Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тре 94 тре тренерський спорт, тренерский [Ольга: ..Я просила б вас для виявів свого кохання знайти місце подалі від стадіону. Говорю це вам цілком офіціально, як член тренерської ради (Собко)]. трензель, -зеля спец. трензель [Голос не хотів підкорятися слухові, як норовистий кінь, що несе вершника якраз в протилежному напрямі, незважаючи на те, що вершник до крові розірвав йому трензелями губи... (Руденко)]. трензельний спец. трензельный. тренінг, -гу спец. тренинг [Манеж для тренінгу верхового молодняка роблять прямокутної форми (Кола, вироби, енцикл.)]. тренований тренированный [Тіло було сильне, добре треноване, гнучке, рухи еластичні і вправні (Собко); Тренована слухняна пам'ять мисливця немов перегортала перед ним сторінки книги з його життя (Вл.)\. тренованість, -ності тренированность [В спорті ніякою тренованістю, ніякою технікою часом не заміниш певних природних даних спортсмена (Літ. газ., 1957', І)]. тренувальний тренировочный [Довкола рингу ходили якісь люди в халатах чи тренувальних костюмах (Собко)]. тренування тренировка [За місяць у Кудрей- кане було вже жодного невлучання. Уперте тренування давало блискучі наслідки (Донч.)]. тренувати, -ную, -нуеш тренировать [—Товаришу командир, — каже Кость, — ось у мене є військовопоштовий голуб Літун, якого сам я тренував і виховував (Донч.); З неменшою впертістю тренував я в собі і звучання голосу (Минуле укр. театру)]. тренуватися, -нуюся, -нуєшся тренироваться [Ми тренувалися з усіх сил і мали., виступити на відкритті повозбудованого стадіону (Я нов.)]. трепан мед. трепан [Випайдений В. П. Фі- латовим трепан робив операцію абсолютно безпечною (Літ. газ., 1950, VIII)]. трепанація мед. трепанация [Галя лежала в лікарні. Після трепанації черепа кілька днів до неї не пускали нікого (Ваш)]. трепанг зоол. трепанг. трепанований мед. трепанированный. трепанувати, -ную, -нуєш мед. трепанировать. трепануватися, -шуетьсямед. трепанироваться. трепел, -пелу геол. трепел [Околиці Кіровограда багаті на поклади трепелу (Веч. Київ, 1957, VIII)]. трепет, -ту трепет [Пам'ятаєш Трепет щирий молодпх сердець? (Шп.); Весняна ніч не спала. Була повна тривожного, загадкового трепету (Риб.)]. трепета обл. осина [Ой сиділа зозулечка в лісі па трепеті (Сл. Гр.)]. трепетання трепетание, трепет [Ми любим повів теплих трав І парус, білий, як рукав, І власних м'язів трепетання (Рил.)]. трепетати, -печу, »-печеш трепетать [Земля тряслася, трепетала Од реву львичища твого (Шевч.); Зайчик на стіні трепече сонячно (Рил.); Веселенько нам, — аж серце трепече (Вовч.)]. трепетатися, -печуся, -печешся трепетаться, трепетать [Галя побачила, що вскочила з Чіпкою, як риба в невід, і... заплуталась... Стала вона побиватись, борсатись, трепе- татися (Мирн.); Стьожка, причеплена до намиста, трепеталась на грудях (Барв.); Серце так і трепечеться (Квітка)]. трепетливий редк. трепещущий [Гайворон дивився на трепетливі зорі (Собко)]. трепетливо нар. редк. трепещуще [Трепетли* во шумувала в безвітрі полохлива осичина трепетний трепетный; (колеблющийся— обычно) трепещущий [Виразно відчувався трепетний віддих оновленої землі (Коцюб.); Ми йшли вечірніми степами. Згоріло сонце край землі, І вже займалися над нами Сузір'я трепетні у млі (Нагн.)]. трепетно нар. трепетно [Його слова, його діла — Все чула й бачила, і мліла, І мовчки трепетно раділа, На сина дивлячись (Шевч.); Дев'ять свічок світили ясно й трепетно (Ільч.)]. трепётовий обл. осиновый [Тремтить вона, як трепетовий жовтий листочок (Черемш.)]. трепло1 (о предмете) 1) правило (уст.); 2) с.-х. трепалка, трепало; обл. трепло. трепло2 (о человеке) вульг. редк. трепала (м. и ж. р.), трепач (о мужчине), трепачка (о женщине); (реже разг. — ещё) болтун (о мужчине), болтунья (о женщине), пустомеля, пустослов, пустозвон, пустобрёх [Говорить, мовляв, одно, а робить зовсім інше. Репутація «трепла» йому цілком забезпечена (Шовк.)]. трест, -ту трест [Основну роботу по керівництву підприємствами і будовами слід зосередити у підпорядкованих раднаргоспам комбінатах, трестах та інших господарських об'єднаннях, побудованих за галузевим принципом (Рад. Укр., 1957, III)]. треста с.-х. треста [Льняна соломка після мочіння чи розстилання або хімічної чи фізичної обробки її називається льняною трестою (Техн. культ.)]. трестифікувати, -кую, -куєш ж. трестифицй- ровать. трестівський трестовский. трестований ж. трестированный. трестовик, -ка разг. трестовик. трестування ж. трестирование. трестувати, -тую, -туєш ж. трестировать. трестуватися, -тується эк. трестироваться. третейський третейский; ~кий суд, с у д я третейский суд, судья. третє 1) числ. см. третій; 2) (род. третього) сущ. кул. третье [Годуйтеся, годуйтеся! Я на третє ще смачнішого принесу (Мирн.)]. третина треть, третья часть [Поле сіяли сини, а збирали бідні люде за сніп і за третину (Стеф.); Особливо допікали робітникам штрафи. Вони часто доходили до третини, а то і 40 процентів заробітку (Іст. КПРС)]. третинний 1) геол. и пр. третичный [Віденський басейн являє собою одну з найбільш вивчених молодих третинних провінцій Альпійської області (Геол. ж., 1956, XVI, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)