Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тру 112 тру представит большого труда, это не представит больших затруднений. Ср. трудний 1. труднуватий трудноватый. труднувато нар. трудновато. трудовий трудовой; книжн. труженический [Йде комунізм по світу, Зводить полки нові, Землю, боями зігріту, В руки бере трудові (Руденко); Трудова атмосфера мимоволі захоплювала й Олега (Донч.); Всі вони були в колгоспі: кожен має собі трудову книжку (Куч.); Трудова копійка годує довіку (прислів'я); Частіш та частіш почало западати йому на думку його трудове життя у своїй кривобокій хатині (Мирн.)]; г^ва дисципліна трудовая дисциплина; разг. труддисциплина; ~вйй список трудовой список. трудовик, -ка полит, ист. трудовик [Трудовики, це — партії і групи, які виражають інтереси і погляди дрібних хазяїв, переважно дрібних селян (Ленін)]. трудовитий трудолюбивый; разг. работящий [Еге, пустіть свою Настю до Гната, він чоловік тихий, трудовитий... (Коцюб.)]. трудовла вотування трудоустройство [Не можна трудовлаштуваїшя десятикласників лишати на самоплив (Рад. Укр., 1957, VII)]. трудбвник обл. редк. труженик; разг. работяга (м. р.) [Сильний зове тебе [ніч] сили впокоїти, Хворий — щоб врази забуть; Завжди гулящі і вічні трудовники, — Всі тільки ніченьку й ждуть (Щог.)]. трудовниця обл. редк. труженица; разг. работяга (ж. р.). трудодень, -дни трудодень [Затрати праці в колгоспах обчислюються в трудоднях (Колг. Укр., 1957, 4); Трудодень — одиниця, та за ним хліба копиця (приказка)]. трудоёмкий редк. трудоёмкий. трудовмкість, -кості редк. трудоёмкость. трудолюб, трудолюбець, -бця книжн. трудолюб, трудолюбец [Спостережливим оком Чепіга відразу помітив, що Вітряні Гори були вулицею відвертих, чесних трудо- любів (Жур.)]. трудолюбивий, трудолюбний трудолюбивый; разг. работящий [Лише бджолина упертість і наполегливість трудолюбивого китайського народу могли перетворити неозорі масиви суходолу в суцільні оранжереї (Гонч); Я додам ще пильність трудолюбну (Фр)]. трудолюбство трудолюбие і В се не міг тоді втямити Данило, коли спить цей повільний в рухах, сповнений невситимим трудо- люоством колгоспник (Коп.)]. трудомісткий трудоёмкий [В сільському господарстві нашої країни рік у рік розширюється механізація трудомістких процесів (ІГолг. Укр., 1956, 9)]. трудомісткість, -кості трудоёмкость [Треба збільшити пропускну спроможність вну- трішахтного транспорту, знизити трудомісткість робіт, поліпшити використання наявного парку (Наука і життя, 1956, 3)]. трудшкола (трудова школа) ист. трудшкола (трудовая школа). трудяга, (реже) трудяка разг. работяга [Як не кажи, а він — Антонович — теж чесно протопав свою тисячу кілометрів, щоб визволити оцю Грінаву... Трудяга, віл! (Гонч.); Аврум Марчик, тихий трудяка- кравець, що в його завжди бадьорий вираз на марному, кволому обличчі, тепер справді скидався на п'яного (Вас.)]. трудяща 1) прил. см. трудящий 1; 2) (род. трудящої) сущ. трудящаяся. трудящий 1) прил. трудящийся; (любящий трудиться — изредка) трудолюбивый [Таки ж у тім селі трудящий.. У наймах виріс сирота (Шевч.); Трудяща Ластівка край бе- Sera літала: Земельку мокрую збирала, Jo6 хатоньку собі зліпить (Гл.)]; 2) (род. трудящого) сущ. трудящийся* [Вся влада в СРСР належить трудящим міста й села в осо.бі Рад депутатів трудящих (Конст. СРСР)]. труєний редк. травленный, отравленный [Ось вона — весна остання, Мед гіркий зачарування, Труєне вино! (Рил.)]. трувння см. труїння. труждатися, -даюся, -даєшся уст. трудиться; (с усердием, с большим рвением и т. п. — обычно) стараться, усердствовать [Знать, ти добре там труждався (Котл.); На стонадцять чоловік Молотьби було б на рік, Ще й труждатись мали б дуже (Пере.)]. труждённий обл. 1) прич., прил. трудовой; (утомлённый) натруженный, натружённый [Годвінсон: ..Час мені шукать деінде місця, де б голову тружденну прихилити (Л. Укр.); Всі ці змарнілі тружденні добрі обличчя були йому зараз однаково рідними (Гонч.)]; 2) (род. труждённого) сущ. труженик [Місто спить: кам'яниці- озії Бовваніють у хмуристій млі; Вже й тружденні заплющили вії, Спочивають старі і малі (Стар.)]. труїння отравление, травление [Тихович мусив доглядати, як засипали землею пеньки та трамбували землю, прилагоджуючи її до труїння (Коцюб.)]. труїти (трую, труїш) травить, отравлять [Ну й тютюн у тебе, тільки гадюк труїти (Панч); Прохоре, ну годі сердитись... Доки ж можна отак душу мою труїти? (Шиян)]. труїтися (труюся, труїшся) травиться, отравляться [Був би хто-небудь отам в небесах, Чи ж він стерпів би, щоб в нього в очах.. Люди і звірі всі вкупі боролись, Гризлись зубами, труїлись, кололись..? (Л. Укр.)]. труйзілля 1) ядовитое растение; 2) миф. см. тройзілля 2. труна гроб [Везуть труну мальовану, Китайкою вкриту (Шевч.)]. трунар, -ря гробовщик [Його поміч уже не була потрібна. Тут треба було вже не лікаря, а трунаря (Смол.)]. трунок, -нку уст. [спиртной] напиток [Багатий на смачні страви, розкішний на дорогі трунки обід кінчався (Мирн.); А яка смачна була Василькові та вода! Ковтав її, ніби найсолодший трунок (Турч.); Я ще сам не знав любові трунку, Що в коханні є снаги напій, Знав лиш в материнському цілунку Я одне благословення в бій (Шп.)]. труночка, трунонька уменьш. гробик [А ми |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)