тре 95 три 4)]; ~ниа період третичный период; 2) (составляющий треть) уст. третной, третирувати, -рую, -рувш третировать, третируватися, -рувться третироваться, третій третий [Третього дня породілля вже встала з постелі й поралась коло хати (Н.-Лев.); Ще треті півні не співали, Ніхто ніде не гомонів (Шевч.)]; не раніше ^тьої години не раньше трёх часов, третяк, -ка 1) (о животном) трёхлеток (м. р.), трёхлетка (ж. р.); обл. третьяк [Корова здохла, третяк настромився на кілок і пропав (Бере.)]; 2) (танец) трепак [Тут танцювала [Ганна] викрутасом, І пред Енеєм вихилясом Під дудку била третяка (Котл.)]; 0 зубами ^ка вибиває (о дрожи от холода, страха) разг. зуб на зуб не попадает, третячок, -чка уменьш.% ласк, от третяк 1 [Дали за нею корову і дві овечки і третячка (Барв.)]. третьокласний третьеклассный, третьокласник школьн. третьеклассник [Три хлопці третьокласники Катались на катку (Мур.)]. третьокласниця школьн. третьеклассница, третьорядний третьестепенный; (невысокого качества, посредственный) третьесортный; разг. третьеклассный [Добре тепер знає Лу- кія святих. Георгія-побідоносця, який перемагав змія, Іллю-пророка ..А то ще в другорядні і третьорядні —всякі Іоани-ве- ликомученики, Серафими Саровські, Тихо- ни-мовчальники (Донч.)]. третьосортний третьесортный; (перен.: посредственный) разг. третьеклассный. третьочервнёвий ист. третьеиюньский [Кадети, які виражали інтереси ліберально- монархічної буржуазії, відігравали роль опозиції в третьочервневій думі, іноді виступали з критикою окремих заходів царського уряду (Іст. КПРС)]. треуголка разг. уст. треуголка [Дуже було смішно, як один слон представляв пана в ресторані, другий кухаря в білій шапці і хвартусі, третій поліцейського в треуголці і при шпазі (Л. Укр.); Наполеон підвівся, поправив на голові треуголку і, відстібнув- ши шпагу, простягнув її капітанові (Риб.)]. трефа карт, трефа (разг). трефи (род. треф) карт, трефы, трефовки карт, трефовый [Намальовані [ікони] так, що бог-отець був схожий на бубнового короля, пречиста діва Марія скидалась на пікову даму, а Ісус Христос — на заяложеного трефового валета (Є. Кравч.)]. трешкоут мор. трешкоут, три (род. трьох) три [Ой стрічечка до стрічечки, Мережаю три ніченьки, Мережаю, витикаю, У неділю погуляю (Шевч.); Оберім трьох. Нехай хазяйнують (Коцюб.)]; три рази три раза, трижды (нар.); гнати, вигнати у три вирви см. вирва. триб1, -ба техн. разг. шестерня, шестерёнка. триб2, -бу: ~б життя уст. образ жйзни [З приїздом наших триб життя розмаїтніше став г(Л. Укр,)]; усё йде (піде) своїм ~*бом (как нужно, как полагается) обл. уст. всё идёт (пойдёт) своим порядком. триба спец. триба [Головним об'єктом нашого дослідження був ячмінь, а також представники інших родів триби ячменевих і триби вівсових (Укр. бот. ж., 1956, XIII, 1)]. трибальний трёхбалльный. трибарвний трёхцветный [— Ти, Ласкаро!— крикнув речник І при тому піт обтер він Геть з чола трибарвним шарфом (перекл. Л. Українки)]. трибічний трёхсторонний [Квартальна забудова села може бути чотирибічною, трибічною і двобічною (Колг. вироби, енцикл.)]. триблистии обл. с запавшими боками [Віл триблистии (Сл. Гр.)]. трибоелектрика физ. трибоэлектричество. трибок, -бка техн. разг. шестерёнка [Давид крутив віялку. Гуркотіла стара, розбита, на з'їдених трибках, аж їй току мало (Головко); Іван відчинив дверцята годинника й підтягнув гирі. На всю кімнату захурчали трибки (Чорн.)]. триболюмінесценція физ. триболюминесцён- ция. 4 триборство спорт, троеббрье [Закінчився розиграш першості світу 8 альпійського триборства, що складається 8 швидкісного спуску, гігантського і спеціального слалома (Веч. Київ, 1960, II)]. трибрахій поэт, трибрахий. трибун трибун [Він [Ленін] стоїть з простертою рукою На майданах наших сіл і міст, Повен вогняного неспокою, Вождь, трибун, мислитель, комуніст (Рил.)]. трибуна трибуна [3 трибуни саме виступав літня в біленькій хустці жінка — солдатка, може, або рибачка (Гонч.); Робітнича газета є робітнича трибуна (Ленін)]. трибунал, -лу трибунал [Увійшов голова трибуналу з в'язкою паперів під пахвою, потім увійшли обидва адвокати (Фр.); Від карного елементу армію звільнив революційний трибунал (Панч)]. трибунальний трибунальньш. трибунат, -ту ист. трибунат. тривалентний хим. трёхвалентный [Кюрій своїми хімічними властивостями ще більше відрізняється від урану. У створених ним солях він лише тривалентний (Наука і життя, 1960, 3)]. тривалий продолжительный, длительный, долговременный, долгий; (стойкий — ещё) устойчивый, прочный [Знову настала тривала мовчанка (Собко); Міцно будувати висотну будівлю миру, щоб мир був тривалий і надійний — ось чому вчаться у наших радянських людей трудящі всієї земної кулі (Рад. Укр., 1951, IX)]. тривалість, -лості продолжительность, длительность, длина, долговрёменность, долгота; устойчивость, прочность [На жаль, він не ручався за тривалість того вітру навіть до ночі (Трубл.)]. Ср. тривалий. тривало нар. продолжительно, длительно, долговременно; устойчиво, прочно. Ср. тривалий. тривання продолжительность, длительность, долгота іДієслова доконаного виду, не
|