Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
туг 118 туе ыие; сокрушаться (несоверш.), печалиться, опечалиться, запечалиться (разг.), предаваться, предаться печали; грустить, загрустить; фольк. кручиниться, закручиниться [Ой не плачте, не журітесь, В тугу не вдавайтесь: Заграв мій кінь вороненький, Назад сподівайтесь (народна пісня); Раз якось я вдалась у таку тугу, що вже хотіла заподіяти собі смерть (Н.-Лев.)]. тугенький туговатый; (в сказуемом разг. — ещё) тугонек [Овва! дурні! того не знають, що дають Таку принаду їй [Добрості] до стусанів частеньких, До штовхання під бік, до кулаків тугеньких (Г.-Арт.)]. тугенько нар. туговато; разг. тугонько [Давид заклопотано збирав борошно: покладе совик, наб'є тугенько мішок і знов за совик береться (Головко)]. тугий 1) тугой; (компактно набитий — изредка) плотный; (о пружине, мышцах и т. п. — ещё) упругий [Подай мені тугий лучок І стрілочок цілий пучок! (народна пісня); Денис зачиня, приклада замки, закручує; інший тугий, так аж крекче, притягаючи та крутячи (Квітка); А щедра осінь в кожний двір завозить Валки возів з тугими лантухами (Вирг.); Аж бринів тугий метал, Важко гриз породу скал (Шп.); В лісі вона сідала десь на галузку і гойдала ногами, тугими і молодими (Коцюб.); Ударили перші краплі, великі, круглі, тугі, схожі на град (Дмитр.); Ще весна не пролетіла, А капуста вже дозріла, І туга, і головата, Не капуста — зайцю щастя! (Ст.)\; 2) (перен. — о неподатливом человеке) разг. тугой; (своевольный — изредка) крутой [На що Скиба Іван — тугий до людей, а й його [Гармаш] прихилив до себе за один вечір (Головко); Покорись йому, серце!.. Він, правда, трохи якийсь цупкий, тугий! Але до всього можна звикнути (Н.-Лев.)]; 0 ~ra мова редк. тяжёлый язык [Задзвеніла цупка, туга, груба, але виразна й гучна мадьярська мова (Н.-Лев.)]; ~гиа на вухо, ^>ге вухо разг. тугой на ухо [У нього було дуже туге вухо, зате терпіння, хоч одсипай... tfpon.)]. тугість, -гості тугость; плотность; упругость. Ср. тугий 1. туго нар. туго; плотно; упруго [Перед самим перелазом Дитина сповита — Та й не туго, й новенькою Свитиною вкрита (Шевч.); Арсен ще раз оглянув на собі одяг, тугіше підтяг ремінь (Ткач); По цілим тижням жив Йосипенко у місті і не раз його туго набиті грошима кишені пустіли (Мирн.); Туго росла дитина, а все ж підростала (Коцюб.); Вітер туго напинає білі вітрила (Тулуб)]; прийшлося (стало) ~го безл. пришлось (стало) туго [Став і думає Невмій: «Це аби була Оляна, Вона б борщику налляла, Забілила б молоком — Сів і їв би за столом Та питався: — Що на друге?— А тепер пришилося туго...» (Ст.)]. Ср. тугий 1. тугодум разг. тугодум, тяжелодум; (реже) разг. тяжкодум [На душі стало легше. Просто не зрозумів товариша, видно, такий уже я тугодум (Збан.)]. тугонька фольк. кручинушка [Зірко-дівчино! Треба нам розстатись... Серденьку скучно, душно дома жити, Іду по степу тугоньку розбити (Боров.)]. тугоплавкий спец. тугоплавкий [Знадвору дивилася ніч, порожня й темна. Як тугоплавкий метал, вона облягла собою скільки життів (Лє)]. тугоплавкість, -кості спец. тугоплавкость [З вольфраму, завдяки його тугоплавкості, виготовляють нитки розжарювання (Веч. Київ, 1957, VII)]. тугорослий тугорослый [Поряд з такими важливими рибами, як короп, осетер, севрюга, стерлядь, .тут [у басейні Дніпра] водяться тугорослі хижі та смітні: верховодка, щипавка, бобир тощо (Наука і життя, 1960, 10)]. тугуватий туговатый; О ^тий па вухо разг. туговат на ухо [І Крук упевнився — не слід йому співати. Не мав-бо він ні голосу, ні слуху, Та ще до того і на праве вухо Був тугуватий (Дор.)]. тугувато нар. туговато [А я, по правді сказати, за декого боявся. Признайтесь, нелегко вам напочатку було та, мабуть, і зараз тугувато! (Цюпа)]. туди нар. туда [Був на горі гайок маленький; туди частенько я ходив (Гл.); Люди метушаться, — ті сюди, ті туди, аж в очах миготить (Л. Укр.); Куди голка, туди й нитка; куди чоловік, туди й жінка (Ном.)]; ^->ди ж! (восклицание для выражения удивления) разг. туда жеі [Любов., читає, раптом сміється пол у істерично: І сей туди ж, докоряє! Зрадили, бачте, його надії! (Л. Укр.)]; <~дй й (і) дорога разг. туда и дорога [Коли, було, побачить, що чоловік без посудини йде у шинок.., то Тихон і скаже: — Туди ледачому і дорога! (Квітка)]; ^ди й (і) сюди туда и сюда; (с глаголами движения — ещё) взад и вперёд; (на равные манеры, всеми способами) разг. [и] так и сяк, [и] так и так, [и] так и этак; [мені, йому и т. д.] й не *^ди (не приходить в голову) разг. [мне, ему и т. д.] и невдомёк [X и м- к а.., кинувшись: Що ж се я? Забалакалася із вами, та й не туди, що самовар зовсім погас (Мирн.)]; ні ^ди ні сюди разг. ни туда ни сюда. тудй-сюдй нар. разг. туда-сюда; (в значении сказуемого — ещё) так-сяк [Вэувши, нарешті, свої нові жовті чоботи, Антонович пройшовся в них туди-сюди (Гонч.); Коли б же то поговорив, так би ще туди-сюди; а то тільки зобачив, ..вжей каже, і полюбив, і вбивається за нею (Квітка)]. тудою нар. той стороной; (при глаголах движения — ещё) той дорогой, тем путём [Під горою крем*яною зелен гай; В'ється^ стежечка тудою — не питай (Ус.);-'Військо вже й посувало тудою просто, у Туреччину (Вовч.)]. туєвий туевый. туер, -ра мор. т^ер. туєрний мор. туерный. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)