Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тра опадали, гупаючи, мов груші (Гонч.)]; І 2) (ударять — преим. чем по чему) стучать, стукнуть; разг. трахать, трахнуть, тарахать, тарахнуть; (только несоверш. — не переставая бить чем по чему) колотить [Антосьоп і в кулаки вже наплював, щоб так і трахнуть, та ввійшла мати (Свидн.)]; гинути лихом об землю перен. разг. стряхнуть с себя горе. трахкотіти, -кочу, -котиш усилит, разг. тарахтеть; (о громком прерывистом звуке разг. — обычно) громыхать, грохотать [Мовчали ті жінки, лиш терниці трахкотіли та за повіткою, за городами млин захекано чмихав (Головко)]. трахнути см. трахкати. трахнутися, -нуся, -нешся разг. трахнуться, тарахнуться; (упасть — ещё) грохнуться [Чиясь добра ломака, просвистівши в цей час у повітрі, лунко трахнулась об Огієн- І ків балкон (Гонч.)]. трахома мед. трахома [На ліжку, покритий горою перин, лежав старий Чуплак з запаленими трахомою очима (Чорн.)]. трахоматозний мед. трахоматозный. трахомний мед. трахомный [Підсліпувато моргали трахомні очі й завжди сльозоточили (Донч.)]. трач, -ча 1) обл. пильщик, пилильщик; распиловщик [Зникли, назавжди зникли з гірських і підгірських доріг оті знайомі мені з юності вічні пролетарі-злидарі — коновкарі, дьогтярі, решетарі, ^ трачі (Козл.)]; 2) энт. редк. пилильщик, пильщик. трачйння обл. опилки. трачка обл. лесопильня [В низині кипіло голосне життя. Там гомоніла велика парова трачка ^Коб.)]. трачувати, -чую, -чуєш обл. распиливать [бревно на доски]. треба1 предик, надо, надобно, нужно; (в значении безличного сказуемого — ещё) требуется; (категоричнее — ещё) необходимо, следует; (долженствует — ещё) надлежит, должно, полагается; (в вопросах: что вам желательно?, чего вы хотите? um. п. — ещё) угодно [— Це ти, Чіпко? чого ти?..— Уставай!.. Треба (Мирн.); Ковшик: ..Мені треба йти (Корн.); Цікава дуже ти [Бджола}, нічого не минеш, Усяку квіточку перебереш, І треба, і не треба, Коли б змогла, поперлась би до неба (Гл.); Чого це так тобі треба сорочки тії? (Вовч.); Раптом одчинилися двері і звідти почулось тривожне питання: — Хто там? Чого вам тюеба? (Коцюб.)]; *w6a і міру знати надо (пора) и честь знать; коли ~ба буде когда надо (надобно, нужно) будет, когда понадобится, когда потребуется; н е ^*ба не надо, не нужно; (нет надобности — ещё) незачем, не к чему [Для Юзі було новим мати таку товаришку, з якою не треба було по кутках ховатись (Л. Укр.)]; так [йому и т. д.] і ^ба так [ему и т. д.] и надо; разг. и поделом [ему и т. д.] [І челяді нема дома, Й худоби немає, А наймичка задрипана Та й та помикає Старим паном... Так і треба: Не розганяй діток, Сивий дурню! (Шевч.)]; щ о і ~ба тре було довести см. доводити З; я к «^ба как надо (надобно), должным (надлежащим) образом [Згадай, що ти ніч спав добре і устав собі як треба (Квітка); Чи я тебе, моя мила, не любив як треба? (Руд.)]. треба2 сущ. церк. треба [Весь день патер справляв треби, терпеливо, уважно і не- втомимо (Фр.); Панотця звали Серафим, цим церковним ім'ям він тільки і відрізнявся від посполитих, бо, як і вони, не вмів ні читати, ні писати, а всі церковні треби завчив напам'ять, ще від батька, який теж був попом (Панч)]. требник церк. требник [Нічого не відказав панотець: взяв патрахіль з хрестом і требником, взяв патерицю і пішов з хати (Свидн.)]. требувати, -бую, -бувш разг. редк. требовать; (иногда также передаётся глаголом соверш. в.) потребовать; разг. спрашивать (с кого) [ївга зараз і одсипала гроші, скільки казав писар; і на що вже він там не требував? і на дороги, і на мости, і на караульних, і на світло у холодну (Квітка); Пожив так з півроку, прошу в батька на чоботи. Він: — А жалування? Коли вже воно буде тобі? Требуй! (Тесл.)]. требувати: ^ти чого (реже ч и м) обл. нуждаться в чём [Як не кажи, а пара коней, корова, бичок — все те догляду тре- бує (Риб.); Тоді його [Івана] очі темніли і груз топірець в землю. — Я не требую їхньою згодою (Коцюб.)]; см. ещё потребувати. тред-юніон, -ну полит, тред-юнион [Англійські тред-юніони включають близько Vs частини найманих робітників (Ленін)]. ^ тред-юніонізм, -му полит, тред-юнионизм. тред-юніоніст полит, тред-юнионист. тред-юніоністський тголат.тред-юнионйстский [Стихійний робітничий рух сам по собі здатний створити (і неминуче створює) тільки тред-юніонізм, а тред-юніоністська політика робітничого класу є саме буржуазна політика робітничого класу (Ленін)]. трек, -ку спорт, трек. треклятий см. триклятий. трековий спорт, трековый. трелювальний, трельовочний спец. трелёвочный [Завжди, коли мова заходить про папір, у моїй уяві постає замріяний ліс, блискучі зуб*я електропил і владний гуркіт трельовочних тракторів (Рад. Укр., i960, XII)]. трелювальник, трельовщик, -ка спец. трелёвщик [За кілька тижнів бригада трельовщиків між двома горами збудувала підвісну канатну дорогу (Літ. газ., 11-48, І)]. трелювання, трельбвка спец. трелёвка І На крутих схилах., трелювання лісу допускається лише підвісним способом (Колг. Укр., 1957, 1)]. трелювати, -люю, -лювш спец. трелевать [Рубку лісу треба провадити тільки взимку, а деревину трелювати гужем (Колг. Укр., 1958, 2)]. трелюватися, -люється трелеваться. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)