Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
три 97 тривожитися, -жуся, -жишся тревожиться, волноваться; беспокоиться [Галя, замість того, щоб привикати до тих походеньок Кардових, все більше та більше тривожилася (Мирн.); Над ним угорі тривожились вітри і дерева (Ст.)]. Ср. тривожити, тривожний тревожный, взволнованный; (лишённый спокойствия — ещё) беспокойный; (неспокойный, мятежный — ещё) смутный, уст. смятенный [Тривожними очима позирнув Максим на оружних людей, чи нема між ними боярина (Фр.); Між присутніми тривожне шепотіння (Коцюб.); За ці три роки зрісся [Остап] з усім, що оточувало його: тривожна служба, командири, товариші (Козач.); Звідкілясь вихопився тривожним поривом свіжий вітрець і галопом, як вершник, помчав над ланом (Дот.)]. тривожність, -ності тревожность, тревога, взволнованность; беспокойство; смутность; смятенность [Нервова тривожність завилася в рухах бійців (Гонч.)]. Ср. тривожний, тривожно нар. тревожно, взволнованно; беспокойно; смутно; смятенно [Дико й тривожно скрикнувши, Віра вибігла до гостей. — Б'ються! Вони б'ються там... Рятуйте! (Шиян); В Олени Павлівни тривожно забилося серце (Панч); Тривожно загули верховини грабів і кленів (Донч.); Небо і небо над ними. В зеніті незаймано чисте, а нижче по обріях — буре, сухе, тривожно скаламучене (Гонч.)]. Ср. тривожний, триглавий см. триголовий, тригліф архт. триглйф [Дзвенять тригліфи, хор колон співа, І храм увесь — мов музика жива (перекл. Л у каша)]. тригодинний трёхчасовой [Та наша тригодинна подорож, Богдане, була чудова! (Коб.)]. триголовий, редк. триглавий поз з. треглавый, трёхглавый [Мені іноді й досі немовби дзвонять у вухах моїх дзвони з триглавої старезної церкви в селі (Крот.)]. триголосний муз. трёхголосный, тритон мат., астр, тригон. тригональний мат., астр, и пр. тригональний [Кристалізується [кальцит] в тригональній сингонії у вигляді ромбоедрів (Курс заг. геол.)]. тригонометричний мат., геод. тригонометрический [Креслять тригонометричні фігури високо в небі запізнілі журавлі (Вишня)}. тригонометрія мат. тригонометрия [— А от, друзі, як ми сьогодні витримаємо марку на контрольній з тригонометрії? — засміялась Марійка (Донч.)]. тригранний трёхгранный [Ліда піднесла руку до тригранної вази, що стояла біля неї, і повернула до себе троянду (Туд.)]. тригранник мат. трёхгранник, тридев'ятий фольк. тридевятый [Сходив я світ, сходив другий, Тридев'яту землю сходжу (Федьк.); В тридев'ятім славнім царстві, де колись був цар Горох, є тепер на господарстві мудрий пан, вельможний Ох (Л. Укр.)]. тридев'ять (род. тридев'яти и тридев'ятьох) фольк. тридевять [Ю д а: ..За мій товар більш не дали. Якби продав за тридев'ять талантів, то, звісно, се було б куди почесніш (Л. Укр.); Ти на Дніпрі, а я за Одером, Між нами тридев'ять земель (Дмитр.)]; з а ~ть земель (очень далеко) за тридевять земель [За тридев'ять земель... забув, признаться, де... Був собі Лев (Гл.)]. тридекадний трёхдекадный. тридекадник трёхдекадник. триденний трёхдневный [Зробивши триденний перехід, Хмельницький став табором біля Росави (Панч)]. тридесятий фольк. тридесятый [За тридев'ять земель, у тридесятім царстві Та в іншім государстві якийсь-то храбрий молодець.. Та що утяв!.. (Гл.)]. тридесять (род. тридесяти и тридесятьох) фольк. тридесять; з а <wTb земель (очень далеко) за тридесять земель [Єсть за тридесять земель попович Ясат (народна казка)]. тридиміт, -ту мин. тридимйт. тридольний поэт, трёхдольный. тридцятеро (род. тридцятьох) тридцать [человек, душ или штук] [Розгубилися турки, а ми скористувалися з цього і пробилися до Дніпра. Тільки тридцятеро козаків потрапило в полон, і турки замучили їх страшними муками (Тулуб)]. тридцятий тридцатый [їй було гірко. Прожила на світі до тридцятого року, а ні азу не довелося нічого такого побачить., йди цілий вік у кухні, бабрайся у помиях і ніколи тобі ні приємності, ні розваги (Коцюб.)]. тридцятилітній тридцатилетний [Одкрилися нові місця з великою платою, і на ті посади присилались то безбороді, то в моху хлоіг^ ці, а який-небудь голений тридцятилітній служака обходився (Мирн.)]. тридцятиліття тридцатилетие. тридцятиметровий тридцатйметрбвый [Тридцятиметрові башти урочисто підносилися коло кауперів, вагонетки з шихтою безперервно повзли нагору (Янов.)]. тридцятирічний тридцатилетний. тридцятиріччя тридцатилетие. тридцятка разг. редк. тридцатирублевка; разг. тридцатка [— Ось маете, — простягнув [Бережан] Вовку грубу пачку червоних тридцяток (Мур.)]. тридцяток, -тка разг. тридцать, три десятка [Років коло тридцятка назад (Ном.); —Ви вже нам хоч за поміч перекиньте що... хоч карбованців п'ять... — А де ж ті п'ять карбованців — на смітнику знайдеш? — А хліба хіба трохи? Адже кіп більше тридцятка буде... (Мирн.)]. тридцять (род. тридцяти и тридцятьох) тридцать [Було їх [утікачів] там чоловіка з тридцять, з дітьми, з усяким хатнім збіжжям (Коцюб.)]. тридюймівка разг. трёхдюймовка [Раптом бабахнуло, неначе з тридюймівки. Перед очима апаратника снопом спалахнуло полум'я... (Шовк.)]. тридюймовий трёхдюймовый [Він ухопив кухоль з тридюймового снаряда і мерщій зробив великий ковток (Смол.)]. 7-1402 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)