тря 116 трьо (о коротких хлопающих звуках — ещё) хлопать, хлопнуть [Біг ласкав, а батіг тряскав (Ном.); П'ять літ — як з батога тряснув, пролетять, та чоловіка й не пізнаєш (Свидн.)]. тряскіт, обл. траскіт, -коту треск; (шум от повторяющихся ударов и т. п. — ещё) трескотня [Кроква з тряскотом рушиться, іскри стовпом прискають геть угору (Л. Укр.); В тій хвилі Іван почув справді в лісі страшенний стукіт та траскіт (Фр.)]. тряско нар. тряско [В халабуду світить місяць. Тихо там. Гурток пасажирів дрімає з заплющеними й видющими очима.. Тряско. Підкинуло так, що хтось охнув із- иросоння (Вас.)]. тряснути см. тряскати. трясовина трясина; (топкое место — ещё) топь [Болото це велике.. Треба йти по ньому вміючи, бо тільки потрапиш у багнюку — поминай як звали: поглине тебе ненажерна трясовина (Збан.); Середовище засмоктує його в себе, як трясовина (Віль- де)]. трясовинний трясинный [Тисячами капканів, безліччю трясовинних пасток чигає Сиваш на людину (Гонч.)]. тря сови ця обл. 1) трясйна; (топкое место — ещё) топь [Всі ті страшні трясовиці, що блистіли лісом і полями тут і там, треба було позасипувати, повичерпувати (Коб.); Хоч би навіть ненароком теє «ох!» промовив ти, ..Бо затягне з головою трясовиця мохова і з душею, ще живою, під землею похова (Л. Укр.)]; 2) (о болезненном ознобе) лихорадка; разг. трясучка; обл. трясавица [Розжени тих сім пропасниць-трясовиць (Чуб.)]. трясогузка орн., перен. трясогузка [3 китиці очерету пурхнула на траву трясогузка, підстрибом побігла бережком (Ст.); Іван уже сидів на мотоциклі і, коли підійшли, запросив матір: — Мамо, прошу.. Дід Остап: — Куди? На оцю трясогузку! .Л не думай, Килино (Головко)]. трясонути, -ну, -нёш разг. тряхануть; тряхнуть; (порывистым движением качнуть — обычно) встряхнуть. трясти, -су, -сёш трясти, встряхивать; (сильнее — ещё) сотрясать, потрясать; (слегка, время от времени разг. — обычно) потряхивать; (сено um.п. — ещё) ворошить [Ярина трясла Дарку за рукав (Л. Укр.); їх нещадно підкидало й трясло — трактори йшли на максимальній швидкості (Гонч.); Як не трясла Антоном доля, а не витрясла з грудей душі хлібороба (Чорн.); Онися почувала, що її вже з переляку трясця трясе (Н.-Лев.); Він часто скидав шапку і тряс чубом (перекл. з Вовчка); Хто землю так трясе сирую І сила там мутить чия? (Котл.); Трясе над берегами сніжне сито (Руденко); Вже смеркає. Над головою вже трясе Косою смерть (Шевч.); А той кишенею трясе, Виймає гроші і не лічить, Неначе старцеві дає (Шевч.); Вона взяла вила і пішла трясти сіно (Закарп. казки Калина)]; ~сё (об ощущении озноба um. п.) безл. трясёт,знобит; (сильнее) лихорадит; разг. колотит [Ламає його і трясе в лихоманці (Пере.)]. трястися, -суся, -сёшся трястись, (сильнее) сотрясаться; (быть охваченным дрожью — ещё) дрожать [Слуги пішки йшли з бичами, А купці тряслись на мулах (Фр.); По-вченому Юпітером він зветься, По- простому ж Нечипір Громовик: Як гримне — аж земля трясеться, Жахається і звір, і чоловік (Гл.); Трясучись, мов у пропасниці, вона підвелася з місця, ступила кілька кроків у бік дверей (Гал.)]; 0 ^тися над ким дрожать над кем, души не чаять в ком [Мати любила його без пам'яті, тряслась над ним і у всім волила його волю (Ф/>.)]. трясун1, -на мех. трясун. трясун2, -на рел. трясун [Ватажки аитира- дянської зграї [сектантів] трясунів особливо яскраво показали своє справжнє обличчя під час [Великої] Вітчизняної війни (Наука і життя у 1958, 8)]. трясучий разг. трясучий [Трясуча бричка, бризки з-під коліс, Дух поту кінського, бліде світання, І станція, і поїзд залізничний, Думки безладні, як в болючім сні (Рил.)]; <^чий озноб мед. трясучий озноб. трясучка 1) разг. редк. трясучка, лихорадка; обл. трясавица [То я почав був трохи нагріватись, а то відразу мене така трясучка вхопила, що склянка об блюдце тілько — цок-цок-цок! (Мирн.)]; 2) бот. (Briza L.) трясунка. трясця разг. трясучка, лихорадка; обл. трясавица [Цілісіньку ніч трясця його била (Квітка); — Щастя, — примовляв сам він, — як трясця: кого схоче, того трусить (Вовч.)\; «^>ця його (твоїй, ї х, вашій) матері (выражение эмоций) фам. чёрт возьми (побери, подери) [— Еге, дітки, — казав дід.., — тепер так довго не гуляють [на весіллі], як колись, тепер час подорожчав, трясця його матері! (Янов.)]; хай йому (тобі, вам, їм) ~ця (словосочетание для выражения недоброжелательства, досады и т. п.) фам. чтоб ему (тебе, вам, им) пусто было [— А хай вам трясця! — тріснув голос тітки Мар'ї (Баш)]. тряський тряский; (колеблющийся — о трясинной поверхности болот и т. п. — обычно) зыбкий. тряськість, -кості тряскость. трясько нар. тряско. тряхнути, -не (о мокрой земле, грязи и т. п.) сохнуть, подсыхать. тряхнути, -ну, -нёш редк. тряхнуть; (качнуть быстрым, порывистым движением — ещё) встряхнуть [Тряхни в лице із вишеньки Ранкової роси І квіту калинового У хату принеси (Заб.)]. тряхнутися, -нуся, -нёшся редк. тряхнуться; (о движении тела и перен. — ещё) встряхнуться. трьохактний театр, трёхактный. трьохаршинний трёхаршинный. трьохлінійка разг. трёхлинейка [Ще мовчать горністи на світанку, А бійцям не спить-
|