Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
трі 105 тро мушу, нагадує щось тропіки царство тшів перед Плутоновим тріумвіратом (Л. Укр.)]. тріумф, -фу триумф; (о чувстве радости — изредка) торжество [X вора: ..Наше місто зайняла облога; Боролося воно, змагалось, як уміло, А потім мусило одперти браму, І вороги ввійшли з тріумфом в неї (Л. Укр,); Він не досить добре уявляв собі, як це все станеться, але був цілком певен, що сьогодні прийшов день його тріумфу (Собко); Дамаскін з тріумфом поглядав на капітана (Ле і Левада)]. тріумфальний триумфальный; (радостный — изредка) торжественный, ликующий [Завжди терновий вінець буде кращим, ніж царська корона, завжди величніше путь на Голгофу, ніж хід тріумфальний (Л. Укр.); Знов ріг мисливський грає над борами І кида в небо тріумфальний клич (Рил.)]; ^на арка триумфальная арка [Тріумфальні арки виростали назустріч полкам (Гонч.)]. тріумфально нар. триумфально; торжественно, ликующе [Савченко загасив бензинку, тріумфально поставив на стіл яєчню і з вишуканими рухами, церемоніально запросив товаришів на обід (Коцюб.)]. Ср. тріумфальний. тріумфатор, -ра книжн . триумфатор [Кожна зірочка снігу нам буде в очах, Наче справжняя зірка, зоріти, Будуть зорі встилати розложистий шлях, Наче шлях тріумфатора квіти (Л. Укр.); Ілько вертається додому як тріумфатор (Рил.)]. тріумфування ликование. тріумфувати, -фую, -фуєш торжествовать, ликовать [Гонвед таки доповз до того місця, де був прив'язаний прапор. Тепер він усе робив тріумфуючи, поволі (Скляр.); Невідомо, як поставиться до цього Каргат. Тріумфуватиме? Не зверне уваги? (Шовк.)]. тріумфуючий торжествующий, ликующий [Благородний блиск його тріумфуючого погляду робив його [Мічуріна] подібним до короля, що врятував від змія свої володіння (Довж.); Під крилом літака попливли поля і переліски, села і залізничні станції. Всюди повільно йшла рання тріумфуюча осінь (Минко)]. трішечки см. трошечки. трішки см. трошки. тріщання треск; (о более интенсивных резких звуках разг.— ещё) трескотня [Чутно не- свіцький рев, тріщання останніх загородок, гукання підпасків (Л. Укр.); Підростуть у лузі коники і чуть далеко сухе тріщання їхнє... (Рил.)]. тріщати, -щу, -щиш 1) трещать; (только о пении птиц — изредка) щёлкать [В коминку тріщить і гуде веселий огонь (Фр.); Чіпка покуштував галушку, — глевка, як глей, та ще й на вубах тріщить (Мирн.); Навколо було тихо, тільки тріщало гілля від сильного морозу (Шер.); Пани б'ються, а в мужиків чуби тріщать (прислів'я); Тріщать од збіжжя в Опанаса Засіки, клуні і токи (Г.-Арт.); На темних лапатолистих фігах завзято, мов сотні тріскачок, до одуру, до самозабуття тріщать цикади (Коцюб.); Тисячі пташок в убранні весни Пісні тріщали свої голосні (Щов.)]; ~ти по всіх швах см. шов; голова ^щить (о боли) разг. голова трещит; їсть, аж за вухами ~щить (жадно поглощает) разг. ест так, что [только] за ушами трещит, уписывает за обе щёки; мороз [а ж] ліпить (об очень сильных морозах) разг. мороз трещит; справа, здоров'я и т. п. ~щить (ухудшаться, идти к развалу) разг. дело, здоровье и т. п. трещит [Накидаюсь на роботу, горю, а здоров'я тріщить і сили вичерпуються (Коцюб.)]; 2) (перен.: быстро, неумолчно говорить) разг. трещать [— І тіточко, і голубочко, пошийте мені щоякнайшвид- ше.. — Та не тріщи, сороко, бачиш, скіль- ко роботи (Григ.)]. тріщина трещина; (только прям. — в земле, здании um. n. — обычно) расселина [Валентина мовчала. Зуби були міцно стиснуті, очі непорушно дивилися в тріщину на стелі (Руденко); Можна зробити висновок, що для утворення рудних родовищ необхідно, щоб тріщини в породах були відкриті (Вісник АН УРСР, 1957, 9)]. тріщинка уменьш. трещинка. тріщинуватий геол. трещиноватый [У геологічному розрізі багатьох родовищ зустрічаються тріщинуваті або пористі породи (Наука і життя, 1958, 4)]. тріщинуватість, -тості геол. трещиноватость. троакар, -ра мед. троакар. тровйти, -влю, -виш обл. уст. травить [Кілько разів гонили його [Лиса Микиту] стрільці, тровили його Псами, заставляли на нього валіза (Фр.)]. троглодит антр., перен. троглодита [Над усім тяжіла незаймана природа. Таких ночей боялася первісна людина. В такий час троглодит творив недобрих богів (Трубл.)]. трбв (род. трьох) троє [В салоні її дожидало троє людей (Л. Укр.); Лист твій з трьома листами перекладачів, спасибі тобі, дістав (Коцюб.)]. троєженець, -нця троежёнец [Так вони у холодочку І проводили жнива, — Обіймала троєженця Ні дівчина, ні вдова... (Воскр.)]. троеженство троеженство. троєкрат см. троєкратно. троєкратний троекратный, трёхкратный [3 цехів не виженеш, надурочно зостаються, троєкратні норми дають (Гонч.)]. троєкратно, редк. троєкрат нар. троєкратно, трёхкратно [Панотець підніс кипарисовий хрест у золотій оздобі і троєкрат благословив січове товариство (Панч)). троєчка уменьш., ласк, троєчка [лошадей]. троечник разг. троечник [Троечник може одержати раптом п'ятірку (Донч.)]. троїння троение. троїстий тройственный; (состоящий из трёх однородных частей, предметов — ещё) тройной [— Дніпробуд —це проблема троїста,— сказав я. — Будівництво на порогах Дніпра розв'язує три проблеми будованого соціалістичного господарства. Це — Дні- прельстан, Дніпрокомбінат та Дніпрома- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)