Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тру ПО тру 2) (перен.: широко оповещать о чём-нибудь) разг. разглашать; (хвастливо или злорадно фам. — обычно) трубить; 3) (образно — долго заниматься чем-нибудь) фам. трубить [Ліквідували його установу, як непотрібну, де він трубив по-пустому двадцять років (Довж.)]; 4) (о грызунах— повреждать, грызя у проедая) редк. точить, истачивать [Миші зерно трублять та шкоду роблять... (Стеф.); Скину кужіль на полицю, Сама піду на вулицю — Нехай миші кужіль трублять, Нехай мене хлопці люблять (народна пісня)]; 0 ~ти в кулак (нуждаться) разг. свистеть в кулак [Ой, правду дядина небога говорила, Що тільки на світі великим рибам жить! А нам, малим, в кулак трубить! (Г.-Арт.); Кожухи, свити погубили І з голоду в кулак трубили, — Така нам лучилась пеня (Котл.)\. трубка трубка [В руках Марини з'явилися гумові трубки. Вона спеціальними апаратами приладжувала їх коровам до дійок (Чорн.); Лункий грім далекого вибуху струснув шибки. Сафаров цієї ж миті взяв телефонну трубку (Донч.); Ясь слухняно зняв сорочку, а лікар взяв трубку, звичайну лікарську трубку, і почав вистукувати його (Іван.)]; іти, піти в ~ку с.-х. выходить, выйти в трубку [Обігріта теплом, вона [пшениця] потягнеться в ріст. Стебло піде в трубку; сформується колос (Волош.)]. трубковий трубочный. трубкозуб зоол. трубкозуб. трубконосі, -сих сущ. орн. трубконосые. трубкоцвітник бот. (Solenanthus L e d.) труб- коцвётник. трубний трубный [Далі буде удосконалюватися прокатне і трубне виробництво (Наука і життя, 1956, 5); Боженко почав свою промову дуже голосно. Але навіть у цьому трубному голосі звучали нотки ніжності, жалю і тепла (Довж.)]. трубник трубник [Продукція нікопольських трубників широко відома в найрізноманітніших галузях народного господарства (Рад. Укр., 1946, VIII)]. трубоволочильний спец. трубоволочильный. трубозварювальний спец. трубосварочный. трубозгинальний техн. трубосгибающий. трубоклад трубоклад, укладчик труб [Професія трубокладів — складна й небезпечна (Ткач)].^ труболиварний мет. труболитейный [Цікаву модель відцентрової машини для виливання чавунних труб виготовив Макіївський труболиварний завод (Наука і життя, 1956, 8)]. трубонарізний техн. трубонарезной; ~ішй станок трубонарезной станок. трубопровід, -воду техн. трубопровод [Від рефулера в море важко простягся понтонний трубопровід (Донч.)]. трубопровідний техн. трубопроводный [Більш швидкими темпами треба розвивати повітряний і трубопровідний транспорт (Матер. XX з. КПРС)]. трубопровідник трубопроводчик. трубопрокатний мет. трубопрокатный [Підприємства Донбасу і Придніпров'я представили матеріали та експонати, що розкривають нове в доменному, мартенівському і трубопрокатному виробництві (Наука і життя, 1958, 7)]. трубопрокатник трубопрокатчик. труборіз техн. труборез. труборізальний техн. труборёзочный. трубостав, трубоставник трубостав. труботримач, -ча техн. трубодержатель. трубоукладач, -ча трубоукладчик. трубочка уменьш. трубочка [Десять саперів, упавши на коліна, припали губами до трубочок, вдуваючи через них повітря до поплавців (Донч.)]. трубочний трубочный. трубчастий трубчатый [Він піднявся на другий поверх, зайшов до номера й ліг у широке ліжко з трубчастими мідними дугами (Руденко)]. трувер, -ра лит. ист. трувер. труд, -да труд; (как занятие и продукт — изредка) работа [Не від бога те царство нам спаде, Не святі його з неба знесуть, Але власний наш розум посяде, Спільна воля і спільний наш труд! (Фр.); Труд чоловіка кормить (прислів'я); Виходять разом на лани Селяни там і тут, І лютим паліям війни Не знищити їх труд! (Дмитр.); На чужий труд ласий не будь (Ном.); Уже вбогі ворушились, На труд поспішали (Шевч.); А за труди, що Йван корову облупив, Петро щоб гроші заплатив (Боров.); —Я не забув і про ваш науковий труд, — закінчив Ананій Горб (Янов.)]; з [вел й- к и м] <^дом (в значении нар.) с [большим] трудом, едва, насилу [Вона йшла з трудом, ледве пересувала ноги (Коп.)]; [н є] давати собі ^д[а] (счесть или не счесть нужным сделать что) книжн. [не] давать себе труд[а] [Борисюк не давав собі труда вдумуватися у її [розмови] зміст (Ле)]; п о ^дах разг. после трудов, после работы [Серед любої родини По трудах він спочиває (Л. Укр.); По усіх своїх трудах та по усіх пригодах Остап повертавсь додому... (Вовч.)]; узяти (взяти) на себе <^>д зробити и т. п. що разг. взять на себя труд сделать um. п. что. трудар, -ря редк. труженик; разг. уст. трудящийся [Ми в комсомольській бригаді Вийшли в степ на зорі — Юні, веселі і раді Вільних полів трударі (Воронько)}. трударка редк. труженица; (реже) трудящаяся [Зігнута горем, в горі посивіла, трударка бідна ти, трьох діток народила (Шер.)]. трудартіль, -лі (трудова арті л ь) разг. трудартёль (трудовая артель). труддисципліна (трудова дисципліна) разг. труддисциплина (трудовая дисциплина) [Будемо оголошувати збори комсомольського батальйону відкритими. Перше питання — про труддисципліну (Коп.)\. труджений трудовой (приобретённый, наполненный трудом); (утомлённый) натруженный; натружённый [— Моя земелька труд- жена, — бурмотить сусіда (Янов.); Я її [любов] прошу: — Гори, не гасни, Цвітом цвіти |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)