Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
три 96 три визначаючи процесу тривання дії, пе мають форм теперішнього часу (Курс укр. мови)]; см. ещё тривалість. тривати, -ваш, -ваєш 1) (только в третьем лице — совершаться в какой-то отрезок времени) длиться, продолжаться; (о беседе, болезни — ещё) тянуться, перен. протекать; (о погоде и т. п. — ещё) держаться, стоять [Ще тиждень тривала тиша в Бориславі (Фр.)\ Боротьба тривала недовго (Руд.); Біля кожної билини, під кожним листочком тривало своє маленьке, непомітне життя (Донч.); Тривала холодна полярна ніч (Трубл.)\; доповідь зватиме п і в- години доклад продлится полчаса; 2) (перен.: существовать) обл. уст. жить, проживать [Давно колись у Шипоті Тривала удова (Федьк.); Співаки, щоб сто літ ви тривали, про концерт такий нам усім і не снилось (Мак.)]; 0 ~вай, ^вайте (пов. н. — в значении повременить, помедлить с чем-либо) разг. уст. подожди, подождите; разг. обожди, обождите; (категоричнее) стой, стойте, постой, постойте; (с оттенком^ угрозы, предупреждения — обычно) погоди, погодите [Наздогнав Павло дівчину коло двору вже панського. — Варко! тривай, зажди! — ледве промовляє вже (Вовч.); А тривайте лишень, я піду побіля нього, та вже ж не я буду, щоб він мене не заняв (Квітка)]. триваючий продолжающийся; (совершающийся — изредка) протекающий; (реже) происходящий [Всесвітньо-історичною подією післявоєнного періоду є триваючий розпад колоніальної системи імперіалізму (Матер. XX в. КПРС)]. триверстка разг. трёхвёрстка. триперстний, редк. триверстовий трёхвёрстный [Поміж широкою синьою биндою Дніпра та юрбою зелених гір побігла з Канева триверстова піскувата дорога до Шевченко- вої могили (Коцюб.)]. триверхий архт. треглавый, трёхглавый. тривиміровий, тривимірний спец. трёхмерный [Прагнення створити найсприятливіші умови для виразного руху акторів привело до використання станків, які б давали можливість користуватися тривимірним об'ємом сценічного простору (Мист., 1958, 4)]. тривіальний книжн. тривиальный; перен. плоский, пошлый [В житті доводиться контролювати себе загальновідомими істинами, навіть коли ці істини па перший погляд виглядають тривіальними (Смол.)]. тривіальність, -ності тривиальность; плоскость, пошлость [«Шила в мішку не втаїш». Фу, які тривіальності лізуть в голову (Л. Укр.)]. Ср. тривіальний. тривіально нар. тривиально; плоско, пошло. Ср. тривіальний. тривіконний трёхоконный [Крайнев довго роздивлявся на маленький тривіконний будиночок з палісадником (перекл. в Попова)]. тривірш лит. тристих. тривісний трёхосный. тривкий прочный; (не поддающийся изменениям, стойкий — ещё) устойчивый; (крепкий— ещё) солидный, надёжный; (долго существующий — ещё) долговечный; (долго не проходящий — ещё) длительный; (о болезни, привычке um. п. — еще) упорный [Любили ми броню, міцнішу від вогню, Тривку, немов граніт (Шп.); Який то рік пшеницю доглядає [вчений], Гіллясту, многозерну і тривку! (Шп.); Якби знав я, що побачу усміх на твоїх устах, гордощі тривкого щастя, — я б злетів туди, як птах (Фр.); А м ф і о н: ..Як буде мур готовий, прийдуть люди і докінчать хати, палати й храми, під захистом тривким їх праця буде тривка й доладна (Л. Укр.)]. тривкість, -кості 1) прочность; устойчивость; солидность, надёжность; долговечность; длительность; упорство [Окови ті не обтя- жають колісця, а додають йому оздоби й тривкості (Фр.); Спритно й беззвучно виповнили вони келехи, і всі випили їх за'.. тривкість миру між обома країнами (Тулуб); Зимові дні тягнулися безконечно довго і були переповнені одностайністю і скорботою, вичерпували часто всі її сили, всю її тривкість (Коб.)]; ер. тривкий; 2) (о покрышках um. п.) техн. ходимость. тривко нар. прочно; устойчиво; солидно, надёжно; долговечно; длительно; упорно [Жодну корінну демократичну вимогу не можна здійснити скільки-небудь широко і тривко в передових імперіалістських державах інакше як через революційні битви під прапором соціалізму (Ленін); Пароплав тривко сидів на мілині (Верш.)]. Ср. тривкий. тривний редк. питательный, сытный [Поки перепрягали коні, старенька селянка-бабуся внесла нам обід, тривний, смачний і недорогий (Н.-Лев.)]. тривність, -ності редк. питательность, сытность. тривно нар. редк. питательно, сытно [Од того часу, як вони втекли з Вербівки, вони й разу не обідали так тривно й смачно (Н.-Лев.)\. тривога тревога; (тревожное состояние — ещё) волнение, беспокойство [Скільки тривоги і безсоння зазнала їхня мати, скільки сумнівів і неспокою пережив батько! (Куч.); Сашко з тривогою слідкував за підпільником (Смол.); Між бурлаками почалася тривога: одні казали, що пани насипали зумисне в криниці отрути, другі казали, що посесор годує людей собачим м'ясом (Н.-Лев.)]; бити, ударити ~гу бить, ударить тревогу [Велів тривогу бить в клепало, Щоб військо к бою виступало (Котл.); На світанку перекопські вартові вдарили тривогу (Гонч.)]; повітряна <^та см. повітряний. тривожити, -жу, -жиш тревожить, волновать; (нарушать покой и т. п. — ещё) беспокоить [Спи, сину мій... Тривожить сон не буду (Заб.); У хлопця немовби виросли одразу крила, і вже ніщо не тривожило тепер його душі (Шиян); Коваль Павло Драгун роздував горно й до пізньої ночі тривожив сторожку тишу села настирливим гупанням свого молота (Скляр.); Ми тривожим стратосферу, атомне ядро і сферу — О прекрасний час! неповторний час! (Тич.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)