Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тру 1 14 тру цюб.); Один парубок: ..Ану, музики, коломийки! Та такої вріжте дрібної, аби аж жижки трусилися! (Фр.); — На те,—каже, — щука в морі, Щоб трусивсь карась (Гл.); Бере шага, аж труситься: Тяжко його брати!.. (Шевч.)]. трусіння тряска. трусливий редк. трусливый [Здоровий, як бугай, а трусливий, як заєць! (Мирн.); Івашко був не з трусливого десятка (Панч)]. труснути и усилит, трусонути, -ну, -нёш 1) тряхнуть, встряхнуть; (дерево, мешок и т.п. — ещё) потрясти [Марійка енергійно труснула головою (Донч.); Кармелюк трусонув Ханенка за плечі (Куч.); Намислив Іванко знову спробувати свою силу. Пішов та ще раз труспув ту грушу, і всі груші, що були на дереві, відразу попадали додолу (народна казка); Пізній грім труснув небом, і з нього посипався темний дощ (Ст.); 3-го липня міський пролетаріат, стихійно піднявшись на демонстрацію, труснув уряд угодовців (Ленін); Смикнуло вагон, — труснуло сонного Петра (Головко)]; е*->тп калиткою (капшу- к 6 м), г^ти калитку (капшук) разг. тряхнуть мошной [Гони, Левку, па всі клапани, хай старий Коваль з Ковалихою трусонуть калиткою, бо недаром їм такого гостя дорогого веземо (Куч.); Як розгадаєте ви казку, Свою калиточку трусніть І бубликів велику в'язку Веселій бабі перешліть (Гл.)]; 2) (посыпать чем) разе, потрусить [Ворог хай трусне соломки, — щоб як падать — м'якша смерть. Хоче лютий чи не хоче, — а від нас дістане смерть! (Тич.); Потому несподівано зразу труснуло сніжком, і земля здавалась аркушем паперу (Коцюб.)]. труснутися, -нуся, -нёшся тряхнуться. трусок, -ску валежник [В довгі зимові вечори та вдосвіта в Джериній хаті палали тріски та трусок на припічку в челюстях (Н.-Лев.)]. трусонути см. труснути. трусь, -ся обл. кролик; обл. трус, трусик. труський тряский [У земської вчительки Раїси Левицької, що їхала на возі, цочало від труської дороги боліти під грудьми (Коцюб.)]. труськість, -кості тряскость. трусько нар. тряско [Трусько їхати на возі (Сл. Гр.)]. труськом нар. трусцой; (о езде мелкой рысью — ещё) рысцой [Полковник глибше і глибше васмоктував вуса до рота. Білий кінь його йшов труськом (Смол.)]. трут1 (предмет) трут; (о фитиле из высушенного гриба — ещё) трутник [До половини підкопала стіну, Підклала кулю розривну під неї, А потім добула вогню і вапалила У кулі трут (Л. Укр.); Марцинюк довгенько бив кресалом об гострий кремінь, а коли задимився трут, неквапливо набив люльку тютюном (Збан.)]. трут2 (существо) обл. трутень [Цар і трут на дурняк живуть: інші працюють, а вони мед їдять (приказка); Мов нараз світ погас, зблід наш Мирко, як хустина; вже сварить його й дитина, що він трут і га- лапас (Мак.)]. трута фольк.у обл. отрава, яд [— Сниться, — каже він, — що у Києві.. Вина синього набирано, А синє вино 3 трутою було (Мирн.)]. трута-зілля (род. трути-зілля) фольк. ядовитое растение [Ой у полі могила; Там удова ходила, Там ходила-гуляла, Трути-зілля шукала (Шевч.)]. трутень, -тая 9нт.у перен. трутень [Бджоли трутнів б'ють споконвіків І не люблять трутнів-бджільпиків (Воронько)]. трутизна, (реже) трутина фольк. отрава, яд [Від рани Марія вмерла, Йован помер од трутизни (перекл. Первомайського); Війни заокеанські палії Несуть у світ оману, кров, трутизну (Рил.); Ой, хіба ж би я розуму не мала, А щоб я тобі трутини дала (Чуб.)]. трутити см. тручати. трутйти (тручу, трутиш) см. тручати. трутівка внт. трутовка. трутник трутник; (высушенный гриб, употребляемый в качестве фитиля — ещё) трут [Ранком він поскошував кущі, Вийняв рамки, вистругав дошки, Поміняв на вуликах дашки. Трутники розчистив, як зумів (Воронько); Кремінь давав дрібні іскри, і вогкий трутник довго не займався (ТулубЦ. трутнів, -нева, -неве трутня (род. п. от трутень); трутневбй; ~нева матка трутневая матка. трутнівка спец. трутовка [Мій дід всі вулики огляне, Трутнівку зріжу я ножем (Ст.)]. трутовик, -ка бот. трутовик, трутовйца [У садах обрізують засохлі та хворі гілки, а також вирізують паразитів — плодові тіла грибів-трутовиків (шкідн. і хвор. с.-г. рослин)]. трутовикові, -вих сущ. бот. трутовиковые. труха труха [Малась вона [хатина] будуватися на дві половини, та, видно, в господаря не стало достатку, і він ледве спромігся на одну, та й то ще не 8овсім. Про те говорила недокрита стеля, сяк-так прикидана бур'янами та трухою (Мирн.); По- гниле дерево скрипки розсипається трухою (Риб.)]. трухан, -на обл. индюк [Тітка Клавда розсміялась, аж шкіра на її шиї затряслась, як у старого трухана (Вільде)]. трухати, -хаю, -хавш и трухикати, »каю, -кавш обл. см. трюхати. трухи-трухи межд. трюх-трюх, трюхи-трюхи. трухлий см. трухлявий. трухліти см. трухнути. трухлявенький уменьш., ласк, от трухлявий [З сусідньої кімнати увіходить трухлявенький генеральчик (Голое.)]. трухлявий, трухлий трухлявый, трухлый (уст.); (неточно: прогнивший — о досках, дереве um. п. — ещё) гнилой; (образно: дряхлый, старый и т. п.) уст. утлый [Гу- менний присів на трухлявий вологий корч (Гонч.); З ясенів спадає сухий лист на трухлу солому (Вас); Тараня була дуже давня, лежана, трухла й гнилувата (Н.-Лев.); Старий, аж трухлявий корчмар.. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)