — изредка) катиться; (только назад — медленно отодвигаться — изредка) пятиться [[Д.-Жуан] точиться од свічада вбік до стіни і притуляється до неї плечима (Л. Укр.); Він собі такий чоловік, — куди хто пхне, туди й точиться (Харьк. є. —Сл. Гр.); Він пихкав парою, пнеться, але йде, ..не точиться назад {Чорп.); Марійка: Такі руїни... жах!.. Оксана: Мені страшно! Тут задавити може.. І всі злякано точаться назад (Ваш)]. точитися2, -читься течь; литься; цедиться; сочиться; (о тепле, свете, запахе и т. п.) источаться [Попоходили [дівчата] по гаю, послухали, як листя шумлять, як вода точиться, та й додому прийшли (Вовч.); Прийшла до берези, сік точиться, пити хочу, та й не п'ю (Барв.); Шумить вокзал. І на вагони проміння точиться, мов кров. Кого ж шукає зір безсонний, чого хвилюється перон?.. (Сое.)]; О ~тися н а (у) грохоті (решеті) (об очистке обмолоченного зерна, сыпучих тел; перен.) просеиваться (просеваться) на грохоте (решете) [Точилась [пшениця] у решетах, милась, поки чистая, як сонце, й світла становилась (Сл. Гр.)]; rw читься, як через решето (постепенно исчезать — о состоянии, имуществе и т. п.) уходит, как сквозь решето [Посесорове добро точилось, як через решето (Н.-Лев.)]. Ср. точити2. точіння 1) точение, точка; 2) точение, точка. Ср. точити1 1—2. точка 1) точка [Київ лежить у тій точці земної кулі, де зустрілися й переплелися між собою північ з півднем і з заходом схід (Дмитр.); Омелько дивився в одну точку, напружено шукаючи ради (Тулуб); — А, радіофікація! Нова точка! — посміхнувся Семен Семенович (Ваш); Вищою точкою польського національного живопису і графіки другої половини XIX ст. є творчість великих польських художників Яна Ма- тейка і Артура Гроттгера (Мист., 1955, 3)]; 2) (пятнышко) редк. точка [Маленька яскрава точка дедалі збільшувалася, і, нарешті, величезна заграва охопила велику частку неба (Собко)]; 3) грам. редк. точка [Щоо, розбалакавшись, не влізти в «проволочку», Я швидше ставлю точку (Гл.); Так закінчив свій лист о. Артемій, вхопив в долоню перо і з усієї сили поставив точку (Н.-Лев.)\; 0 ^ка доти- к у см. дотик 1; ^ка замерзання см. замерзання; ^ка зіткнення см. зіткнення 1; «-^ка зору см. зір 1; <^ка кипіння см. кипіння; *^ка пересічення ліній см, пересічення; г^ка росту бот. точка роста [Обрізування плодових дерев прискорює обмін речовин.., поліпшує живлення залишених точок росту (Колг. Укр., 1957, 1)]; б й т и в [о д н f] ~ку бить в [одну] точку; (о достижении желаемого результата — ещё) бить в цель, попадать в цель [Він не любив заробітчан, зате любив і помічав настирливих, з характером, таких, хто в точку б'є і б'є (Дор.)]; вихідна «-*ка ом. вихідний 2; відправна ~ка см. відправний2; вогнева ^ка см. вогневий; д о «-^ки раза, до тбчки [-—Ну, от і поговорили, — уже одягнутий в шинелю, надіваючи шапку, гірко посміхнувся Саранчук. — Боявся, що часу не вистачить. А воно якраз. Договорилися до точкп (Головко)]; і ^ка разг. и точка [— От що, товариші. По-моєму, без усяких балачок шльопнуть гада, і точка (Головко)]; м ё р т- в а ~*іка мёртвая точка [Шкода, що її |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)