Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тро 109 тру 2) (перен.: жадно есть) фам. трескать, уплетать, уписывать; еулъг. лопать [Він трощить гуску, як голодний вовк, аж кістки тріщать в зубах (Н.-Лев.); Молодиця поставила печеню. Частують мене. Карно трощить, аж сопе (Коцюб.)]. трощитися, -шиться 1) ломаться, ломиться; разламываться [На очах гинув міст. Бронников дивився, як трощиться, розвалюється на шматки остання дорога його бійців на той бік (Гонч.); Крига трощилася одна об одну, туман сунув до берега (Янов.)]; 2) страд. 8. крушиться, сокрушаться; разиться; ломаться; разламываться; колотиться; уплетаться, уписываться; ср. Тро- ЩЙТИ 1—2. ff; трощіння сокрушение; разламывание. Ср. трощити 1. троюдити, -джу, -диш разг. растравлять [Він [Чіпка] слухає... До свого горя приливає ще людське; троюдить своє гаряче серце; розбуркує старі думки... (Мирн.)]. троюдитися, -литься разг. растравляться [Може б, я якось заспокоїлася з часом, може б, навіть і забула, ..якби не тії ролі з їх брехнею і правдою, а так рана раз у раз троюдилась (Л. Укр.)]. троюрідний троюродный; (реже) внучатный, внучатый [Він посилав нижайший поклін і Грицькові Микитовичу, і тітці троюрідній Прісьці Панасівні, і Каленикові Кіндратовичу (Н.-Лев.)]. Троя ист. Трбя. трояк, -ка разг. 1) трёхрублёвка; фам. трёшница, трёшка; редк. трояк [Мама дістала з кишені новенький, лискучий трояк і, привітно посміхаючись, вручила йому (Ряб.)]; 2) (о животном) трёхлеток (м. р.), трёхлетка (ж. р.); обл. третьяк [Місяць марець з трояка бика ріг збиває (Ном.)]; 3) (редк. — о лошадях) тройка [Програвши в карти далеко за північ, чиновник став прощатись. Перед рундуком стояв уже трояк самих кращих поштових коней (Мирн.)]. троякий троякий [Мефістофель: ..У мореплавстві я мастак: Війна, торгівля і розбій — Одно сукно, троякий крій (пе- рекл. Лукаша)]; О ^ке зілля фольк. приворотное зелье, приворот [Ой пішлю я вдовоньку по крутій горі, Щоб збирала трояке зілля на чари мені (Чуб.)]; см. ещё тройзілля, трояко нар. трояко. троян, -на уст. 1) (о лошадях) тройка; 2) род танца [Пустилась трояна, приспівуючи (Барв.)]. троянда бот. (Rosa L.) роза; (цветок розы прям., перен. разг. — ещё) розан [Перед вікнами у грядках розпустилися троянди, півонії (Шиян); Парася по садку гуляла, 3 Троянди квіточку зірвала — Та шпильку в рученьку загнала! (Боров.); Нимидора розцвіла, як повна троянда (Н.-Лев.)]. трояндовий, (реже) трояндний розовый; (о запахе и т. п. —обычно) розы (род. п. от роза) [Пахло мускусом і трояндовою олією (Тулуб); Від воріт до самого ґанку веде трояндова алея (Рад. Укр., 1958, VII); І вся краса її трояндна Враз спалахнула, розцвіла (Ус)]. трояндочка уменьш., ласк, розочка; розанчик. Ср. троянда. троянець, -нця, троянин ист. троянец [Кассандра: ..Я бачила: Паріс на нас не глянув, устами тільки привітав троянців (Л. Укр.)^-Сей галас і репетування Троян всіх в смуток привело (Котл.)]. троянка ист. троянка [Серед троянок рух, зітхання, декотрі втирають сльози (Л. Укр.)]. троянський ист. троянский [Троянське плем'я все засіло Коло книжок, що аж потіло, І по-латинському гуло (Котл.); Гойдалися троянські кораблі (Рил.)]; Троянська в і й- н а Троянская война. троячка разг. трёхрублёвка; фам. трёшница, трёшка [—Хоч би ще з троячку накинули,— відчиняючи двері, кидає фурман. — Май, Онуфрію, совість! — гримнула на нього Петрівна (Ст.)]. труба 1) труба [Трубами газопроводу йде за сотні кілометрів дешеве природне паливо (Рад. Укр., 1954, І); Здалеку вже видно було трубу цукрового заводу (Шиян); Поряд з етажеркою націлилась у стелю довжелезна підзорна труба на залізному триніжку (Донч.); Музиканти підняли догори труби, барабанщик вастиг з піднесеною балабайкою (Куч.); Іван эатягся димом, випустив його трубою і знов зібрався оповідати (Смол.)]; вилетіти в ^бу см. вилітати; грати в чию ^бу разг. редк. плясать под чью д^дку [Як будеш ДУРНИМ, ЯК будеш ЇМ усе ЛІ8ТИ ПІД НОГИ, будеш раз у раз хилитися перед ними, грати в їх трубу, то певно будуть тебе лякати й воробцем на плоті (Коб.)]; і є р и- х 6 н с ь к а ^ба см. іерихонський; хвіст ~бою разг. хвост трубой [Дивишся на тих коней і думаєш: от іще раз рвонеться, опиниться бідолаха силач під містком, а коник — хвоста трубою і — вздовж по Невському (Вишня)]; 2) (в значений безл. сказуемого) разг. труба; (о чём-либо безнадёжном) разг. гиблое дело, дело труба, дело табак [Так і треба, бо інакше ж — труба (Скляр.)]. трубадур,' -ра лит. ист., перен. прен. трубадур [Степи, шляхи, Мов сарана, вкрили Барони, герцоги і дюки, Псарі, герольди, шинкарі, І трубадури (кобзарі), І шляхом військо, мов гадюки (Шевч.); Борзописці буржуазної преси, трубадури капіталістичної ідеології на всі лади розхвалюють «демократичні» порядки свого світу (Літ. газ., 1957, IV)]. трубач, -ча трубач [Як поведуть тії трубачі, так аж шапки з голів підіймаються (Ном.); Трубачем був Мануйло в полку (Гонч.)]. трубити, -блю, -биш 1) трубить [Коли сонце заходить, ватаг виносить з стаї трембіту і трубить побідно на всі пустинні гори (Коцюб.); Трубить ріг співучий в чистій далині (Рил.); — Ну, Григорію Григоровичу, — сказав дід,—труби похід, будь ласка (Янов.); — Гу-гу! — трубить над ним [будинком] вітер, бляхою гримить... (Вас.)]; |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)