Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тру 113 тру тут розгорили труночку, прибрали, зіллячком уквітчали (Вовч.)]. труп труп [Треба було оглянути місце, оглянути трупа, переслухати свідків... (Фр.); Р і ч а р д: ..Ви кличете мене на корабель? Ні, друже, не беріть з собою трупа, се, кажуть мореходці, не годиться... (Л. Укр.)]; г^/пом укрити що усеять трупами что [Опинилися вони [козаки] тільки вдвох серед турків, а їх півста було, голомозих. Билися, билися, трупом галеру вкрили (Панч)]; лягти (поляг- т и) г^пом (пасть в бою) торж. лечь костьми [2-й запорожець: Веди нас, Тарасе, куди хочеш, ми трупом ляжем! (Тоб.)]. трупа труппа [Учора трупа Саксаганського покінчила грати у нас і поїхала в Харків (Мирн.); В Севастополі на пароплав сіла трупа музикантів, що потім ввесь час розважала подорожніх (Скляр,)]. трупарня разг. мертвецкая (сущ.), покойницкая (сущ.)у морг [Було тихо, мов у тру- парні (Козл.)]. трупик уменъш. разг. трупик [Потому дівка впала, прикривши тілом той крик, і за хвилину я вже побачив, як з лайкою несла до пекарні в одній руці скривавлений ніж, а в другій трупик [поросяти] за задні ніжки (Коцюб.)]. трупка уменъш. разг. труппка. трупний трупный [—А що ви знаєте? — Знаю, яким страховищем для вас був тоді медичний інструмент; як ви мертвяків тоді боялись, а від трупного духу — це ж ви самі говорили — вас навіть нудило (Головко)]. трупопокладення архл. трупоположёние [Поховання у середиьодніпровських племен провадили також під курганними насипами. Проте поряд з обрядом трупопокладення в скорченому положенні був також обряд спалення померлих (Нар. стар. іст. УРСР)]. трупоспалення трупосожжёние [Найбільш ранні пам'ятки роменської культури становлять, очевидно, відкриті поселення і без- курганні могильники з трупоспаленням (Вісник АН УРСР, 1957, 7)]. трус1, -су 1) (колебание) трясение; (о земной коре — обычно) землетрясение, уст. трус [А вниз, мов пурпуровий водопад, Спадав вечірній сутінок і звільна Тонув у темряві, що низ встеляла. І був сей вид для вандрів- ця німого Мов грім небесний і мов трус землі (Фр.)]\ 2) (перен. — о сутолоке, суете, переполохе и т. п.) сумятица, суматоха; книжн. смятение; (реже) тревога [Як ось — трус, галас, крик!., весь двір загомонів: —Цу-цу, Рябко!.. на-на!.. сюди Рябка кликніте!.. (Г.-Арт.); Братик Михайло коханий! Як тебе рятувати? ..і сльози палючі капали на його від жаху та від трусу (Вовч.)]; нагнати *^су разг. нагнать (навести) страх, нагнать страху. трус2, -су (осмотр для выяснения улик) обыск [Під час трусу в Віктора Ігнатовича був j знайдений цей склад [книжок] (Самійл.)]. трус3, -са (робкий человек) редк. трус [Мило й згинуть у борні. Спільній справі послужи- | ти Не хтять труси та дурні (Фр.)]; О ~->са празнувати разг. редк. труса праздновать [— Я ніколи не їздив по морю на вітрилах... Чи не заколихає часом?— А буває, що перекидаються?— Що, вже труса празнуєш? (Вишня)]; [не] підшитий «¦wCom разг. уст. [не] трусливый [Біжіть! Чень там стоїть хто розумніший, Що не підшитий трусом! (Фр.)]. трусанина, обл. труса суматоха, сумятица; книжн. смятение; (реже) тревога [Пісня затихла. Гомін — не гомін, а якась трусанина знялася (Мирн.); Тепер було навіть прикро й згадати про той переполох та трусанину, що зчинили були два дні тому (Головко); За тим натовпом, клопотом та тру сою, то я не урвала й годинки з людьми попрощатись (Вовч.)]. труси, -сів трусы [Піонери вже встигли роздягтися і сиділи в трусах, з лопуховим листям на голові від сонця (Донч.)]. трусик разг. кролик; обл. трусик, трус [І білі трусики з червоними очима Кумедно бігають між травами буйними... (перекл. Рильського)]. трусики, -ків трусики [Із кущів вишмигнув засмаглий Олег, одягнений у червоні трусики (Руденко)]. трусильник спец. трусильщик. трусильниця спец. трусйлыцица. трусити (трушу, трусиш) 1) трясти; (слегка, время от времени встряхивать разг. — ещё) потряхивать; (вытряхивать что из чего-нибудь — ещё) трусить [Хтось до саду забрався і трусить яблуню (Шиян); Драбинястий віз, запряжений одною конякою, раз у раз підскакував і немилосердно трусив (Коцюб.); Його часто трусила лихоманка, і він казав, що та хвороба має вийти з нього разом з потом (Донч.); Через двір проходять гуси, Злегка пір'ям білим трусять (Шпак); Кожен вечір на лимані ставив [дід] ятірці, ранком трусив рибу і тут же її продавав грабарям (Ле); Бала- буха став у ганку й почав трусити свою довгу шинелю (Н.-Лев.)]; ^сить (об ощущении озноба и т. п.) безл. трясёт, знобит; (сильнее) лихорадит; разг. колотит [Сама [Маруся], як вогонь, гаряча, а її трусить так, що й сказати не можна! (Квітка)]; г^ти сажу (к о м и н) и т. п. чистить тРУбу (дымоход) и т. п. [Очунялась [молодиця]... дивується, Що ось була біла, А тепер така хороша, Мов сажу трусила (Щог.)]; 2) (осматривать с целью выяснения улик) производить обыск, обыскивать [В село Тернівку прибуло військо. Зігнали людей, кого постріляли, інших забрали в город. Трусять, в'яжуть і б'ють (Коцюб.)]. труситися (трушуся, трусишся) трястись; (сильнее — ещё) сотрясаться; (испытывать дрожь — ещё) дрожать; (слегка, время от времени — ещё) подрагивать [Машини в заводах стукотіли та гуркотіли, аж стіни гули та трусились (Н.-Лев.); Соня: ..У мене все тіло труситься від жаху, що у нас таким хлібом годують людей (Тоб.); Хима трусилася над своїм скарбом (Ко~ 8-1402 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)