Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тос 81 точ шив йому голову (Мик.)]; ^не світло редк. тусклый свет [Холодна сніжна смуга вбирала в себе тоскне світло воскових свічок (Л. Укр.)]. тоскність, -ності тоскливость [Замойський, вловивши в погляді дружини надзвичайну тоскність, лишив гетьмана і рушив до графині (Ле)]. тоскно 1) нар. тоскливо [Десь ревла худобина, тоскно видзвонювали калатала, раз у раз сухо ляскотів батіг (Скляр.); Над будинком тоскно обпадало кленове листя (Мик.)]; 2) (в значении сказуемого) тоскливо; (мучительно, тяжело разг. — обычно) тошно [Тоскно самому в кімнаті (Шиян); Од того жалібного виття і нявчання тоскно стало на серці у Марка (Трубл.)]. f тоскуватп, -кую, -куєш редк. тосковать [М и- кола: ..Смішно мені, старому. А от що сумує та тоскує вона коло мене, се правда (Фр>)]. тост, -ту тост [Піднімемо тост за Вітчизну, За серце Вітчизни —Москву! (Hex.); З мільйонів вуст гримить наш тост прекрасний: «За вічний мир і дружбу між людей!» (Веч. Київ, 1957, XII)]. тоталізатор, -ра тотализатор, тоталітаризм, -му книжн. тоталитаризм, тоталітарний книжн. тоталитарный, тоталітарність, -ності книжн. тоталитарность, тотальний книжн. тотальный [Не засобами війн, тим більше тотальних, мусять сьогодні люди завойовувати собі щастя (Довж.)]. тотальність, -ності книжн. тотальность, тотем этн. тотем [Він почуває, що лінь — сліпа, стара кішка — стала його тотемом (Пере.)]. тотемізм, -му этн. тотемизм [Суть тотемізму полягала в уявленні, ніби кожна родова група людей мала спільного предка у вигляді тварини або рослини, якого вона вважала своїм родоначальником і покровителем (Іст. Укр. РСР)]. тотемістичний этн. тотемистический. то-то част, то-то [Палажка: 3 банку?.. Ну, так і є. То-то Хвенька позавчора хвалилася, що їй треба з Іваном до банку іти (Мирн.); Ой, мій сину! то-то гірко, Гірко умирати! (Руд.); -- Придивись лишень до мене добре: то-то ж гарний! то ж хороший! (Вовн.)]; [от] то-то і є (і воно) разг. [вот] то-то и есть (и оно) [То-то і є! поки чоловік у добрі та у щасті, так він дума, що вже йому і усе так буде (Квітка)]. тотожний тождественный, тожественный [Демократія не тотожна з підкоренням меншості більшості (Ленін)]. тотожність, -ності тождественность, тожественность, тождество, тожество [Ніколи до цієї хвилини Бронко не припускав, що психічні переживання можуть відтворюватись з такою тотожністю (Вільде)]. тотожно нар. тождественно, тожественно [Однорідні додатки і обставинні слова переважно виражаються в морфологічному розумінні тотожно (Моеозн., 1947, IV— V)\. точений прич. 1) точенный, отточенный [Добрий розум в голові, Гострі ножі у траві. Гострі ножі точені, В крові панів мочені... (Свидн.)]; 2) точенный. Ср. точити1 1—2. точений прил. 1) точёный; ~не с л'о в о и т.п. отточенное слово um. п. [Жарт любив [батько], точене, влучне слово (Довж.)]; 2) прям., перен. точёный, выточенный [Точені колони спиралися на пофарбований рундук з приступками (Панч); Немало тут походжено до лісу, Де висне стиглий, точений горіх, Де ріс Устим у куряві доріг, Дощів осінніх люблячи завісу (Мал.)]; ~ні вироби точёные изделия. Ср. точити1 1—2. точечка уменьш. точечка [Який був дужий і чистий [батько]. Тіло біле, без єдиної точечки, волосся блискуче, хвилясте, руки широкі, щедрі (Довж.)]. точило точило [Леза лай [культиватора] слід гострити щодня на механічному точилі (Колг. Укр., 1959, 4)]. точильний точильный, острильный [Над зрубом, в насипу кургана, виявлено сліди багаття, череп бика, посудину і точильний камінь (Нар. стар. іст. УРСР)]. Ср. точити1 1. точильник 1) точильщик [У правому за глиб і корми точильпик гострив ножі (Епік)]; 2) энт. точильщик. точильня точильня. точити1, -чу, -чиш 1) (делать острым) точить, острить [В кухні із свистом і скреготанням точили об макітру ножі (Коцюб.); Враже поле кров'ю мочить І об камінь шаблю точить Палій! (Боров.)]; в і д а т и ножі ~ти отдать ножи острить, отдать ножй в точку (точить); 2) (обрабатывать что-либо инструментом или на токарном станке) точить [Він так точив ту деталь, що смужка поту лягла на лиці (III п.); Лукаш сидів на печі, точив веретено (Вовч.)]; 3) (только в третьем лице — проедать что-либо и перен.) точить, грызть; (просверливать что — о насекомых и перен.) сверлить; (только прям. — издырявливать— ещё) истачивать' [Незабаром клумби й грядки, які доглядала Зіна, почали занепадати, на них з'явилися бур'яни, туди поналазила якась черва і стала точити ніжні пелюстки [квітів] (Іван.); Вона нападала сь на Меланку сливе кожного дня, точила її, як вода камінь (Н.-Лев.); А думки, як черва, ворушаться в голові, точать її хворе серце, підрізують немощну силу (Мирн.); О р е с т: ..Мені треба поговорити з вами про те, що точить мене увесь сей вечір (Л. Укр.)]; О ~ти баляндраси (баляси, ляси) разг. болтать, точить лясы, точить балясы, нести (разводить) турусы [на колёсах] [Хто баляндраси точить дівці, Хто лає подушне й мирське (Греб.); Богатирським сном захропів Федір Андріяка, що весь вечір точив ляси з орловськими хлопцями (Гонч.)]; см. ещё теревені: ~п\ точити; ~ти брехні (брехню) (н а к о г о) разг. распускать враки, распускать небылицу 6-1402 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)