Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тра 90 тра пер всі люди на селі чогось визвірились на мене: вже не просять мене на обіди трапезувати (Н.-Лев.); Надвечір зійшлися перекусити. Сіли на узліссі — трапезуємо. Довгенько трапезували (Вишня)]. Трапезунд Трапезунд. трапецієвйдБий мат. трапециевйдньїй; (реже) трапецевйдньїй. трапеція мат. у спорт, трапеция [Акробати бігали по канатах і дротах над юрбою, вигиналися на трапеціях (Тулуб)]. трапецоедр, -ра мин. трапецбадр. трапецоїд мат. трапецоид. трапецеїдальний мат. трапецеидальньїй, тра- пецоидальньїй [Особлива увага тут [в механічному цеху] приділяється впровадженню передової технології нарізування трапецеїдальних різьб (Наука і життя, 1956, 6I трапик уменьш. от трап1 [Схвильовано забилося у Вакуленка серце, коли він наблизився до вузенького дерев'яного трапика, покладеного 8 борта корабля на причал (Ткач)]. трапити см. трапляти. трапитися см. траплятися. трапляти, -ляю, -ляєш, трапити, -плю, -пиш обл. попадать, попасть; (только соверш.: бросая чем в кого-нибудь, во что-нибудь разе. — еще) угодить [Вона підійшла до Марії й узяла її за руки: — Прийди до мене в неділю. — Чи траплю... (Туд.); Цей удар трапив у саму точку (Фр.)]; ~пила коса на камінь погов. нашла коса на камень. траплятися, -лявться, трапитися, -питься 1) (происходить, совершаться) случаться, случйться, бьівать (несоверш.); (о собитиях и т. п.) иметь место (несоверш.); (о горе, неечастье и т. п. — еще) іпостигать, постигнуть, постйчь (кого), разг. приключаться, приключйться [Не раз траплялося, що Таня засинала в вагоні (Коп.); Василько заридав.. Таке траплялося з ним ще тоді, коли він був зовсім маленьким (Турч.); На віку, як на довгій ниві, всього трапляється: і кукіль, і пшениця (прислів'я); А мені знов біда трапилась (Коцюб.)]; ~тися перед чим случйться, случйться перед чем; несоверш. предшествовать че- му; ^лявться часом (вводное слово- сочетание) разе, случаетея иногда, всяко бьівает; 2) безл. разг. случаться, случйться; приходйться, прийтйсь; (доставаться—еще) випадать, вьшасть [Доповідати мені траплялося не так часто: це була перша доповідь у моєму житті (Смол.); Увесь час ішов дощ, і спати трапилось у вогкій хаті (Л. Укр.)]; як ~питься как придетея [—До якої церкви ти ходиш?.. — Часом ходжу до кривдянської, а часом до акерман- ської, як трапиться (Н.-Лев.)]; н є плюй в колодязь: ~питься води напиться посл. не плюй в колодец: при- годйтея водьі напиться; 3) (оказиваться) случаться, случйться, встречаться, встре- титься; (обнаруживаться, возникать — еще) представляться, представиться; (становиться поводом, причиной и т. п.) являться, явиться; (с оттенком случайности равг. — еще) попадаться, попнеться, перен. под- вертьіваться, подвернуться; (отискиватьсяу бить — еще) находиться, найтись [Села траплялись все рідше, а далі перед ними розіслався широкий степ (Н.-Лев.); Важко дихаючи, працювали бійці, скрекотіли в темноті кайла, мечучи іскри, коли траплявся кам'яний пласт (Гонч.); Була я кріпачка, мене батько викупив із неволі; хороший чоловік із козаків трапився по серцю, — він нас і одружив (Барв.); — Карпе! — промовив Лаврін, — а кого ти будеш оце сватать?.. — Посватаю, кого трапиться, — знехотя обізвався Карпо (Н.-Лев.)]; ^пилася нагода см. нагода; добрі гості, та в середу «-^пилися погов. незваний (непрошенньїй, не вовремя) гость хуже татарина. трапунок, -нку см. випадок. трас, -су мин. трас. траса трасса; (о линии передвижения — еще) путь; (наземного следования — обьічно) дорога [Волох вів машину впевнено, начебто щодня літав по цій трасі (Собко); Кулі не завдавали шкоди літакові, знизу видно було, як нитки трас вгиналися на фюзеляжі і далі тяглися кудись убік від літака (Ткач); Рівною стрілою пролягла так звана Нова траса, вкрита асфальтом, обсаджена квітами та декоративними рослинами (Дмитр.)]. траскати см. тряскати. траскіт см. тряскіт. траснути, -ну, -неш см. тряскати, тряснути. трасований фин. и пр. трасейрованньш. трасування фин. и пр. трассировка, трасей- рование. трасувати, -сую, -суеш фин. и пр. трасейро- вать. трасуватися, -суеться фин. и пр. трасейро- ваться. трасуючий воєн, трасейрующий [І все зникає вдалині — І сни, і марення минулі, Мов ці холодні і ясні Вогні трасуючої кулі (Пере.)]. , трата разг. трата, затрата, расход; (преим. о материалах, деньгах и т. п. — еще) расходование, затрачивание [Чи зиск, чи трата — єдна заплата (Ном.); Виявилось, які порядки заведено в земстві, скільки перейшло через Колісникові руки грошей, які трати оправдані, які ні (Мирн.)]; ~та часу трата (затрата, потеря) вре- мени [Драгоманов у своїх статтях, а ще більше в листах до галичан старався привчити їх читати, студіювати, відучував їх од пустої фразеології і трати часу (Коцюб.)]. тратити (трачу, тратиш) тратить, истрачи- вать, затр?чивать; (ередства — еще) рао ходовать; (использовать для удовлетво- рения каких-либо нужд — еще) потреблять; (деньги — обьгчно) издерживать; (без пользи) фам. ухлопьівать; (время, сили и т. п.) тер ять, губить [Не годиться сих грошей марно тратити. Тяжко він їх заробляв (Барв.); М о т р о н а: *.Не хочу |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)