Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
трі 104 трі (Ст.); Оженився [Федір], будував хату і тріскав від роботи, від свої і 'чужої (Стеф.); Іван з такою силою потер ногу об йогу, що ремінчик від постола тріснув, а шерстяна онуча поволоклась по багнюці (Гал.)]; хоч трісни разг. хоть тресни [В тій [хаті] чоловік шкрябається в голову, наче хоче вишкрябати з неї ту подать, що так міцно засіла йому в голову. Хоч трісни, а дай! (Коцюб.)]; 2) (о треске при разрывах, выстрелах и т. п.) трещать, треснуть; (о коротких звуках — изредка) хлопать, хлопнуть [Тріснув постріл за наметом — Все пропало вдалині (Воронько); На вартівні ж він злісно тріскає дверима й нервово бубонить пальцями по підвіконнику (Козл.); У руках [пан] Канчук держав і тріскав ним На вітер, ніби для іграшки (Фр.)]; 3) (только со верш. — стукнуть, нанести сильный удар) разг. треснуть [Чабан Гадюку вбив, а Комара, що прислужився І в пору розбудив, Спросоння тріснув так, що аж прилип до лоба (Гл.); З наскоку тріснув булавою По в'язах, великан упав, Об землю вдаривсь головою І кріпость всю поколихав (Котл.)]; 4) (только несоверш. — образно о еде с жадностью) вульг. трескать, лопать; (грубее) жрать [— Не скигли, стара, сідай та попоїж рибки.. — Тріскай сам (Коцюб.); Він отак посадить вас з кожним собакою з однієї миски тріскати (Тулуб)]. тріскатися, -каюся, -каєшся, тріснутися, -нуся, -нешся 1) (только несоверш.) трескаться; лопаться; лопать [Спека була надворі така, що земля тріскалась (Донч.); Сніг танув, і з гір збігали струмки. Крига в морі чорніла й тріскалася (Трубл.); Тихо надзвичайно. Тільки й чути, як тріскаються й падають на землю букові горішки (Коцюб.)]; ер. тріскати 1; 2) (сильно ударяться) разг. трескаться, треснуться, фам. шарахаться, шарахнуться; (только соверш. обл. — ещё) хрястнуться [Аж чую — щось зашелестіло І у віконечко — тук-тук... Се, мабуть, лобом тріснувсь жук (Гл.)]. тріскачка 1) трещотка [Проти зайців ми розвішували в садку паперові прапорці, млинки, тріскачки (Донч.)]; 2) техн. трещотка. тріскіт, -коту треск; (о длительном шуме, частых выстрелах um. п. — ещё) трескотня [Сміх дрібним тріскотом вдарився у темря- ву (Риб.)]. трісковий ихт. тресковый [Він [траулер] призначається для., доставки в порт основної і побічної продукції рибного промислу (заморожене рибне філе, консервована тріскова печінка) (Наука і життя, 1957, 2)]. тріскові, -вих сущ. ихт. тресковые. тріскотання см. тріскотіння. тріскотати см. тріскотіти. тріскотіння, тріскотання разг. трещание; разг. трескотня [Все навкруги було спокійне і ясне, ні гуркотняви гармат, ні тріскотіння рушниць не було чути (Вас.)]. тріскотіти, -кочу, -котиш и тріскотати, -кочу, »кочеш 1) трещать; (только о пении птиц — изредка) щёлкать [Весело тріскотіло смолисте галуззя, сичав сік, гоготало полум'я (Донч.); На кулемет Булгакова вороги звернули увагу. На нього йшли колони, ричали міномети, тріскотіли автомати (Ле); У стерні навперейми з кулеметами тріскотіли коники (Верш.); Знав тебе яв ту ще пору, Віковічний, темний ліс, ..Як від ранку і до ночі Цілі безліки пташок Без угаву тріскотіли Між рясних твоїх гілок (Щог.)]; 2) (перен.: неумолчно, быстро говорить) разг. трещать [— Що, бив би? Може, битимеш? Малі руки... руки не виросли! — тріскотала вона, соваючись на місці (Мирн.)]. тріскотливий трещащий; разг. трескучий [Дубовий, глицями збитий стіл, і на ньому ледве блимає тріскотливий каганець (Ле); Розітнувся тріскотливий вибух (Козач.)]. тріскотня, тріскотнява разг. 1) трескотня, трещание; щёлканье [Петляючи лісом, поміж щілинами і дзотами, прислухаючись до тріскотні мінометів, вони довго розшукували район огневих позицій третьої батареї (Ст.); Маленький гідроплан, знявши тріскотняву, пробіг мало не кілометр, поки злетів у повітря (Трубл.)]; 2) трескотня [І вони, язики, не витратили марно ні секунди: цілий день у лабораторіях стояла така тріскотнява, якої, за авторитетним свідченням Петушека, тут ніколи не спостерігалось (Шовк.)]. Ср. тріскотіти 1—2. тріскучий 1) трещащий; разг. трескучий [Вдарив в липу грім тріскучий — Липа розкришилась, І луна кругом по лісі Дико розкотилась... (Руд.); Сусід вийняв із тріскучого лозяного крісла своє обважніле тіло, ввійшов у палату (Збан.)]; ~чнй мороз (очень сильный) трескучий мороз [Надворі був тріскучий мороз, з вітром (Грим.)]; 2) (перен.: пустой, бессодержательный, но высокопарный—о словах, речи) трескучий [Я дуже не люблю тріску чих слів. Вони не мають смислу (Собко)]. тріснути см. тріскати. тріснутий треснувший; (надтреснутый) разг. треснутый; лопнувший [Крізь вибиті вікна дивилась на мене пустка, забуті гардини у павутинні, висяча лампа на тріснутій стелі (Коцюб.)]. Ср. тріскати і. тріснутися см. тріскатися. трісочка уменьш. щепочка [Трісочок сухеньких було доволі (Барв.); На річці з'явилися хвилі. Вони підносили човен, як легеньку трісочку (Риб.)]. трістя обл. трясина, топь; болото [Я хутко, миттю постараюсь В трістя його к чортам загнать (Котл.); А князь Ігор горностаєм К трістю підбігає, Скочив гоголем на воду, На коня впадає (Руд.)]. трісь (глагольное межд.) разг. хрясть, хрясь; (от глаголов со значением ударить) разг. хвать, трах, хлоп, бац [Зиркнула блискавка, загуркотав грім... гряк!.. трісь!.. (Мирн.); Коромисло трісь та й переломилось по половині (Н.-лев.); Раптом каштан зірвався й трісь по голові Гаврила(ІГо/г.)]. тріумвір, *ра ист. триумвир. тріумвірат, -ту ист., шутл. триумвират [Меценат: Ся оргія моя, привинтись |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)