три 101 собі, що голос Л іди — це найкращий наш здобуток за останнє триріччя (Туд.)]. трирядка разг. трёхрядка [Гармонія у Полі- карпа колись була. Справжня тульська трирядка (Риб.'); Швець подивився пильно на нього, і 8нов забігали його пальці по трирядці (Шиян)]. ^ трисекція мат. трисекция. трисель, -селя мор. трисель. трискладовий грам., поэт, трёхсложный, триста (род. трьохсот) триста [Співають села і столиця [Київ], Москві любимій шлють привіт! Ми з братом руським обнялися, Живем в Союзі триста літ! (Ол.)\. триствольний трёхствольный. тристепённий трёхстепенный. тристопний поэт, трёхстопный. тристоронній трёхсторонний, триструнний трёхструнный. тристулковий трёхстворчатый. тритижневий трёхнедельный. тритисячний трёхтысячный, тритомний трёхтомный [Друкується нове тритомне зібрання творів Т. Шевченка (Літ. газ., 1961, І)]. тритомник разг. трёхтомник, тритон миф., зоол. тритон [Стародавній фонтан постраждав мало, але він з тої ночі засох, наче виплакав сльози над чужим горем. Сухі роти тритонів умирали од спраги (Коцюб.); Яринка вдивлялася в темну воду. З-під широкого листя виплив жук- водолюб, майнув червонястими цятками тритон (Донч.)]. тритонка разг. трёхтонка [Битим шляхом летить тритонка, А на ній знамено червоне, І видзвонює пісня тонко, І в житах придорожніх тоне (Заб.)]. тритонний трёхтонный [«Оппель» різко звернув у якийсь перелісок.. Густий чагарни- куватий ліс був чудовою схованкою для людини. Але великому тритонному «оп- пелю» пробиватися ним було важко (Ле)]. тритрубний трёхтрубный [На рейді стояв тритрубний броненосець, а попереду, як оса; гостроносий міноносець (Панч)]. трифазний зл„ филос. трёхфазный. Трйфон Трйфон. трифтонг лингв, трифтонг, трихіна, трихінела зоол. трихйна, трихинелла [Через мало прожарене, проварене або не- досить прокопчене м'ясо свині діти можуть заразитися трихінелами (Шкільна гігієна)]. трихінельоз, -зу мед., вет. трихинеллёз [Трихінельоз — дуже небезпечна гельмінтозна хвороба свиней, собак, кішок, щурів та інших тварин, а також людини (Колг. вироби, енцикл.)]. трихіноз, -зу мед., вет. трихиноз, трихінозний мед., вет. трихинозный, трихограма днт. трихограмма [Досі мало хто чув про трихограму—цю мікроскопічну комаху, яка вже тепер зберігає нам мільйони пудів хліба (Рад. Укр., 1949, X)]. триходовий техн. трёхходовой, трихотомія научн. трихотомия. * трицикл техн. трицикл, тричасткбвий поэт, трёхдольный, тричі нар. трижды, три раза; троекратно, трёхкратно [Тричі крига замерзала, Тричі розтавала; Тричі наймичку у Київ Катря проводжала (Шевч.); Дівчина, стиснувши вуста, підіймав тим часом револьвер над головою і тричі стріляє вгору (Гонч.)]; ~чі по три — де в'я т ь трижды три— девять. тричлен мат. трёхчлен. тричленний мат. и пр. трёхчленный. тришарнірний техн. трёхшарнйрный. тришаровий трёхслойный [Вітрове скло виготовляється із спеціальних сортів тришарового скла (Наука і життя, 1961, 10); Акад. В. П. Мосолов запропонував застосувати тришарову глибоку оранку (Картопля)]. тришківний техн. трёхпшйвный. трищетинник бот. (Trisetum Р є г s.) трищетинник. трищогловий мор. трёхмачтовый [Маленька ескадра в складі двох трищоглових шлюпів зараз виходить в плавання (Довж.)]. триярусний трёхъярусный [Висока триярусна стріха низько насувалася па вікна, і три димарі гордовито височіли над нею (Тулуб)]. тріада триада. тріангулювати, -люю, -люєш мат., ееод. триангулировать. тріангулятор, -ра геод. триангулятор. тріангуляційний мат., геод. триангуляционный. тріангуляція мат., геод. триангуляция. тріас, -су геол. триас [Відклади московського ярусу в районі між селами Губинихою і Голубівкою перекриті потужною товщею гальки, яка являє собою базальні утворення тріасу (Геол. ж., 1956, XVI, 4)]. тріасовий геол. триасовый; ^вий період триасовый период, триас. трієр, -ра с.-х. трйер [У коморі біля трієрів Оксанина ланка. Очищають пшеницю (Головко)]. трієрбваний с.-х. триерованный. трієрувати, -рую, -руєш с.-х. триеровать. тріє.руватися, -рувться с.-х. триероваться. Трієст Триест. трієчка уменъш., ласк, троєчка. трійзілля см. тройзілля. трійка тройка [Одна трійка літаків відокремилась (Шер.); В мене були і трійки і четвірки. Була й одна п'ятірка — за читання (Сміл.); Ласточкін байдужісінько зняв пальто і шапку, почепив їх на гачок, тоді обсмикнув свою добротну трійку сипього бостону (Смол.); Прикрашена квітами й дзвінками, трійка птицею мчала по слобідських вулицях (Шиян)]. трійко, тройко нескл. разг. трое; три [У землянці коло вікна сиділо трійко дітей — старша дівчинка й двоє малих хлопчиків (Вас); Катерина зібрала хліба, врізала шматочок сала, з-під лави дістала трійко качиних яєць і подала дітям у вікно (Панч); В матері, окрім мене, ще зосталось тройко (Тесл.)]. трійло обл. отрава [Броня думала собі смерть заподіяти й налагодила собі трійла з сірників (Март.); Мелодія пісні — неначе
|