Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тур 127 тух на його збігалась дивитись уся Щавниця (Н.-Лев.)]. туровий 1) см. турячий; 2) туровый; ~вий опорос с.-х. туровый опорос [Великий ефект у збільшенні виробництва свинини дають турові опороси (Рад. Укр., 1959, /)]; ер. тур2, туровий шахм. ладейный. турок, -рка турок [Турок не схотів слухати, обернувся й забалакав з іншим (Коцюб.)]. турун, -на энт. жужелица. турухтан орн. турухтан. турча, -чати см. турченя, турчанка см. туркеня, турчання см. туркання, турчати см. туркати. турченя, -няти турчонок [Настя: ..Ти жінка нечистого турка, ворога нашої України, породила отих нечистих турченят, що, може, колись спалять не один раз наш Бо- гуслав і продадуть на базарі наших онуків (Н.-Лев.)]. турчин уст. турок [Бився Павло твій на війні з турчином (Барв.); Мене, мати, мене, мати, Турчин знає — Сріблом-злотом наділяє, Сріблом-злотом наділяє (народна пісня)]. турчинів, -нова, -нове уст. турка (род. п. от турок). турчинка уст. турчанка. туряти см. турляти. журячий зоол. турий, туриный [Він турячі — козла гірського — роги Прибив у себе на причілку (Рил.); Через плечі у неї [дівчини] перевішений був лук з. турового рога і сайдак so стрілами (Фр.)]. тусан, -на разг. тумак; (о грубом толчке ногой разг. — обычно) пинок [Перш почастуєм [відьму], а далі надаем тусанів (Квітка)]; см. ещё стусан, тусати, -саю, -саєш разг. тузить; (только о толчках ногой) разг. пинать [На світі вже давно ведеться, що нижчий перед вищим гнеться, А більший меншого тусав та ще й б'в (Гл.); Добре зодягнений воєводський дозорець., ногами тусав якусь дівчину (Ле)]. туска, туск, -ку, тусок, -ску обл. редк. тоска; (о душевной горечи — ещё) печаль, фольк. кручина [Як хліба край, так і в хліві рай, а як хліба ні куска, так і в горниці туска (Ном.); Аж як прийшла бесіда про дідового зятя і доньку та про їх діточок, вхопив Петрика туск за серце (Че- ремш.); Щемлячий тусок погнав його в гори, далі од річки (Коцюб.)]. тусклий редк. тусклый [Тусклий каганець не міг продертися через темряву по кутах (Стеф.); Для нещасного не сяє Сонце блиском золотим, — Діток хорих ту склі очі Догоряють перед ним (Фр.)]' тускло нар. редк. тускло [В холодній камері сльозилися вікна і лампочка блимала тускло (Бажан)]. тускніти, -нію, -нівш редк. тускнеть, становиться тусклым [Западалися лиця бліді, І блискучії очі тускніли (Фр.)]. тусок см. туска. тут нар. 1) (при указании места) здесь; (реже) разг. тут [—Я житиму й^кохатиму,— говорить Маруся; а малесенька дочка стояла тут та слухала (Вовч.); Все одно мені лежати — чи в темниці, чи в хатині, Там чи тут — мені однако, Я не буду в самотині (Л. Укр.); Зоя, у мене до тебе прохання — одна нога тут, друга там — принеси сюди схему руху інертного газу в усій системі. Ясно? (Собко); Має [син] два фаетони і четверо коней. Звощик на три повіти. Сьогодні тут, а завтра там (Коцюб.)]; г^т і там см. там 1; ~т я к ~т разг. тут как тут; 2) (при указании обстоятельств: в этом случае) тут; (при этом —ещё) здесь [Et, хотілося зробити вигоду братові, ..А тут — на тобі: процент великий!.. (Коцюб.); Що тут робить?.. Батька нема, А він занедужав, Та ще й умрг!.. (Шевч.); Кинувся Чіпка до кріпаків... Тут його й схопили (Мирн.)]. тутеньки, обл. тугенька нар. ласк, от тут 1 [Чого се ти, Симоне, тутеньки шукаєш? (Барв.); То-то ж бо я наче нікого не бачила, а * я щовечора тутенька туляюся (Вовч.)]. тутечки, обл. тутечка нар. ласк, от тут 1 [Сиди ж тутечки, Миколо, та жди мене (Н.-Лев.); На другий день [Палажка] сиділа, сиділа, а далі згадала, що тутечка як не поробиш, то й їсти не дадуть, — вхопила відра та й принесла води (Стор.)]. тутешній здешний [Ти, бабо, тутешня, а мені ще двадцять верстов їхати (Шиян)]. тутівництво тутоводство. тутки, тутка нар. обл. тут [Неначе закам'янів [Сава], так стояв тутки і ніби занімів (Коб.); Мисливець-розвідник: Не гайтеся, ідіть поїжте хутко. За півгодини я вже буду тутка (Воронько)]. тутовий тутовый [Поряд з розведенням тутового шовкопряда в СРСР все більшого значення набуває культура дубового шовкопряда (Коле. Укр.у 1956у 12)]. туф, -фу геол. туф [Він з усміхом звернув увагу нашу, Що вживано для строгих мурів цих Вірменський туф — дарунок Україні (Рил.)]. туфелька 1) уменьш.у ласк, туфелька; ~льки, -льон мн. ч. туфельки [Є тут [в Освєнцімі] довгі бараки, вщерть заповнені людським одягом, взуттям, дитячими туфельками, сорочечками та іграшками вбитих, загазованих і спалених (Козл.)]; 2) воол. туфелька. туфельний туфельный. туфля т^фля [Вона вже дивилася під ноги й носками туфель не збивала мерзлих грудочок, що траплялися на шляху (Чорн.)]; хатні г^лі домашние туфли. туфовий геол. туфовый. тухлий тухлый [Після борщу подали [бурлакам] кашу. Каша була з тухлого пшона, а старе сало тхнуло лоєм (Н.-Лев.)]. тухлість, -лості тухлость. тухлуватий тухловатый. тухлятина тухлятина [Голова обертом ішла, коли доводилось влізати в здоровенну бочку, від якої відгонило тухлятиною, та вишкрібати її (Мур.)]. тухнути1, -не (угасать) гаснуть, тухнуть [Ось |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)