Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тун 122 туп тунг бот. (Aleurites Forst.) тунг. тунговий бот. тунговый [Олія болотяного молочаю певисихаюча і наближається за своєю якістю до льонової і тунгової олії (Олійні культ.)]. тунгус тунгус. тунгуси, -сів тунгусы [Словаки везуть туристів на човнах.. Ці човни допотопної конструкції тут звуть мадьярськими, але достоту такими човнами і теперечки плавають тунгуси коло Іркутська на Ангарі (Н.-Лев)]. тунгуска тунгуска. тунгуський тунгусский. тундра тундра [Хто переможе бездоріжжя, тисячі кілометрів тундри або непрохідної тайги? Літак, піонери! (Донч.)]. тундровий тупдровый [Тисячі гусей прилітають з теплих країв і виводять гусенят у долині Воркути та по берегах тундрових озер і струмків (Багм.)]. тунелебудівник, -ка туннелестройтель, тон- нелестройтель [Коли перед тунелебудівниками країни було поставлено завдання перейти від чавунних тюбінгів на збірний залізобетон, кияни першими почали цю справу (Веч. Київ, 1958, V)]. тунель, -лю туннель, тоннель [Пролітає поїзд під мостом. Пролетіли тунель (Довж.); Доріжка ніби пірнала в густий старий садок, як у тунель, пробитий в густому гіллі (Н.-Лев.)]. тунельний туннельный, тоннельный [3 верхнього пруга тунельної труби щось зіскочило й 8 плескотом шубовснуло в воду (Смол.)]. тунёльник спец. туннельщик, тоннельщик. тунець, -нцй ихт. тунец, тумак. туніка ист. и пр. туника [У мене був костюм Діани-мисливиці: золотий лук, сагайдак і туніка по коліна (Тулуб)]. Туніс (род. Туніса — о городе, Тунісу — о стране) Тунис. туніський тунисский. туп межд. топ [Туп, туп ніженьками! Цок, цок підківками! (Барв.)]. тупа см. ступа. тупак, -ка 1) разг. тупица [Нечулі, обмежені тупаки. Сліпі кроти. Не вміють вони підійти до дитини! (Тулуб)]; 2) спец. тупец. тупання, тупанина топанье, топот; разг. топотня [Зрештою парубок почув тупання сивка і вибіг відкрити ворота (Гал.); Через якийсь час до Василя виразно донісся крик паничів, тупанина ногами (Мирн.)]. тупати, -паю, -паєш, тупнути, -ну, -неш и усилит, разг. тупонути, -ну, -нёш 1) топать, топнуть [Максим з Явдохою в парі пішли викрутасом та вихилясом, а за ними й Мотря тупала своїми старими ногами... (Мирн.); Орлик сердито заржав ще й тупнув копитом у землю (Тич.)]; 2) (только несоверш. *—идти) шагать; разг. шутл. топать [Батько бадьоро тупав по сходах, постукуючи по каменю ковінькою (Сміл.); Я хоч вже і притомилася, та не признаюся, — тупаю (Вовч.)]; О ~пати коло (біля) кого (опекать, иметь попечение о ком-либо, ухаживать за кем-либо) разг. проявлять заботу о ком, заботиться о ком; (ухаживать, преследуя корыстные цели) разг. увиваться за кем [Думаю: — Він старий, дітей не буде, і я коло нього буду тупати — проживемо (Барв.)]; «-^пати к о- ло (біля) чбго (образно — о заботах, хлопотах) разг. суетиться, хлопотать [Як є коло чого тупать, то є й що хрупать (Чуб.)]. тупенький туповатый; разг. тупенек. тупёць, -пцй спец. тупец. тупий тупой; (перен.: малоспособный — еще) тупоумный; (о выражении лица, взгляде и т. п. — изредка) бессмысленный [Карпо.. морщив лоба, неначе сердився на свого важкого й тупого заступа (Н.-Лев.); Танк голосно заскреготав, підкинув догори тупе рило і, ніби принюхуючись, поповз уперед (Панч); Прокинувся Арсен Черкашин з тупим болем у голові (Дмитр.); Качан дотягував свою скрипучу розмову, як тупий учень старанно визубрену лекцію (Вас); На співи, па приговори, на танці здатна. А в роботі тупа (Горд.); Жінка тупим, застиглим поглядом розглядає візерунок на занавісках (Вільде)]; ^пий з і р тупбе зрение; ~пий кут мат. тупой угол; «~тшй слух тупой слух. тупик, -ка тупик [Поїзд зупинився в тупику (Ткач); Л і д а: Ти анархіст, Лесю. A хіба ваш анархізм, ваша містика не загнали вас в тупик? (Коч.)]. тупиковий тупиковый [Ешелон з дівчатами.. спинився в Луцьку. Його поставили на далеку тупикову колію (Ле)]. тупити, -плю, -пиш тупить [А поки що шаблюку свою Козак Мамай гострив щодня. Гострив щодня, бо й тупив щодня, від каїнів усяких одбиваючись (Ільч.)]. тупитися, -питься тупиться. тупиця разг. тупица; (только прям. — еще) тупой топор [Скільки лиха прийняла дитина в тій бурсі.. Забили до того, що з моторненького, опецькуватого хлопчика зробилася якась тупиця, убоїще (Мирн.)\ Як добре плече, так і тупиця січе (Ном.)]. тупість, -пості тупость; бессмысленность [Одноманітний, ніби капання каплі з стріхи, текст молитов ввів Нелю у такий стан душевної тупості, де завмирає всяка воля до опору (Вільде)]. Ср. тупий. тупіт, -поту топот [Пригнувшись, припавши до грив, І верхівці] з тупотом перелітали через вузький перешийок на косу (Гонч.); Оркестр грає марш, я чую потужні звуки труб і дружний тупіт ніг (Кол.)]. тупіти, -шю, -піеш тупеть [А поза цією пи- "ховитою думкою роїлася друга, що червоточина душу тривогою, від неї холонув мозок, тупіла голева (Ле)]. тупішати, -шаю, -шавш тупеть, становиться тупым, делаться тупым. тупкати, -каю, -каєш разг. топотать, тбпать; (переступать с ноги на ногу — обычно) топта ться [на одном месте] [Біля церкви зупинили всіх. Старшини зайшли всередину, а вояки тупкали ногами, інші товпилися біля кухонь, грілися (Ірч.)]. тупнути см. тупати. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)