Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
три 99 три трилітньої науки він так читав, що й дяка заткне за пояс (Мирн.)]. триліток, -тка трёхлеток, трёхлетка [Дівчинка — білявенький триліток, мов кульбаб- ки кулька пухова, гралась в парку між веселих квіток, лепетала радісні слова (Забіла)]. триліття трёхлетие. трилобіт палеонт. трилобйт. трилогія трилогия [Трилогія О. Гончара «Прапороносці» — твір зрілого майстра — відзначається високою культурою мови (Іст. укр. літ.)]. трилопатевий бот., техн. трёхлопастный [У VII—VI ст. до н. є. вживали бронзові дволопатеві та трилопатеві наконечники на довгій втулці, яка часто мала шип (Нар. стар. іст. УРСР)]. трильйон триллион. тримання держание; содержание; ^>ня б у- дівлі в належному стані содержание постройки (строения) в надлежащем состоянии; *^ня під арештом содержание под арестом. Ср. тримати 1. тримати, -маю, -маєш 1) держать; (удерживать в определённом состоянии; обеспечивать, владеть чем-либо — ещё) содержать [Ку- | леметники тримали чепіги так само завзя- I то, як тримали в смертельному бою ручки затильників своїх вірних максимів (Борз.); Дубовий сволок прогнувся, потемнів від часу, але ще міцно тримає всю крівлю на своєму кряжистому хребті (Гонч.); Сім'ю свою треба хазяйці так тримати, як мак у жмені: а то розсиплеться усе, порохом піде за вітром (Вовч.); Тепер ви опинилися в ворожому тилу, і ми маємо всі можливості тримати зв'язок, як і раніш (Янов.); Хо має причину радіти, бо хто ж то, як не він, нарікав на полохливість, що трима його на світі, не дає спокійно зложити кісток у домовину? (Коцюб.); Та й ото мачуха якось там ніби з ласки тримає ту бідну І сироту (Л. Укр.); Коло церкви тримав і він шинок (Павл.); Сучилін любив коней, І добре доглядав їх, тримав охайно конюшню (перекл. з Первенцева)]; ~ти [кого] в р у к а х (не давать кому-либо воли) разе. держать [кого] в руках; ~ти іспит (є кзаме и) разг. редк. держать экзамен [Чи ви знаєте, товариші, що серед наших конкурсників тримає іспити чудовий баритон з українського народного хору? (Ле)]; см. ещё складати 5; г^ти під арештом держать (содержать) под арестом; ~тп під спудом см. спуд; <^ти путь (следовать) держать путь [Паро- J плав вийшов в океан. Коливаючись на білогривих хвилях і розтинаючи гострим носом прозору блакить, він тримав путь на Європу (Панч)]; ~ти себе (вести себя каким-либо образjm) держать себя [— Можете тримати себе вільно, товариші бійці, — сказав лейтенант (Янов.)]; pwth [своё]слово (исполнять обещание) держать [своё] слово; 2) (сберегать) хранить, сохранять [— Не личить нам тримати їх [ікони], стара, — сказав | він суворо (Донч.); Неграмотному треба все в голові тримати, часом і забудеться, а грамотний записав — папір не голова — з нього не втече (Коцюб.)]. триматися, -маюся, -маєшся 1) держаться; (стремиться быть ближе к чему-нибудь, следовать чему — ещё) придерживаться [Великі каміння перетинали йому дорогу. Він їх обходив, ..спотикаючись на цупкому корінні, тримаючись за траву (Коцюб.); Сніг, що повільно нагромаджується на крутих схилах, ледве тримається (Фіз. геогр.); Крижину, на якій тримався Валерій, хутко несло (Ільч.); — Хто тут є Данило Корж? — спитав він ламаною мовою, намагаючись твердо триматися на хитких від хмелю ногах (Тулуб); Кріпосницька організація суспільної праці трималась па дисципліні палки, при крайній темноті й забитості трудящих, яких грабувала і з яких знущалась жменька поміщиків (Ленін); Катерина не вимовила більше ні слова і весь час трималась далі від гостей (Коп.); Відчуваючи свою перевагу у всьому над слухачем, він тримався спогорда (Цюпа); В горах все ще тримається теплінь (Чорн.); — Хлопці, тримайтеся,— звернувся командир до своїх бійців (Шиян); Натурально, вони [мужики] мають право на землю, він [Аркадій Петрович] завжди тримався такої думки (Коцюб.)]; 2) страд, з. держаться; содержаться; храниться, сохраняться; ср. тримати 1—2; О ^тися в ґречних відносинах разг. уст. поддерживать учтивые отношения [Сам господар має вдачу зроду., досить егоїстичну і непривітну, хтось навіть трохи боїться його зачіпати, але, зрештою, ми один одному не заважаємо і тримаємось в ґречних відносинах (Л. Укр.)]; ~тпся купи разг. быть (держаться) вместе; (только о единодушии коллектива редк. — ещё) держаться сплочённо [Трималися всі [комсомольці] купи, боячись загубити одне одного (Донч.)]. тримач, -ча техн. держатель. триместр, -ру триместр. триместровий триместровый. триметр, -ра поэт, триметр. тримірний спец. трёхмерный [Простір тримірний. Через будь-яку його точку можуть проходити тільки три взаємно перпендикулярні прямі (Наука і життя, 1956, 8)]. тримісний трёхместный [Там [на пристані] Глоба замовив на дев'ять годин ранку завтрашнього дня маленького тримісного човпа (Собко)]. тримісячний трёхмесячный [Тримісячна відпустка — це ж тільки термін для того, аби він, інженер-будівельник, поволі проглянув би свою величезну вигадку (Ле)]. тримовний трёхъязычный. тримоторний техн. трёхмоторный. трипа обл. уст. труха; (из древесины — изредка) опилки (мн. ч.) [Треба було пови- трясати приколотки, поскладати їх на купу, попідмітати вимолочене зерно, повиносити трину до половника (Фр.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)