Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тру 111 тру і грозою шуми, Так, щоб життя своє тру- джене, щасне, Наче буквар, прочитали ми (Шп.); Щастя тепер на нашу долю випало, полегкість труджеиим рукам (Горд,)]. трудити, -джу, -диш уст. 1) трудить; (хлопотами, просьбой и т. п. — изредка) утруждать [Дні і ночі сива ненька Руки струджені трудила — Не пила вона, не їла, Сну і спокою не знала, Доки викуп назбирала (Нагн.); Хаджі Абдула з тим і пішов. Даремне тільки трудив старі кості (Коцюб.)] Рябина: Не хочу вас довго трудити, не буду розповідати того, що всі знаєте, а скажу коротко (Фр.)]; 2) (стискивать, сжимать) обл. давить, жать [Старий дедалі все старів, горбатів; частіше жалівся: то те болить, то те трудить (Мирн.)]. трудитися, -джуся, -дишся трудиться; (реже) работать; (об усилиях, направленных на выполнение чего-нибудь — изредка) усердствовать [І не доїм, і не досплю; Усе було труджусь, роблю (Гл.); Тисячі молодих будівників трудяться тут дні і ночі (Довж.); Хто трудиться, той не журиться (прислів'я); Прийшов [Нестор] (знизився!) зарадитись в одній математичній задачі, котрої не міг розв'язати, хоч і як трудився над нею (Коб.); Евандр, по давньому звичаю, Тоді для празника курив, 3 Аркадянами веселився, Над варенухою трудився, І хміль в їх головах бродив (Котл.)]; [будь ласка] н є ^діться (при предупреждении излишней заботы) разг. [пожалуйста] не утруждайте себя (не беспокойтесь), трудівник, -ка труженик [Наша партія — це сонце, що засвітило для мільйонів трудівників незгасаючий день (Ряб.); Щось тихо застогнало поміж деревами.. Це, напевне, спросоння обізвався дятел, невтомний трудівник (Ст.)]; см. ещё роботяга, трудівництво труженичество, трудівниця труженица [Ще світанок пливе за Карпатами, та уже трудівниця не спатиме: кличе знов далина — молода і ясна забуяла артільна весна (Уп.)]. трудівничий, (реже) трудівницький труженический [Руки... Скільки вони попослужили йому за довгий трудівничий вік! (Гур.)]. трудкнижка (трудова книжка) трудкнижка (трудовая книжка), труднація разг. трудность; затруднение [3 великим запалом узявся він до праці; усі труднації, всі перешкоди тільки заохочували його (Коцюб.); Я не зазнала труднації науки, не зазнала лиха вдосвіта вставать та хапком бігти бігцем до школи (Н.-Лев.)]. Ср. трудний 1. трудненький трудноватый; разг. трудненький; (в значении сказуемого) трудненек [Невеличка витребенька, А на розвідки трудненька (Гл.); — То тільки біда, — каже*,— що діло-то ваше дуже трудненьке (Вовч.)]. трудненько нар. трудновато; разг. трудненько [Прокуратор: Нехай мовчать, поки як слід навчаться поправної латині! Меценат: Се трудненько! (Л. Упр.); Були у неї дві Челядки; Трудненько було жить (Гл.)]. трудний 1) трудный; (нелегкий для выполнения — ещё) тяжёлый; (содержащий затруднения — ещё) затруднительный; (замысловатый — изредка) сложный, разг. мудрёный [Може, годину йшло товариство тою трудною, нетоптаною дорогою (Фр.); X р а п к о: ..Це діло трудне, забарне, та йгрошей багато коштує (Мирн.); Жанр наукової фантастики — вельми складний і трудний літературний жанр (Смол.); Вона його пита: чи дуже втомивсь на роботі?— Ні, — одвістив. Пита: чи трудна в їх панщина? Каже: трудна (Вовч.); Яка це трудна для перекладу річ, дякуючи місцевому колоритові та гуцульській мові (Коцюб.); Що я маю тобі радити? Якби собі, то б я порадила, а з тобою трудна рада (Л. Укр.)]; ~ні гроші уст. трудовые деньги; <~на дитина разг. трудный ребёнок; r^ua справа трудное (затруднительное) дело; <^ний хворий (находящийся в опасном положении) разг. трудный (тяжёлый) больной; 2) (обл. редк.— измученный) усталый, утомлённый; (об угнетённом состоянии — ещё) удручённый [Ой коню мій, коню, що ти такий смутний? Що ти із дороги прийшов такий трудний? (Гол. — Сл. Гр.); Серце мре трудне, Чого ти бажаєш, що в тебе болить? (Шевч.)]. трудність, -ності трудность; затруднительность; сложность; мудрёность [..первісна людина була цілком пригнічена трудністю існування, трудністю боротьби з природою (Ленін); Першу часть свого плану він виконав без великої трудності (Фр.); Дехто з моїх товаришів, вивчившись по-французь- ки та по-німецьки, тепер береться до англійської та італьянської мови, хоч взагалі до англійської мови ще дуже мало хто приступається, бояться її трудності (Л. Укр.)\. Ср. трудний 1. трудно нар. трудно; тяжело; затруднительно; мудрено [В хаті було душно і трудно дихалось (Коцюб.); Самій не довго збитися з путі, Та трудно з неї збитись у гурті (Л. Укр.); Ой, чогось мені нудно Т на серденьку трудно (народна пісня)]; ^но всім догодити трудно (мудрено) всем угодить; мені ~но відповісти вам мне трудно ответить вам, я затрудняюсь ответить вам; н є ~ но (легко — в значений сказуемого) нетрудно, не тяжело; не мудрено. Ср. трудний 1. труднодоступпии, трудноприступнші труднодоступный [Данько., теж не забарився ув'язатися в загальну катавасію, доймаючи стражників зі своєї труднодоступно!' позиції (Гонч.)]. труднопрохїдний труднопроходимый. труднота редк. трудность; затруднительность; сложность; мудрёность [— Я вже давно живу в Одесі і вмію й по-вашому говорити,— обізвалась Гликерія, — трудно було навчитися, але я таки перемогла трудноту й навчилась (Н.-Лев.)]. Ср. трудний І. труднощі, -щів трудности; затруднения [Ми—комуністи, Ми ніколи не зупиняємось перед труднощами (Донч.)]; це не становитиме великих ^щів это не |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)