Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тур 125 тур «Ленінський комсомол» (Рад. Укр., 1961, турбування беспокойство; книжн. треволнение [Я спинився, зробив у темряві знак, немов прохав вибачити за турбування (Вас); Годі ж, годі, не плач вже. Спочинь після такого турбування (Квітка)]. турбувати, -бую, -буєш 1) беспокоить; (сильнее — нарушать покой — ещё) тревожить, растревоживать; (реже) будоражить, взбудораживать; (причинять заботы um. п.) заботить, озабочивать; (вызывать смятение — изредка) смущать [Невеселі думки турбували Прісьчину голову (Мирн.); Широкий шлях замовк: ні пішки, ні на возі Ніхто його не турбував (Гл.); Нещедра зима турбувала людей (Коп.); Найбільш турбувала мене одежа... Вона мала цілком порядний вигляд, але на ліктях трохи протерлась (Коцюб.)]; одна тільки річ ^був мене одно только и беспокоит (тревожит, смущает) меня; 2) (доставлять затруднение) затруднять, утруждать, причинять беспокойство, беспокоить; (мешать — изредка) причинять стеснение, стеснять [Сідайте, люди добрі! До чого ще дійдеться, а ви своїх ніг не турбуйте, може, й так здалека йшли (Квітка); Не хочу вас турбувати жодними справами, бо, певно, спокій найпо- трібніший Вам (Коцюб.)]. турбуватися, -буюся, -буєшся 1) (испытывать чувство волнения) беспокоиться; тревожиться, растревоживаться; разг. будоражиться; (сильнее—находиться в смятении) книжн. уст. мястись [Вона неначе сподівалась когось з-за моря, когось виглядала, чогось турбувалась... (Н.-Лев.); — Ні-ні, я не турбуюсь, — відмагалась вона, — я хочу вам сказать, що я зовсім почуваюся з вами вільно (Л. Укр.)]; н є ^буйтеся не беспокойтесь; разг. будьте покойны; 2) (про кого, про що, за кого, за що, коло кого, коло чого, ким, чим, за ким, за чим) заботиться, хлопотать, беспокоиться (о ком, о чём); уст. радеть (кому, чему, о чём); (принимать меры) озабочиваться (чем), быть озабоченным (чем); (затруднять себя чем-либо) разг. трудиться [Тася відповіла, що не засне й турбуватись про неї не треба (Дмитр.); А за дорогу не турбуйся, До пекла навпростець прямуйся Пинком, — не треба і коня (Котл.); Господарка, досить принадна молода якутка, турбувалась коло самовара (Граб.); Хівря турбувалася їжею: пекла хліб, варила страву (Мирн.); Прошу Вас, вельмишановний Панасе Яковичу, пришліть нам що-небудь з своєї теки; не турбуйтесь переписуванням, я все це беру на себе (Коцюб.)]. турбулентний научн. турбулентный [Досліджувались [в Інституті радіофізики і електроніки АН УРСР] питання наддаль- иього поширення радіохвиль, обумовленого розсіянням на неоднорідностях, викликаних турбулентними пульсаціями діелектричної сталої в тропосфері та^іоносфері (Розв. науки в УРСР)]. . турбулентність, -ності научн. турбулентность. тургор, -ру физл. тургор [Хвороба [помідорів} починається з'явленням на листках жовтувато-оливкових розпливчастих великих плям. Вдень, особливо коли жарко, листя втрачає тургор, який вночі відновлюється (Колг. Укр.у 1958, 2)]. турготіти, -гочу, -готиш стучать; (прям., перен. — ещё) тарахтеть [Раз уночі чує він — хтось турготить у віконце (Стор.)]. тургун, -на бот. обл. эстрагон [В хату шугнув густий дух матіоли і тургуна (Донч.)]; см. ещё естрагон. турель, -лі воен. турель [3 піднятої турелі прямо на нього вишкірились холодні носики кулеметів (Куч.)]. турецький турецкий [Серед моря стоїть турецька галера (Н.-Лев.)]; ~кий барабан муз. турецкий барабан; уст. тулумбас [Турецький барабан стогне та охає, аж гілля на дереві хитається (Мирн.)]. Туреччина Турция. туризм, -му туризм [Захоплюючись туризмом, я багато подорожував до найдальших куточків Радянського Союзу (Донч.)]. турист турист [Лісоводи, туристи, юннати Не забули про школу й на мить: Привезли подарунків багато — Цілу виставку можна зробить (Мур.)]. туристичний туристический. туристка туристка [Галя нагадувала невтомну туристку, що зібралась в далекий похід (Збан.)]. туристський туристский [Нас [радянських туристів] зустрічають представники індійської туристської фірми (Минко)]. турити, -рю, -риш и обл. турлити, -лю, -лиш, турнути, -ну, -нёш фам. турить, турнуть [Ігнатко-безп'ятко з гори свині турить (Ном.); Вони, бач, і робили б, що тільки б плутали на п'яльцях якесь своє дрантя. А я їх турлю до пекарні! Робіть, кажу, діти, самі на себе, — на вас слуг не настачиш (Н.-Лев.); Старшина дивиться у вікно: Диви, й справді неначе їх хто в потилицю турлить — біжать (Тоб.); Він схопив Аверина за плечі, підвів до порога й турнув у двеоі (Баш)]; см. ещё турляти. туриця редк. самка тура. туркання, турчання 1) воркованье; воркотание; 2) зудение; жужжание [Набридли і синові жінчині туркання (Чуб.)]. Ср. туркати 1—2. туркати, -каю, -каєш и турчати, -чу, -чині 1) ворковать; разг. воркотать [Голуби туркають десь під вікном, мабуть, на даху (Риб.); Гай співа, щебече, цвігоче і вицвіркує, грухає, сокоче, турчить і квилить (Вовч.)\; 2) (перен.: твердить что-либо) разг. зудеть; (реже) жужжать [Мати день і піч турчала йому, щоб він закінчив десятий клас у вечірній школі, і він кожної вільної хвилини сидів за книгами (Хижн.)]. туркеня, турчанка турчанка [У туркені, по тім боці, Хата на помості (Шевч.); Мигне часом циліндр, новомодний жіночий бриль— і рядом білий халат араба, чорне лице |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)