17 туг трьо 1 ся — швидше в путь! Чистять трьохлінійки та берданки, Коней по-похідному кують (Мур.)]. трьохмільйонний трёхмиллионный, трьохоска разг. трёхоска. трьохосьовий трёхосный. трьохсотий трёхсотый. трьохсотлітній трёхсотлетний [Усі зібралися під трьохсотлітнім дубом (Бурл.)]. трьохсотліття трёхсотлетие [І от в січневий день на трьохсотліття свято Ми їдемо в Москву крізь далі снігові, Нащадки тих, що в ту знаменну дату Присягу склали в вірності Москві (Заб.)]. трьохсотрічний трёхсотлетний. трьохсотріччя трёхсотлетие [Трьохсотріччя славного возз'єднання України з Росією український народ відзначає в повному розквіті своїх матеріальних і духовних сил (Рад. Укр., 1954, І)]. трьохсоттисячний трёхсоттысячный [А на Україну все сунула й сунула трьохсот- тисячна армія окупантів (Скляр.)]. трьохтисячний трёхтысячный, тс, тсс межд. тсс [— Тс... цитьте... — нетерпляче перебила вона розмову (Коцюб.); Хлопчик: Тсс... не лізь за мною, стій там (Л. Укр.)]. Тсоавіахім, -му (Товариство сприяння обороні та авіаційному і хімічному будівництву С Р С Р) ист. Осоавиахим (Общество содействия обороне, авиационному и химическому строительству СССР) [Двічі Кость їздив до міста в Тсоавіахім і діставав там інструкції по військовому голубоводству (Дот.)]. тсоавіахімівка осоавиахймовка [Разом з ними залишилась тсоавіахімівка — інструкторка хімоборони (Трубл.)]. Ср. Тсоавіахім. тсоавіахімівський осоавиахймовский [Комендантська відтепер іменується штабом.. Старшим тут Спартак Павлущенко, член факультетського комсомольського бюро [університету], відповідальний за тсоавіахімів- ську роботу (Гонч.)]. Ср. Тсоавіахім. тсоавіахімовець, -мівця осоавиахймовец [Пройдеш іноді по землянках, постах, заставах, здається, не партизанський загін у лісі стоїть, а тсоавіахімівці тут навчальним табором розташувалися (Ковпак)]. Ср. Тсоавіахім. ТСОЗ (Товариство спільного обробітку землі) ист. ТОЗ (Товарищество по совместной обработке земли), тсс см. тс. туалет, -ту, обл. туалета туалет [Закінчивши свій туалет, я вийшов з кімнати і попрямував до ресторану (Трубл.); Легка чадра на плечі і червоні капці доповняли її туалету (Коцюб.); Вузьке дівоче ліжко, стіл, шафа і маленький туалет складали все умеблювання (Собко)]; речі г^ту принадлежности туалета, туалетний туалетный [Дівчина метнулась до туалетного столика — там лежав футляр з окулярами (Шовк.)]; ^не приладдя см. приладдя, туба 1) туба, тюбик [Юрій побачив па поличці велику тубу зубної пасти і щітку (Собко)]; 2) муз. туба. тубазид, -ду мед. тубазид [В ризьких клініках всебічно вивчається новий протитуберкульозний засіб — тубазид (Наука і життя, 1956, 3)]. тубдиспансер, -ру (туберкульозний диспансер) тубдиспансер (туберкулёзный диспансер). туберкула мед. туберкула. туберкулін, -ну мед. туберкулин [Застосування фтивазиду, стрептоміцину, туберкуліну, а також хірургічне лікування збереже зір багатьом хворим (Наука і життя, 1959, 1)]. туберкульоз, -зу мед. туберкулёз [У виникненні плевриту значну роль відіграють інфекції. Часто причиною цього захворювання буває туберкульоз (Наука і життя, 1957, 1)]. туберкульозний мед. 1) прил. туберкулёзный [У туберкульозного хворого під впливом отрут (токсинів) туберкульозних бацил розладнується обмін речовин (Наука і життя, 1956, 9)]; 2) (род. туберкульозного) сущ. туберкулёзный. тубероза бот. (Polyanthes tuberosa) тубероза [Садівники., садили троянди, лілеї, гіацинти і туберози (Смол.)]. туберозовий бот. туберозовый. тубілець, -льця туземец [П'ятеро чорношкірих тубільців ретельно працювали (Донч.)]. тубілка туземка. тубільний туземный [В Канаді І. Кулик написав декілька творів — у віршах і прозі, в яких відобразив життя канадського народу, канадських українців і тубільного населення — індійців (Рад. літер., 1958, 5I тубінститут, -ту (туберкульозний інститут) тубинститут (туберкулёзный институт). тубо межд. охоти, тубо [— Тубо! — гаркнув Хрєнов, і собака потяг його з саду (Довж.)]. тубсанаторій, -рію (туберкульозний санаторій) тубсанаторий (туберкулёзный санаторий). Тува Тува; см. ещё Тувинська автономна область. тувинець, -нця тувйнец. тувинка тувинка. Тувинська автономна область Тувинская автономная область. тувинський тувинский. тувинці, -ців тувинцы. туга тоска; (о душевной горечи — ещё) печаль, книжн. скорбь; (о лёгком унынии — обычно) грусть, фольк. кручина [Ой піду я степом- лугом Та розважу свою тугу (Шевч.); Давня туга ворухнулась десь усередині, як камінь, що вріс у груди (Вас); Я сьогодні в тузі, в горі, Мов у тяжкім сні, — Отруїли ясні зорі Серденько мені (Л. Укр.); Він [чорт]., схопив у лапки свою дурну голову, наче вона йому розпадається з туги (Вовч.)]; вдаватися, вдати ся в ^ту тосковать, затосковать; унывать, уиыть (уст.), впадать, впасть в уиы-
|