Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тро 106 тро гістраль (Смол.); І кожний [слов'янин] весь в крові, в сльозах його лице, Троїстая нагайка тіло крає (Л. Укр.)]; Троїста згода полит, ист. Тройственное согласие; Троїстий союз полит, ист. Тройственный союз; ~та музика, ^ті музики оркестр, состоящий из трёх музыкальных инструментов — скрипки, бубна и цимбал [Якби мені, мамо, намисто, То пішла б я завтра на місто. А на місті, мамо, на місті Грає, мамо, музика троїста (Шевч.); Троїсті музики вдарили щось таке захватне, що весь двір і вулиця вмить вкрились хмарою куряви (Смол.)]. троїстість, -тості тройственность. троїти (трою, троїш) утраивать; уст. тройть. троїти (трою, троїш) см. труїти. троїтися (троюся, троїшся) троиться [Світ потемнів у її очах, ..мов крізь товсте скло, дивиться на світ Горпииа, і крутиться він перед нею, двоїться, троїться... (Мирн.); Вагони вже гуркотіли на дальніх стрілках, колія роздвоювалася, троїлася, поїзд підходив до великої станції (Куч.)]. тройзілля, редк. тройзіл, -зелу, тройзіль, -зёлю обл. 1) клевер луговой, заячий клевер, трилистник луговой, (неточно) трилистник [Гей, по горі по високій тройзіль постелився, 3 України до дівчини козак поклонився (Федьк.)]; 2) миф. приворот, приворотное зелье [Котрий мені тройзілля достане, Той зо мною до шлюбу стане (Чуб.)]. тройка тройка [лошадей] [Минає тройка поле й ліс; За вітром геть із-під коліс Велика курява летить, — Це пошта здалека біжить (Щог.); Перед вечерею, коли ще не встигло смеркнути, біля воріт притулку спинилася тройка баских коней (Донч.)\. тройко см. трійко. тройнята, -нят см. трійнята. трбйця рел. разг. троица; (о празднике — ещё) троицын день [Незабаром ось тройця, дівчата хати клечатимуть, долівки труситимуть луговою травою (Гонч.)]. тройчаки см. трійчаки. тройчастий, тройчатий см. трійчастий. тройчатка см. трійчатка. трок спец. трок [Шаблі, ладунки, келепи, Шапки, свитки, кульбаки, троки, Онучі, постоли, волоки Шпурлялись, як на тік снопи (Котл.)]. тролёй техн. троллей. тролейбус троллейбус [По мостовій котився величезний тупорилий тролейбус (Собко)]. тролейбусний, редк. тролейбусовий троллейбусный [Біля тролейбусної зупинки він попрощався (Донч.)]. тролейвоз мех. троллейвоз. тролейвозний мех. троллейвозный [Він., дав наукові обгрунтування по цілком новому виду кар'єрного транспорту — тролейвозному (Розв. науки в УРСР)]. тролейкар, -ра мех. троллейкар. тролёйний техн. троллейный. троль, -ля миф. тролль. тромб, -бу мед. у метеор, тромб [Закупорка варикозних вен згустками крові — тромбами робить ці вузли [вен] дуже хворобливими (Наука і життя, 1959, 3)]. тромбін, -ну физл. тромбин. тромбоз, -зу мед. тромбоз. тромбон муз. тромбон [Було витягнуто з скринь старовинні кларнети і баси, скрипки і тромбони (Куч.)]. тромбоніст муз. тромбонист. тромбофлебіт, -ту мед. тромбофлебит. тромбоцит физл. тромбоцит. трон, -ну трон; (о месте для сидения шутл., ирон. — изредка) седалище [На золотому троні сидів старий цар Карапет з сивою довгою бородою (Н.-Лев.); Дивись, Ежен, дивись, синку, як народ іде нищити королівський трон! (Риб.)]. тронний тронный [Ярослав знову сідає на своє тронне крісло, схиливши голову на руку в сумному задумі (Коч.)]; ^на промова уст. тронная речь. тронутися, -нуся, -нешся разг. тронуться [Пувичка поворухнувся в своєму кутку. Муркнув: — Альошка трону вся. Побив вікна (Мик.)]; [з] ума ^тися помешаться [в уме], сойтй с ума; разг. тронуться в рассудке, повредиться в уме; фам. спятить [с ума] [Страждала твоя мати так довго. Ми думали, що вона тронулась з ума (Квітка); Ще ума тронеться або збожеволіє... (Н.-Лев.)]; гнулося мое, твое и т. д. с ё р ц е (о чувстве умиления, о сочувствии и т. п.) расчувствовалось моё, твоё и т. д. сердце; разг. тронулось моё, твоё и т. д. сердце [Тронулося серце Павла, та наче не з -жаління, наче з радощів (Вовч.)]. троп1, -па поэт., лингв, троп [Такі тропи, як метафора, уособлення, алегорія, різні форми порівнянь та ін., генетично зв'язані з міфологічним періодом, вопи є органічним його результатом (Рад. літер., 1957, 2)\. троп2, -пу (аллюр) обл. тропот [Гнала [кобила] протяжними скоками; заднім тропом майже прилягала до землі з остраху, а переднім порола сніг (Коб.)]; іти (б і г т и) у ^п идти (бежать) тропотом, идти (бежать) неправильной рысью [Кінь іде у троп (Вх. Зн. — Сл. Гр.)]. тропа тропа, тропинка; (перен. рит. уст. — ещё) стезя [[Грек] наказав Алі лагодити човен, а сам подався гірською тропою збирати по селах довги (Коцюб.); Тут, де були тільки тропи ведмежі, — Зараз гудок до гудка промовля (Дор.); Так і несу я своєю тропою В серці своє оте сяйво ясне... (Шп.)]; О набігти (вхопи- т и) ~іш разг. найти [правильную] дорогу, попасть (стать) на правильный путь (на [правильную] дорогу); (перен. — ещё) сообразить, догадаться [Пливу по широкому світу, як човен без весельця, і не набіжу тропи (Баре.); О, знаєм, знаємо, як трудно ухопить тропи! (Тич.); Живеш, нудишся, тратиш силу, волю, щоб куди заховатись від неї [кривди], втекти від неї; плутаєшся в темряві, падаєш, знову встаєш, знову простуєш, знову падаєш... не вхопиш тропи, куди йти (Мирн.)]; у ^пі, у ~пу, ~п6ю (в значении нар. при сочетании с глаголами, обозначающими передвижение) уст. следом, вслед [Дворак верхи кудись |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)