Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 635):
Попередня 
Наступна

тро
106
тро
гістраль (Смол.); І кожний [слов'янин] весь
в крові, в сльозах його лице, Троїстая
нагайка тіло крає (Л. Укр.)]; Троїста згода
полит, ист. Тройственное согласие; Троїстий
союз полит, ист. Тройственный союз;
~та музика, ^ті музики
оркестр, состоящий из трёх музыкальных
инструментов — скрипки, бубна и цимбал
[Якби мені, мамо, намисто, То пішла б я
завтра на місто. А на місті, мамо, на місті
Грає, мамо, музика троїста (Шевч.); Троїсті
музики вдарили щось таке захватне, що
весь двір і вулиця вмить вкрились хмарою
куряви (Смол.)].
троїстість, -тості тройственность.
троїти (трою, троїш) утраивать; уст. тройть.
троїти (трою, троїш) см. труїти.
троїтися (троюся, троїшся) троиться [Світ
потемнів у її очах, ..мов крізь товсте скло,
дивиться на світ Горпииа, і крутиться він
перед нею, двоїться, троїться... (Мирн.);
Вагони вже гуркотіли на дальніх стрілках,
колія роздвоювалася, троїлася, поїзд
підходив до великої станції (Куч.)].
тройзілля, редк. тройзіл, -зелу, тройзіль,
-зёлю обл. 1) клевер луговой, заячий клевер,
трилистник луговой, (неточно) трилистник
[Гей, по горі по високій тройзіль
постелився, 3 України до дівчини козак
поклонився (Федьк.)]; 2) миф. приворот,
приворотное зелье [Котрий мені тройзілля достане,
Той зо мною до шлюбу стане (Чуб.)].
тройка тройка [лошадей] [Минає тройка
поле й ліс; За вітром геть із-під коліс
Велика курява летить, — Це пошта здалека
біжить (Щог.); Перед вечерею, коли ще не
встигло смеркнути, біля воріт притулку
спинилася тройка баских коней (Донч.)\.
тройко см. трійко.
тройнята, -нят см. трійнята.
трбйця рел. разг. троица; (о празднике — ещё)
троицын день [Незабаром ось тройця,
дівчата хати клечатимуть, долівки
труситимуть луговою травою (Гонч.)].
тройчаки см. трійчаки.
тройчастий, тройчатий см. трійчастий.
тройчатка см. трійчатка.
трок спец. трок [Шаблі, ладунки, келепи,
Шапки, свитки, кульбаки, троки, Онучі,
постоли, волоки Шпурлялись, як на тік
снопи (Котл.)].
тролёй техн. троллей.
тролейбус троллейбус [По мостовій котився
величезний тупорилий тролейбус (Собко)].
тролейбусний, редк. тролейбусовий
троллейбусный [Біля тролейбусної зупинки він
попрощався (Донч.)].
тролейвоз мех. троллейвоз.
тролейвозний мех. троллейвозный [Він., дав
наукові обгрунтування по цілком новому
виду кар'єрного транспорту —
тролейвозному (Розв. науки в УРСР)].
тролейкар, -ра мех. троллейкар.
тролёйний техн. троллейный.
троль, -ля миф. тролль.
тромб, -бу мед. у метеор, тромб [Закупорка
варикозних вен згустками крові —
тромбами робить ці вузли [вен] дуже
хворобливими (Наука і життя, 1959, 3)].
тромбін, -ну физл. тромбин.
тромбоз, -зу мед. тромбоз.
тромбон муз. тромбон [Було витягнуто з
скринь старовинні кларнети і баси, скрипки
і тромбони (Куч.)].
тромбоніст муз. тромбонист.
тромбофлебіт, -ту мед. тромбофлебит.
тромбоцит физл. тромбоцит.
трон, -ну трон; (о месте для сидения шутл.,
ирон. — изредка) седалище [На золотому
троні сидів старий цар Карапет з сивою
довгою бородою (Н.-Лев.); Дивись, Ежен,
дивись, синку, як народ іде нищити
королівський трон! (Риб.)].
тронний тронный [Ярослав знову сідає на
своє тронне крісло, схиливши голову на
руку в сумному задумі (Коч.)]; ^на
промова уст. тронная речь.
тронутися, -нуся, -нешся разг. тронуться
[Пувичка поворухнувся в своєму кутку.
Муркнув: — Альошка трону вся. Побив
вікна (Мик.)]; [з] ума ^тися помешаться
[в уме], сойтй с ума; разг. тронуться в
рассудке, повредиться в уме; фам. спятить
[с ума] [Страждала твоя мати так довго.
Ми думали, що вона тронулась з ума
(Квітка); Ще ума тронеться або
збожеволіє... (Н.-Лев.)]; гнулося мое, твое
и т. д. с ё р ц е (о чувстве умиления, о
сочувствии и т. п.) расчувствовалось моё,
твоё и т. д. сердце; разг. тронулось моё,
твоё и т. д. сердце [Тронулося серце Павла,
та наче не з -жаління, наче з радощів
(Вовч.)].
троп1, -па поэт., лингв, троп [Такі тропи, як
метафора, уособлення, алегорія, різні форми
порівнянь та ін., генетично зв'язані з
міфологічним періодом, вопи є органічним його
результатом (Рад. літер., 1957, 2)\.
троп2, -пу (аллюр) обл. тропот [Гнала [кобила]
протяжними скоками; заднім тропом
майже прилягала до землі з остраху, а
переднім порола сніг (Коб.)]; іти (б і г т и)
у ^п идти (бежать) тропотом, идти
(бежать) неправильной рысью [Кінь іде у троп
(Вх. Зн. — Сл. Гр.)].
тропа тропа, тропинка; (перен. рит. уст. —
ещё) стезя [[Грек] наказав Алі лагодити
човен, а сам подався гірською тропою
збирати по селах довги (Коцюб.); Тут, де
були тільки тропи ведмежі, — Зараз
гудок до гудка промовля (Дор.); Так і несу
я своєю тропою В серці своє оте сяйво
ясне... (Шп.)]; О набігти (вхопи-
т и) ~іш разг. найти [правильную]
дорогу, попасть (стать) на правильный путь
(на [правильную] дорогу); (перен. — ещё)
сообразить, догадаться [Пливу по
широкому світу, як човен без весельця, і не
набіжу тропи (Баре.); О, знаєм, знаємо, як
трудно ухопить тропи! (Тич.); Живеш,
нудишся, тратиш силу, волю, щоб куди
заховатись від неї [кривди], втекти від неї;
плутаєшся в темряві, падаєш, знову
встаєш, знову простуєш, знову падаєш... не
вхопиш тропи, куди йти (Мирн.)]; у ^пі,
у ~пу, ~п6ю (в значении нар. при сочетании
с глаголами, обозначающими передвижение)
уст. следом, вслед [Дворак верхи кудись

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)