Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тра 91 тра. годувати посіпаків своїм хлібом та тратити худобу, щоби їм оплачувать за твою дурну голову (Фр.); На батька бісового я трачу і дні, і пера, і папір! (Шевч.); Семен чекав, не тратив надії (Коцюб.); Служба ледве-ледве дає шматок хліба, а література!.. ..Доведеться пропасти. Як кажуть — «не тратьте, куме, сили, пускайтеся на дно» (Коцюб.); Коли хата горить, нічого тратити час і спасати старі онучі — треба тушити вогонь (Ел.)]; ^ти кого уст. лишать жйзни когб [—Не на те народивсь, моя мати, щоб мені людей на війні тратити, — було каже [Василько] (Вовч.)]; ~ти марно тратить попусту, изводить; разг. переводить; фам. ухлопывать; *-*ти марно час попусту тратить (затрачивать, терять, губить) время; ~ти н а чому терять на чём. тратитися (трачуся, тратишся) 1) тратиться, истрачиваться, затрачиваться; разг. расходоваться; издерживаться [Не вбивайся, не траться, не давай мені намиста і дукатів; віддай мені себе усю з худобою {Квітка); Тепер я кинув своє нікчемне віршування, французький язик убив мої вайві часи, що тратились на його (Мирн.)]; ер. тратити; 2) (исчезать — только е третьем лице) теряться [Земля була вокруги неначе обголена, і сліди тратилися на ній, як на льоду (Коб.)]. тратта фин. тратта. тра ту вати, -тую, -тувш (хлеб, трави и т. п.) обл. топтать, вытаптывать [Тратує озимину худоба, бо земля мокра (Каменец, у. — Сл. Гр.)]. траулер, -лера мор. траулер, тралер, тральщик [Траулер у морі — не утла шаланда (Пор.)]. траур, -ру траур [26 січня 1924 р., в дні глибокого всенародного трауру, відкрився II з'їзд Рад СРСР. Перше засідання з'їзду було присвячене пам'яті В. І. Леніна (Іст. Укр. РСР); Чорний колір у багатьох народів символізує смерть, траур (Наука і життя, 1958, 2)]. траурний траурный [Ми поклялись віддячити за брата в той дальній день, під траурний мотив (Сос.)]. трафарет, -ту трафарет [Ішов Загреба, відчуваючи на собі десятки заздрих очей, що мацали всю його худорляву постать, шкіряний реглан, опуклу планшетку і шитий золотом трафарет на рукаві (Куч.); Ну, от хоч би і це: косар та молодиця... Що ж! Звичайнісінький барвистий трафарет! (Рил.)]; по ~ту по трафарету [Халупи скрізь одинакі. Збудовані по трафарету (Вас.)]. трафаретка спец. трафаретка, трафаретний трафаретный [Оригінальним різновидом революційного плаката були так звані «Окна РОСТА». Переважно це були малюнки з віршованими підтекстовками, які розмножувалися трафаретним способом (Укр. рад. графіка); Творчою невдачею письменника [Карпенка-Карого] була мелодрама «Лиха іскра поле спалить і сама щезне».. Тут переважають випадковості, трафаретні драматичні колізії (Іст. укр. літ.)]. трафаретник спец. трафаретчик. трафаретниця спец. трафарётчица. трафаретність, -ності трафаретность. трафаретно нар. трафаретно. трафити см. трафляти. трафитися см. трафлятися. трафляти, -ляю, -ляєш, трафити, -флю, -фиш обл. редк. попадать, попасть, угодить (со- верш.); обл. трафить, потрафлять, потрафить [Стукає палицею по кам'яних стінах, палиця не трафляє нічого, крім каменя... (Фр-); То кулі ту все трафляли, подзьобали стіну, як ворони (Янов); Стукнуло, грянуло в лісі — Комар з доба звалився, Трафив на коренище, збив собі., плечище (народна пісня)]; ^фити погляд um. n. [ч и й] уст. встретить взгляд (взор и т. п.) [чей]; де т е б ё (в а с и т. д.) ~фило? безл. разе. редк. где тебя (вас и т. д.) угораздило? [Куля попала просто в груди. —Що тобі? Де тебе трафило? — крикнули ми оба, кидаючися до Йоська (Фр.)]; см. ещё трап л яти. трафлятися, -ляеться, трафитися, -фиться обл. редк. попадаться, попасться (разг.); (с более чётким оттенком неожиданности разг. — ещё) случаться, случиться [І якого тільки дива Між людьми я наглядівсь! Правда, і добро трафлялось, Та сліз, горя, кривди більш (Фр.)]. трах межд. разг. трах; бац; усилит, разг. тарарах [Враз у віконницю знадвору — трах! — видно, цеглиною. Трах! — десь у двері на тім кінці будинку (Головко)]; *^х-б а х трах-бах [Степан: Ех ти, гвардієць! Та коли б це на мене, я б відразу: трах-бах! Любиш — скажи, не любиш — не мороч! (Баш)]. трахеїт, -ту мед. трахеит [У хронічних алкоголіків відбуваються різкі і тяжкі розлади в роботі внутрішніх органів, настає катаральний стан дихальних шляхів — трахеїти, бронхіти (Наука і життя, 1958, 10)]. трахейний анат. трахейный. трахейні, -них сущ. внт. трахейные. трахеотомія мед. трахеотомия [Дитині, мабуть, треба робити трахеотомію, вона захлинається (Ле)]. трахея анат., зоол., бот. трахея; (только анат. — ещё) дыхательное гбрло. трахіт, -ту геол. трахит [Трахіт — це вулканічний аналог сієніту; утворюється тоді, коли сієнітова магма застигає на поверхні (Курс заг. геол.)]. трахітовий геол. трахитовый. трахкання громыхание [Вона не помітила навіть, як стихло гнівне трахкання дверей і як гуцулка поставила перед нею глечик з молоком (Гал.)]. трахкати, -каю, -каєш, трахнути, -ну, -неш разг. 1) трахать, трахнуть, тарахать, тарахнуть; (о сильном прерывистом стуке, шуме — ещё) грохать, грохнуть; (греметь— еще) громыхать, громыхнуть [Трахкаючи колесами, пароплав поспішив до пристані, прилип до берега (Коп.); Трахкало десь збоку. Над головою хурчали осколки й |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)