Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 635):
Попередня 
Наступна

тур 126 тур
пегра і фески, фески, чорні покривала
турчанок {Коцюб.)].
Туркестан, -ну Туркестан.
туркестанський туркестанский [Обрій
догорав., останнім полум'ям ізмореного за
день туркестанського сонця (Ле)].
турки, -кін турки [Заступила чорна хмара
"Та білую хмару. Виступили з-за лиману
З турками татари (Шевч.)].
туркіт, -коту 1) воркованье; воркотание;
тарахтение, зудение; жужжание [Флейта
іволги в грабині, Туркіт горлиці на клені
(Рил.)]; 2) тарахтение, стучащие [Нараз
долетів до неї туркіт воза і тупіт кінських
копит (Коб.); Добігли [Володько і Хапко]
до вбогеньких хаток, геть поза
крамницями, вже таки далеченько від міського роз-
гласу і туркоту (Вовч.)]. Ср. туркотати 1—2.
туркмен туркмен.
туркмени, -нів туркмены.
Туркменистан, -ну Туркменистан.
Туркменія Туркмения.
туркменка туркменка [Увіходить Темі. Це
смаглява, молода дівчина, туркменка,
вдягнена в звичайну сукню і пальто (Коч.)].
Туркменська Радянська Соціалістична
Республіка Туркменская Советская
Социалистическая Республика.
туркменський туркменский [Широкі
можливості для розвитку реалістичного живопису,
графіки, скульптури туркменський народ
дістав лише після встановлення
Радянської влади (Мист., 1957, 6)].
туркот орн. воркун.
туркотання, туркотіння 4) воркованье; вор-
•, котание; тарахтение, зудение; жужжание
[Тільки часом жалібно йде по гаю
туркотання горлиці, проноситься луною по
кілька разів цюкання пасічника (Н.-Лев.);
Голуби вже добре знають свого приятеля,
і деякі з них з* тихим туркотінням сідають
йому на плечі (Донч.)]; 2) тарахтение,
стучание [Мельник привик до туркотання
питля (Фр.); Ледь чутно долітало турко-
Ітіння тракторів, ніби звук просочувався
крізь темряву (Коп.)]. Ср. туркотіти 1—2.
туркотати, -кочу, -кбчеш и туркотіти, -кочу,
-котиш 1) прям., перен. ворковать; разг.
воркотать; (только о надоедливой речи)
разг. тарахтеть, зудеть; (реже) жужжать
[Десь за Россю на болоті крякали жаби
дрібно, наче хто горохом сипав, а в лузі
туркотала горлиця (Н.-Лев.); Дикий
голуб туркотить на дубі (Мак.); «Я ще здавна
тебе люблю!«» — Піп їй туркоче...
Молодиця й собі каже: «А я вас, панотче!»
(Руд.); Послухав син,—мабуть, густо та
часто туркотіла жінка (Чуб.)]; 2) (об
однообразном стуке, шуме) разг. тарахтеть,
стучать [Попід його вікнами туркотіли
вози (Фр-); За садом зеленіли колгоспні
лани, по яких повзали, як жуки, чорні
трактори й туркотіли моторами (Панч);
В другій кімнаті весело заливалась
гармонія, грайливо туркотів бубон (Збан.)].
туркотіння см. туркотання.
туркотіти см. туркотати.
туркотливий воркотлйвый [Отак би сидіти
й сидіти всю ніч, аж поки в небі не заграв
світання і туркотливі горлиці у лузі не
просурмлять зорю: туур-тур-туур... (Цю-
па)].
Турксйб, -бу (Туркестано-Сибір-
ська залізниця) Турксйб (Турке-
стано-Спбйрская железная дорога).
турлйти см. турити.
турляти, -ляю, -ЛЯ6Ш и обл. туряти, -ряю,
-ряєш толкать (неточно); (заставлять
двигаться в разных направлениях — обычно)
гонять, обл. турять; (принуждая
удалиться — изредка) гнать, прогонять [Два
городовики по боках парадного турляють у
сніг дуже цікавих і самі сміються (Вас);
Хтось напахторив мою Палазю, і вона,
як сказилася, почала турляти мене на
роботу в поле (Куч.); Баба її турляє:
хоч би ти причепурилась (Рудч.); Вона ж
про своє дбала, щоб свідків не було, і
всіх по хатах порозсилає: ту проса товкти,
того гулять, кого бабу одвідати, а мене
туряе до моря (Барв.)].
турма обл. стадо [овец]; (о птицах — реже)
стая, повз. уст. станица [На верхах гір,
ясних та ясно-зелених, ..рядном
порозкидалися турми овець (Фр,); Нараз
вилетіла 8 печі хмара малих чортенят.
Зависли над бабою, як саранча над сонцем
або як турма ворон над лісом (Стеф.)].
турмалін, -ну мин. турмалин [Прозорий
кварц і турмалін незамінні в спеціальних
оптичних приладах (Наука і життя, 1961,
*)]•,
турмаліновий мин. турмалиновый.
турман орн. турман [Сашків турман Малятко
на вмагапнях в Аркадії взяв перший приз
(Смол.)].
турне нескл. сущ. ср. р. турне [Тут [на палубі)
було кілька туристів, двоє-троє
контрабандистів, оперний співак, що закінчував
своє берегове гастрольне турне (Смол.)].
турнепс, -су бот. (Rapa L.) турнепс
[Турнепс вирощують в умовах зволожецого
помірного клімату, переважно в районах
Полісся (Колг. вироби, енцикл.)].
турнік, -ка спорт, турнйк [У фізкультурному
залі біля турніка стояв Василь (Донч.)].
турнікет спец. турникет [Будинки нависали
над вулицями залізобетонними дошками
балконів і терас, поскрипували масивними,
оббитими бронзою дверима парадних
під'їздів та скляними млинками турнікетів
(Руденко)].
турніковий спорт, турниковый.
турнір, -ру турнир [Що ж, напитки та
наїдки, Та убрання прехороші, Та забави,
та турніри, А на все ж потрібні гроші!
(Л. Укр.); В школі йшов шаховий
турнір (Іван.)].
турнірний турнирный [Турнірні партії, як
правило, грають із спеціальними
годинниками, за допомогою яких можна
контролювати час, що витрачають противники на
обмірковування ходів (Веч. Київ, 1957,
Vllt)].
турнути см. турити.
турнюр, -ра уст. турнюр [Прибула з
Варшави якась багатюща претовста банкірша..
Вона привезла на собі такий турнюр, що

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)