Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тро 108 тро німецький міномет і три ящики мін до І нього... (Ле)]. трбфіка анат., биол. трофика [І. П. Павлов ] встановив основні закономірності фізіології кровообігу, створив вчення про нервову трофіку (Розв. науки в УРСР)\. трофічний анат., биол. трофический [Новокаїн, будучи слабим подразником нервової системи, сприяє поліпшенню перебігу трофічних процесів як в центрах, так і на периферії (Фізіол. ж., 1956у II, 5)]. трофобібз, -зу мед. трофобибз. трофоневроз, -зу мед. трофоневроз. трбха см. трбхи. трохеїчний поэт, трохеический. трохей поэт, трохей [Меценат: ..Поезію латинську почав нам еллін-бранець, не римлянин. Прокуратор: Бо мусив мову пана перейняти, а пан мав певне поважніші справи, ніж рідну мову сікти на трохеї (Л. Укр.)]. трохи нар. немного, несколько, чуть, чуть; (в некоторой степени — еще) слегка, разг. малость; (только в количественном отношении разе. уст. — реже) малая толика, некоторая толика [А що, як присядем Отутечки під берестом Та трохи спочинем! (Шевч.)\ Дирижаблі з'явилися трохи раніше літаків (Трубл.); — Я люблю, щоб дівчина була трохи бриклива, щоб мала серце з перцем, — сказав Карно (Н.-Лев.); Трохи людей одійшло ліворуч і стало (Я нов.)]; ^хи більше, ніж (як) що немного (немногим) больше чегб (чем что); ^хи з г о д о м см. згодом; ^хи н е... разг. чуть [ли] не..., чуть-чуть не...; (при глаголах соверш. в. —• ещё) чуть было не...; (при ело- вах с количественным значением — еще) почти, около; (при числительных и т. п. — еще) без малого, разг. без мала, мало не [Трохи не вмер Кирило Іванович, як побачив свою матір та ще так побиту, покалічену (Мирн.); Та братику щось завадило, трохи не з очей. І був здоровий, та як глянула на нього ота чорнява молодиця, ..та після того його за живіт і узяло (Квітка); Просиділа я з ним трохи не цілу ніч (Н.-Лев.)]; і ~хи не схожий um. n. разг. ничуть (нисколько, совсем, совершенно, разг. вовсе) не похожий и т. п. [I трохи Галя не схожа на давню Галю: свіжа, як різочка на ранній зорі (Мирн.)]; н е ~хи разг. не мало [А й не трохи ж то треба, щоб її [кишеню] наповнити. Сімейка в генеральші, — аби господи! (Мирн.)]; хоч ^хи хоть немного, хоть сколько- нибудь; (в сочетании с прил. и нар. разг.— ещё) мало-мальски [Р у ф і н: Переждіть хоч трохи... (Л. Укр.); Додумався Осел, що він якаясь мина, Зневагу від усіх доводиться терпіть, Що надокучила така лиха година, Що треба і йому хоч трохи краще жить (Гл.)]. Трохим Трофйм. трбхп-потрбху нар. мало-помалу [Трохи-потроху піщани закричали, заґвалтували, що вони ляшкові довіку не покоряться (Мирн.)]. трбхи-трбхи (еле-еле t едва) нар. разг. чуть; обл. мало-мало; *^хи н е... разг. чуть не...; (при глаголах соверш. в. — ещё) чуть било не... [Я, бачся, каганець усе ховав під свитку, Та якось теє... Зирк — горить! І, батечку! Як обхопило — Усе до цурочки згоріло: Сам трохи-трохи не пропав... (Гл.)]. троцькізм, -му полит, троцкизм [В боротьбі проти троцькізму і правого опортунізму всередині комуністичних партій викувалось стійке марксистсько-ленінське ядро (Іст% КПРС)]. троцькїст полит, троцкист [У нещадній боротьбі 8 ворогами колгоспного ладу — троцькістами і бухарінцями партія послідовно і твердо втілювала в життя ленінські заповіти (Наука і життя, 1957, 9)]. троцькістський полит, троцкистский. трошечки, редк. трішечки нар. умеиьш., ласк. разг. немножечко, чуть-чуть; разг. чуточку, капельку, маленечко [Чи не продали б ви мені розсади трошечки? (Вовч.); —Добрий вечір вам! З понеділком будьте здорові! — сказали бурлаки до хазяїна, піднявши трошечки шапки (Н.-Лев.); Раз жаба вилізла на берег подивиться Та й трошечки на сонечку погріться (Гл.); А він уже просить та руки цілує, та молить, щоб сказала, чи любить його хоч трішечки (Квітка)]. трошки, редк. трішки нар. немножко, чуть, чугь-ч^ть; разг. малость, капельку, маленько, трошки (обл.); (в некоторой степени — еще) несколько, слегка; (только в количественном отношении разг. уст. — f)eMe) малая толика, некоторая толика Пані, любочко, мати моя рідна... Дайте мені, голубко, борщику трошки (Коцюб.); Добре, доню! Спочинь трошки... (Шевч.); Погомонівши ще трішки і викуривши люльки, козаки порозходилися (Тулуб); Одхи- ливши трошки губки і качаючи в полоска- тельниці стакан, тихим тоненьким голоском затягла [Наташа] веселеньку пісеньку (Мирн.)]; ~ки згодом (погод я) немножко спусти (погодя), через некоторое время, через несколько времени [Трошки погодя, чують, що ка/пель в Марусі ніби перестав (Квітка)]; ом. ещё трохи. трбща обл. тростник [Десь обік в трощах деркає деркач (Фр.)]. трощити, -щу, -щиш 1) (уничтожать) крушить, сокрушать, книжн. разить; (разрушать; превращать в щепки и т. п.) ломать, разг. ломить; (дробить — ещё) разламывать; (бить — о стеклянных и вообще хрупких предметах разг. — ещё) колотить [Чути було скрегіт і брязкіт: сотні людей на ріці металом трощили крижані брили (перекл. в Ажаева); Як вихор, як буря страшенна мчиться, трощить і ломить усе по своєму сліду» так те весілля промчалося над Чіпчиним двором (Мирн.); Червона Армія трощила оточені ворожі дивізії (Ґонч.); Як увяв той ведмідь дуб'я трощити; такі дуби вергав, що по півтора обіймища (народна кавка); А ти пляшки, Грицьку, й чарки Трощи, що маєш духу! (Г.-Арт.)]; |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)