Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тру 115 тря палив Миколі півкварти горілки й трохи не долив (Н.-Лев.)]. трухлявина, трухлятина труха; (о чём-либо гнилом или разложившемся) гниль [Бач, тут цілий світ під корою... Акариди та грибки розкошують собі у цій трухлявині (Коцюб.); Покої були старі: в їх тхнуло трухлятиною (Н.-Лев.)]. трухлявіти, -вів становиться трухлявым, трухляветь, уст. становиться трухлым; (разлагаться, подвергаясь гниению — обычно) гнить. трухляк, -ка разг. гнилуха, гнилушка. трухлятина см. трухлявина. трухнути, -не и обл. трухнявіти, -віє и трухліти, -діє и обл. трухніти, -Hie трухляветь, уст. становиться трухлым, трухнуть; (разлагаться, подвергаясь гниению — обычно) гнить [Прілий дух гнилих пнів, запах кладовища лісного йшов на них з пущі, де трухліли мертві смереки (Коцюб.); Серце трухне, і пе знаю, для кого і для чого я живу (Барв.)]. трухнути, -ну, -непі тряхнуть [Командир з ремінцем через плече вийшов з-за столу, підняв нарівні з собою Василька й поцілував, потім поцілував Гриця, а Стародубові потис руку. — За сина дякую! — сказав і ще раз трухнув його руку (Панч); Як трухнуть, а гроші й посипались (Гр.)]. трухнявіти см. трухнути. трух-трух см. трюх-трюх. трухцём нар. обл. трусцой; см. ещё труськом. тручати, -чаю, -чаєш, трутити (тручу, тру- тиш) обл. толкать, толкнуть; разг. пихать, пихнуть [Буйна фантазія тручає бідного Макара Івановича по похилості в якусь чорну безодню (Коцюб.); Він заверещав із переляку і трутив її від себе (Коб.)]. тручатися, -чаюся, -чаєшся обл. толкаться; разг. пихаться [[Школярі] ходили по класу, билися, труча лися поміж лавками (Фр.)]. трущбба редк. трущоба [В CPGP назавжди зникли міські трущоби, глухі, занедбані робітничі околиці, брудні містечка — неодмінні супутники капіталістичного ладу (Рад. Укр., 1954, І)]. трущобний редк. трущобный. трюїзм, -му книжн. трюйзм [Проти такого трюїзму я не міг, звичайно, нічого., зауважити (Л. Янов.)]. трюк, -ку трюк [— Цікаво, який вони сьогодні трюк викинуть? — спитав солдат Одуд (Головко)]. трюкацтво разг. трюкачество [3 усією строгістю ми мусимо зробити застереження тим поетам, які замість того, щоб виносити нашу поезію на верхів'я, ще й досі займаються трюкацтвом, акробатикою, перекиданням через власну свою голову (Тич.)]. трюкацький разг. трюкаческий. трюкач, -ча разг. трюкач. трюковий спец. трюковый [На московському заводі «Кінап» виготовлено перші зразки кінознімального апарата «ТКС-3».. Особливо успішно його можна застосувати при j зйомці., фантастичних і трюкових кадрів (Вен. Київ, 1958, IV)]. трюм, -му мор., театр, трюм [Два теплоходи | від трюмів до верхньої палуби були переповнені (Куч.)]. трюмний мор. трюмный [За столом трюмної їдальні дві партії грали в доміно (Трубл.)]. трюмо нескл. сущ. ср. р. трюмо [Валентин Модестович спинився коло високого трюмо, посміхаючись із самого себе (Шовк.)]. трюмовий мор. редк. трюмный. трюфелевий см. трюфельний. трюфель, -ля 1) бот. трюфель [Гриби чорні трюфелі розмножуються в букових, каштанових і дубових лісах Південно-За- хідної Європи (Колг. Укр., 1958, 1)]; 2) (о шоколадных конфетах — обычно мн. ч.: ~лі, -лів) трюфели. трюфельний 1) трюфельный; 2) трюфельный. Ср. трюфель 1—2. трюхати, -хаю, -хаєш и трюхикати, -каю, -каеш разг. трусить; обл. трюхать [Біла коняка., трюхала сумпо на трьох ногах (Коцюб.); Христя, не примічаючи їх, налягає па ноги: не йде, а підтюпцем трюха... (Мирн.); Як побитий, трюхикав прикажчик у сідлі, озираючись довкола (Гонч.)]. трюх-трюх межд. трух-трух, трюх-трюх [От вовк мерщій до бога трюх-трюх, так біжить (Рудч.)]; см. ещё трухи-трухи. трям обл. балка; спец. матица, переводина. трямок, -мка уменьш. от трям [Дарина вхопила з трямка свою найдорожчу хустку й миттю запнула нею Ганну (Янов.); Онися дбайливо вичистила засік у коморі, змила підлогу, принесла з колгоспного саду кілька пучків червоної калини і розвішала під трямком (Десн.)]. тряпка редк. тряпка [На горищі валялися старі лампи, якісь залізні прути, поламані меблі; за тряпками розвішані були низки узвару (Вас.)]. тряпочка уменьш. редк. тряпочка [Галя: Краще зроблю ляльку з тих тряпочок, що мені баришня подарували (Кроп.)]. тряп'я собир. редк. тряпьё, лохмотья; (реже) рубище; разг. отрепье, отрёпки [Гроші зараз же пропивалися, проїдалися, а одежинка надягалася на старе рам*я й носилася без перемінки, поки сама не опадала тря- п'ям та гноттям (Мирн.); Все побили, погромили, Перевели в тряп'я Й поховали Базилевців Й містечку О етап'є (народна пісня)]. тряеавиця редк. см. трясовйця. трясилка текст, трясилка. трясихвістка, трясихвіст, -хвоста орн. обл. трясогузка [Всі птахи сплять. Трясихвістки, маленькі дятли одні ще сонливо посвистують (перекл. з Тургенева)]. трясіння тряска; трясение; встряхивание; сотрясение; потряхивание; ворошение [Будуть битви, мори і пожежі, Трясіння надр, шаленство вражих лав (Бажан)]. Ср. трясти, тряска тряска [Лозовий зиркнув на нього веселими, прищуленими очима. В них одразу ж зникла втома безсонних ночей і кількаденної, безперервної тряски по області (Руденко)]. тряскати и обл. траскати, -каю, -каєш, тряснути, -ну, -неш редк. щёлкать, щёлкнуть; |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)