тур 126 тур пегра і фески, фески, чорні покривала турчанок {Коцюб.)]. Туркестан, -ну Туркестан. туркестанський туркестанский [Обрій догорав., останнім полум'ям ізмореного за день туркестанського сонця (Ле)]. турки, -кін турки [Заступила чорна хмара "Та білую хмару. Виступили з-за лиману З турками татари (Шевч.)]. туркіт, -коту 1) воркованье; воркотание; тарахтение, зудение; жужжание [Флейта іволги в грабині, Туркіт горлиці на клені (Рил.)]; 2) тарахтение, стучащие [Нараз долетів до неї туркіт воза і тупіт кінських копит (Коб.); Добігли [Володько і Хапко] до вбогеньких хаток, геть поза крамницями, вже таки далеченько від міського роз- гласу і туркоту (Вовч.)]. Ср. туркотати 1—2. туркмен туркмен. туркмени, -нів туркмены. Туркменистан, -ну Туркменистан. Туркменія Туркмения. туркменка туркменка [Увіходить Темі. Це смаглява, молода дівчина, туркменка, вдягнена в звичайну сукню і пальто (Коч.)]. Туркменська Радянська Соціалістична Республіка Туркменская Советская Социалистическая Республика. туркменський туркменский [Широкі можливості для розвитку реалістичного живопису, графіки, скульптури туркменський народ дістав лише після встановлення Радянської влади (Мист., 1957, 6)]. туркот орн. воркун. туркотання, туркотіння 4) воркованье; вор- •, котание; тарахтение, зудение; жужжание [Тільки часом жалібно йде по гаю туркотання горлиці, проноситься луною по кілька разів цюкання пасічника (Н.-Лев.); Голуби вже добре знають свого приятеля, і деякі з них з* тихим туркотінням сідають йому на плечі (Донч.)]; 2) тарахтение, стучание [Мельник привик до туркотання питля (Фр.); Ледь чутно долітало турко- Ітіння тракторів, ніби звук просочувався крізь темряву (Коп.)]. Ср. туркотіти 1—2. туркотати, -кочу, -кбчеш и туркотіти, -кочу, -котиш 1) прям., перен. ворковать; разг. воркотать; (только о надоедливой речи) разг. тарахтеть, зудеть; (реже) жужжать [Десь за Россю на болоті крякали жаби дрібно, наче хто горохом сипав, а в лузі туркотала горлиця (Н.-Лев.); Дикий голуб туркотить на дубі (Мак.); «Я ще здавна тебе люблю!«» — Піп їй туркоче... Молодиця й собі каже: «А я вас, панотче!» (Руд.); Послухав син,—мабуть, густо та часто туркотіла жінка (Чуб.)]; 2) (об однообразном стуке, шуме) разг. тарахтеть, стучать [Попід його вікнами туркотіли вози (Фр-); За садом зеленіли колгоспні лани, по яких повзали, як жуки, чорні трактори й туркотіли моторами (Панч); В другій кімнаті весело заливалась гармонія, грайливо туркотів бубон (Збан.)]. туркотіння см. туркотання. туркотіти см. туркотати. туркотливий воркотлйвый [Отак би сидіти й сидіти всю ніч, аж поки в небі не заграв світання і туркотливі горлиці у лузі не просурмлять зорю: туур-тур-туур... (Цю- па)]. Турксйб, -бу (Туркестано-Сибір- ська залізниця) Турксйб (Турке- стано-Спбйрская железная дорога). турлйти см. турити. турляти, -ляю, -ЛЯ6Ш и обл. туряти, -ряю, -ряєш толкать (неточно); (заставлять двигаться в разных направлениях — обычно) гонять, обл. турять; (принуждая удалиться — изредка) гнать, прогонять [Два городовики по боках парадного турляють у сніг дуже цікавих і самі сміються (Вас); Хтось напахторив мою Палазю, і вона, як сказилася, почала турляти мене на роботу в поле (Куч.); Баба її турляє: хоч би ти причепурилась (Рудч.); Вона ж про своє дбала, щоб свідків не було, і всіх по хатах порозсилає: ту проса товкти, того гулять, кого бабу одвідати, а мене туряе до моря (Барв.)]. турма обл. стадо [овец]; (о птицах — реже) стая, повз. уст. станица [На верхах гір, ясних та ясно-зелених, ..рядном порозкидалися турми овець (Фр,); Нараз вилетіла 8 печі хмара малих чортенят. Зависли над бабою, як саранча над сонцем або як турма ворон над лісом (Стеф.)]. турмалін, -ну мин. турмалин [Прозорий кварц і турмалін незамінні в спеціальних оптичних приладах (Наука і життя, 1961, *)]•, турмаліновий мин. турмалиновый. турман орн. турман [Сашків турман Малятко на вмагапнях в Аркадії взяв перший приз (Смол.)]. турне нескл. сущ. ср. р. турне [Тут [на палубі) було кілька туристів, двоє-троє контрабандистів, оперний співак, що закінчував своє берегове гастрольне турне (Смол.)]. турнепс, -су бот. (Rapa L.) турнепс [Турнепс вирощують в умовах зволожецого помірного клімату, переважно в районах Полісся (Колг. вироби, енцикл.)]. турнік, -ка спорт, турнйк [У фізкультурному залі біля турніка стояв Василь (Донч.)]. турнікет спец. турникет [Будинки нависали над вулицями залізобетонними дошками балконів і терас, поскрипували масивними, оббитими бронзою дверима парадних під'їздів та скляними млинками турнікетів (Руденко)]. турніковий спорт, турниковый. турнір, -ру турнир [Що ж, напитки та наїдки, Та убрання прехороші, Та забави, та турніри, А на все ж потрібні гроші! (Л. Укр.); В школі йшов шаховий турнір (Іван.)]. турнірний турнирный [Турнірні партії, як правило, грають із спеціальними годинниками, за допомогою яких можна контролювати час, що витрачають противники на обмірковування ходів (Веч. Київ, 1957, Vllt)]. турнути см. турити. турнюр, -ра уст. турнюр [Прибула з Варшави якась багатюща претовста банкірша.. Вона привезла на собі такий турнюр, що
|