Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тре 93 тре трель, -лі трель [Музо! ..Дай мені Любощів, пахощів, чарів-солодощів.. Соловейкових трелів (Фр.)ї І полився спів, наївний, зворушливий, з кришталевими трелями й переливами, наче гірський струмок (Тулуб)]. трельбвка см. трелювання, трельовочний см. трелювальний, трельовщик см. трелювальник. трельяж трельяж [Лідія Павлівна примірювала перед трельяжем убрання (Донч.); На авансцені, теж праворуч, альтанка, або трельяж, обернутий до публіки виходом (Л. Укр.)]. трельяжний трельяжний [В кімнаті в красивих клітках птахи, на столі і трельяжному столику — великі букети айстр (Грим.)]. трематода зоол. трематода, трембіта трембита [Тужливе ридання трембіт линуло до гірських хребтів (Гал.)]. трембітанник, трембітар, -ря обл. играющий на трембите [Як поламаний патик, стояв коло майстра трембітар з довгою трембітою і трембітав сумними голосами (Черемш.)]. трембітати, -таю, -таєш обл. играть на трембите; (о трембите) звучать [За його пам'яті вже двічі коло їх хати трембітала трембіта, оповіщаючи горам і долам про смерть (Коцюб.); Скотарки вже подоїли маржину, і ватаг трембітав, що вже худобу пора гонити пастися (Турч.)]. трембітка, трембіточка уменьш., ласк, от трембіта, трембухатий редк. см. череватий 1. тремкий редк. дрожащий, тремоліт, -ту мин. тремолит, тремоло нескл. сущ. ср. р. муз. тремоло [І туркіт повозів, і людські голоси, Дзвінки трамваїв, гомін паровозів Зливаються в одну тремтячу ноту, Мов тремоло великої оркестри (Л. Укр.)]. тремолювати, -люю, -люєш муз. тремолировать. тремтінпя дрожание, дрожь; трепетание, трепет; вздрагивание; подрагивание; сотрясение [Він поклав руку на плече шоферові, лрдво стримуючи тремтіння в пальцях (Козач.); Василько відчуває лапи ведмедя на своїй спині. Холодне тремтіння проймає його всього (Турч.); У тремтінні ранкових огнів, повний віри, надії й любові, він ідо па призиви гудків із руїни підводить будови (Сос); Важенні хмари білопінні пливли до кримської землі, і в передсмертному тремтінні перевертались кораблі (Уп.)]. Ср. тремтіти, тремтіти, -мчу, -мтиш дрожать; (от волнения, страха и т. п. — ещё) трепетать; (внезапно содрогаться — ещё) вздрагивать; (слегка, время от времени — обычно) подрагивать; (сильно трястись — ещё) сотрясаться; (перен.: бояться, пугаться кого- нибудь или чего-нибудь) трусить [Он на стрункій та високій осичині Листя пестливо тремтить (Стар.); Вночі на небі тремтіли заграви далеких пожеж (Скляр.); Земля парує. Далечінь Тремтить, колишеться і мріє (Рил.); Тремтить якийсь вогник здалека, —се, певне, в хатині лісній (Л. Укр.); По наших землях не блукати псам, Хижацькому поріддю вбивства й зради. Тремтіть же, пси, — нема пощади вам, Нема пощади! (Бажан); Грім — аж земля тремтить — і гупає, і наводить страх на душу, обіймає холодом серце (Мирн.); Тільки ґуральня блищала рядом освітлених вікон та тремтіла од руху машин (Коцюб.); От я ні кришки не боюся, Аж сміх бере, як подивлюся, Що перед ним усяка твар тремтить (Гл.)]; «-wth за кого, за що дрожать за кого, за что; а ж ~ти з цікаво ст і сгорать от любопытства; голос и т. п. ^тить голос и т. п. дрожит [їй голос часами тремтів і французька вимова не конечне чисто виходила* (Л. Укр.); Струна тремтіла й гучала (Коцюб.)]. тремтливий дрожащий; (колеблющийся) трепещущий; книжн. трепетный [Тремтливими руками Юра взяв бляшанку з варенням і відкрутив покришку (Смол.); Чорнобородий вчитель іде зовсім близько. Ніби бреде крізь тремтливий туман (Гонч.); Кобець повис у повітрі на тремтливих крилах (Собко); Через усю широчінь ріки лягла тремтлива смуга (Шиян)]; гувпїі голос (прерывисто звучащий) дрожащий голос [Леся тремтливим голосом вірш читала (Горд.)]. тремтливо нар. трепетно [Світла було замало, і світило воно тьмяно, тремтливо (Смол.); На заході., раптом встає, росте, квітне до самих хмар тремтливо жива, могутня заграва (Гонч.)]. тремтючий см. тремтячий. тремтяче нар. трепетно [Ти проводила лівицею по моєму волоссі незручно і трошки тремтяче (Л. Укр.)]. тремтячий, редк. тремтючий дрожащий, трепещущий, книжн. трепетный; (только об огне, свете и т. /г. — ещё) мерцающий [Парубок стояв на колінах, закривавлений, блідий і тремтячий, як осика, захищаючись руками од рук і кулаків (Вас); О ленчу к бере кухоль тремтячою рукою, пожадливо п'є великими ковтками (Гонч.); Його увагу прикувала маленька тремтяча стрілка ба- рометра-анероїда (Вл.); Тремтячі тіні ажурові Розквітлий кидає каштан (Рил.); Крізь пелехи туману видно було по кінцях площі язики вогню, мряка світилась там тремтючими сполохами (Ільч.)]; опочий параліч мед. дрожательный паралич. трен уст. трен [Вона сиділа на найвищому щаблі сходів, але треи амазонки спускався далеко нижче, хвиля часто обсипала його краплями (Л. Укр.)]. тренаж, -жу спорт, и пр. тренаж [Входить [військовий]: статечний, по-військовому ретельний, з тією мужньою грацією в рухах, якої надає тренаж у Червоній Армії (Кундз.)]. тренер, -пера спорт, тренер [У міських і сільських колективах фізичної культури працюють десятки тисяч громадських інструкторів і тренерів з різних видів спорту (Іст. Укр. РСР)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)